25 грудня 2015 року Справа № 808/9081/15 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову
за заявою Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню промислових підприємств»
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування акту, податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -
25 грудня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню промислових підприємств» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування акту, податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
Стаття 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суддя, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 106 КАС України, позовна заява підписується позивачем або його представником та відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, її подано без додержання вказаних вимог.
Згідно із ч. 3 ст. 56 КАС України, представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Частиною 2 ст. 58 КАС України передбачено, зокрема, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду.
Як вбачається з позовної заяви, її підписано директором ДП «Діпропром» М.П.Меньковим, однак до адміністративного позову не надано жодних документів, що підтверджують останнім займану посаду. Також до позову не додано документів про правовий статус позивача, що позбавляє суд можливості перевірити його адміністративну процесуальну дієздатність під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі.
Відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно зі cтаттею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2015 року становить 1218 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Судом встановлено та з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються три рішення суб'єкта владних повноважень, а саме: акт про результати камеральної перевірки №282/15-1/32343302 від 28.09.2015 (розмір судового збору за який становить 1 218 грн.); податкове повідомлення-рішення №0010001501 від 09.10.2015, яким встановлено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 97 223 грн та за штрафними санкціями - 48 612 грн., а також податкова вимога №1582-23 від 12.11.2015, якою визначено суму податкового боргу за основним платежем - 50 413, 43 грн та пеня - 1 548, 26 грн, (розмір судового збору за які становить 2 966,95 грн.).
Враховуючи те, що позивачем подано платіжне доручення про сплату судового збору №1038/15 від 18.12.2015 на суму 1218 грн., розмір судового збору, який має сплатити позивач становить 2 966,95 грн.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з ст. 108 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду: документів, що підтверджують займану М.П.Меньковим посаду; документів про правовий статус позивача (витяг, довідка з ЄДРПОУ тощо); доказів сплати судового збору в розмірі 2966,95 грн., з додержанням всіх вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 КАС України, суддя -
Позовну заяву Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню промислових підприємств» - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в порядку та у спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, з урахуванням поштового перебігу, до 22 січня 2016 року .
Попередити Позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Горобцова