Провадження 2/222/653/2015
Справа №222/1967/15-ц
28 грудня 2015 року смт. Володарське
Володарський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
при секретарі Гранкіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володарське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
третя особа: Служба у справах дітей Володарської районної державної адміністрації,
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що останній є батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання між ними шлюбу в 2006 році дитина проживає з нею, відповідач не піклується донькою, не цікавиться її життям та здоров'ям, не сплачує аліменти, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі майже 28 тисяч гривень. Просила суд позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої доньки.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеному у позові, додала, що не чинила перешкод у спілкуванні батька та дитини. Просила суд задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки бажає і має намір брати участь у житті доньки, її розвитку, але позивачка позбавляє його такої можливості з огляду на зайнятість дитини, крім того він не знав телефону позивачки і на мав можливості попередити про візит, іноді він телефонує доньці. Заборгованість по аліментах утворилася, оскільки він не працює. До відповідних органів для встановлення побачень з дитиною не звертався заради доньки, щоб не травмувати її. Просив суд не позбавляти його батьківських прав.
Малолітня ОСОБА_3, опитана у судовому засіданні в присутності начальника сектора опіки, піклування та усиновлення дітей ССД Володарської РДА - Пугач А.В., пояснила, що її звати ОСОБА_3, їй 10 років, навчається в 5 класі СШ №4, займається танцями. Знає, що відповідач є її батьком, але проживають вони окремо. Батько їй телефонує на день народження, чи дарував подарунки не пам'ятає. Сама телефонувати батькові не бажає, оскільки вважає, що йому це не потрібно. В останнє він приходив до неї в минулому році, вони разом відвідували Новорічне свято. Після цього бачилися в Македонівці коли приїздили до бабусі, розмовляли. Не може пояснити, чи бажає, щоб батько відвідував її, але вважає, що батько її любить.
Представник третьої особи ССД Володарської РДА - Пугач А.В. у судовому засіданні пояснила, що вважає можливим позбавити батьківських прав ОСОБА_2, оскільки факт безучасті у житті дитини у судовому засіданні підтвердився.
Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що з позивачкою мають дружні стосунки, часто зустрічаються, однак протягом тривалого часу вона не бачила відповідача. Їй відомо, що позивачка не чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з донькою, він в свою чергу участі у її житті, вихованні та утриманні не бере.
Заслухавши пояснення сторін, малолітньої дитини, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим повторно Іллічівським відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області від 07.12.2006 року, батьками зазначені: батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_1 актовий запис №144 (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, виданим 07.12.2006 року Іллічівським відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 07.12.2006 року, актовий запис №425, прізвище дружини після розірвання шлюбу «ОСОБА_1» (а.с.7).
Відповідно до довідки ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з донькою - ОСОБА_3, 2005 року народження (а.с.10).
Відповідно до довідки-розрахунку Відділу ДВС Володарського РУЮ Головного ТУЮ у Донецькій області, заборгованість по аліментах ОСОБА_2 станом на 17.11.205 року складає 27999,84 (а.с.11).
З характеристики учениці СШ І-ІІІ ступенів №4 Маріупольської міської ради ОСОБА_3 вбачається, що вихованням дівчинки займається мати і бабуся, батьком протягом чотирьох років навчання батьківські збори не відвідував, не цікавився успіхами доньки, не приходив провідати ОСОБА_3 (а.с.8).
Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до ст.ст. 11, 15 вказаного Закону, кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї разом з батьком або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 60 ЦПК України, зокрема, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З висновку ССД Володарської РДА від 18.12.2015 року №241 вбачається доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3, 2005 року народження (а.с.22).
Слід зазначити, що в силу вимог закону, даний висновок для суду не є обов'язковим і він повинен оцінюватись судом нарівні з іншими доказами у справі в їх сукупності.
На думку суду висновок є однобічним, поверховим та ґрунтується винятково на тих обставинах, що відповідач не проживає разом з дитиною, не бере участі у її вихованні, не спілкується з нею і не цікавиться її життям, не сплачує аліменти, а тому суд вважає, що даний висновок не підтверджує винуватості відповідача в ухиленні від виконання батьківських обов'язків, не відповідає інтересам дитини і носить формальний характер.
Крім того, суд звертає увагу, що до подання позову до суду позивачка не зверталася до Служби у справах дітей про неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, а з боку Служби не було вчинено дій направлених отримання від відповідача з цього приводу пояснень для позитивного вирішення цього питання.
Також суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_5, оскільки вони ґрунтуються на розповідях зі слів позивачки і суперечать викладеному позивачкою та малолітньою дитиною, в частині дзвінків відповіда доньці на день народження, їх зустрічей.
При цьому суд враховує, що відповідач по мірі можливості спілкується з дитиною, категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав, тобто не має жодного наміру відмовлятися від дитини і бажає в подальшому виконувати свої батьківські обов'язки.
Також суд враховує думку дитини, що батько добре до неї ставиться, не ображає, іноді їй телефонує та на думку дитини любить її.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків, а саме, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною в достатньому обсязі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не бере педагогічної, матеріальної та іншої участі у вихованні доньки, ухиляється від сплати аліментів, за умови недоведеності винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками, тощо, як кожна окремо, так і в сукупності в судовому засіданні достатньо не доведені та не обґрунтовані.
Таким чином, суд вважає за необхідне в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, 2005 року народження, необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.3, 164 СК України, ст.ст. 8, 11, 15 ЗУ «Про охорону дитинства», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Володарської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Повний текст рішення виготовлений 04.01.2016 року.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Є. Вайновська