Справа № 758/11836/15-ц
Категорія 58
14 грудня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, суд,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.02.2011 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Подільського РУЮ було відкрито виконавче провадження № 24624301 з примусового виконання постанови виданої ВДАІ про стягнення з нього штрафу у розмірі 255 грн за виконавчим документом № 573187 від 28.11.2010 року. Також даною постановою за виконавчим провадження № 24624301 державним виконавцем було накладено арешт на все його майно та оголошено заборону на його відчуження, зокрема і на належний йому автомобіль НОМЕР_1.
Зазначає, що 27.10.2011 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, але арешт накладений своєю постановою не зняв в установленому законом порядку, і на його письмове звернення відмовив в цьому, мотивуючи тим, що виконавче провадження по справі завершено та виконавчий документ повернуто стягувачу, а чинним законодавством не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням, які є завершеними.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 86, 158, 163, 167, 254, 391 ЦК України та ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» звертається з даним позовом до суду та просить зобов'язати відповідача зняти арешт з автомобіля НОМЕР_1.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, до суду надав заяву, згідно якої просить розглянути справу за його відсутності, вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, до суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника відділу мотивуючи тим, що державний виконавець не може бути присутнім на судовому засіданні у зв'язку із призначенням проведення виконавчих дій.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутність вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст. 158, 169 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на праві власності належить легковий автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2006 року випуску, чорного кольору, об'єм двигуна 1798 куб. см., номер шасі НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданим УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 23).
24.02.2011 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_2 було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 24624301 з примусового виконання Постанови № 573187 виданої 28.11.2010 року ВДАІ про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 255, 00 грн.
02.06.2011 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_2 в межах вищезазначеного виконавчого провадження було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
27.10.2011 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_2 винесено Постанову, якою виконавчий документ, а саме Постанову № 573187 видану 28.11.2010 року ВДАІ про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 255, 00 грн., відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу.
Вищезазначені обставини, а саме факт перебування на виконанні у ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві виконавчого провадження № 24624301 та факт повернення стягувачу виконавчого документа на підставі вимог п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», об'єктивно підтверджуються Листом державного виконавця № 38330 від 09.10.2015 року з якого також вбачається, що відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік та по всім іншим виконавчим документам 3 (три) роки. Згідно з п. 9.10 Порядку, виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню, а ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням, які є завершені (а.с. 3).
Пункт п'ятий частини першої статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
За приписами ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем в своєму Листі № 38330 від 09.10.2015 року, що державним виконавцем при поверненні виконавчого документу стягувачу в якому фактично поєднано і орган, який його видав, не було вирішено питання про скасування накладеного арешту на майно боржника - ОСОБА_1
Зі змісту статей 316, 317, 319 ЦК України вбачається, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що незважаючи на відсутність обставин, які стали підставою для обмеження позивача у здійсненні права власності, а саме наявним відкритим виконавчим провадженням, останній на даний час обмежений в його здійсненні у зв'язку з наявним арештом.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є зокрема припинення дії, яка порушує право, який суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин, які склалися між сторонами, що відповідає їх характеру, а також характеру самого порушеного права, а тому в повному обсязі захистить порушенні права позивача.
Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, оскільки суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову позивача, в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача на його користь також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 487, 20 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 47, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217-218, 223 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати арешт та заборону на відчуження з легкового автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2006 року випуску, чорного кольору, об'єм двигуна 1798 куб. см., номер шасі НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_2, який згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, накладений Постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_2 від 02.06.2011 року, в межах виконавчого провадження ВП № 24624301.
Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, код ЄДРПОУ 34462497 на користь ОСОБА_1, судовий збір в розмірі 487, 20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В. С. Декаленко