печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46852/15-ц
"30" грудня 2015 р. Суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ ОСОБА_3 про неправомірні дії посадових осіб, які порушують права на звернення громадян та притягнення його до відповідальності, стягнення моральної шкоди,-
До Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ ОСОБА_3 про неправомірні дії посадових осіб, які порушують права на звернення громадян та притягнення його до відповідальності, стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Зазначені роз'яснення є відтворенням положень статей 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи визнання права на отримання від суду (судді) обґрунтованої відповіді на звернення; на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності суддів; на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів (суддів) при здійсненні ними своїх повноважень, гарантованих Конституцією України) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
Крім того, застосування положення частини 6 статті 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність суду, зокрема такі, що не пов'язані зі здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, яке має на меті прийняття акту органом судової влади. Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті у разі їх незаконних дій або бездіяльності, і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.
Таке законодавче врегулювання відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.(правова позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-28768 св 15)
Оскільки позивачі звернулися до суду з вимогами до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ ОСОБА_3 про неправомірні дії посадових осіб, які порушують права на звернення громадян та притягнення його до відповідальності, стягнення моральної шкоди , які не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження .
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України,
Відмовити в відкритті провадження за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ ОСОБА_3 про неправомірні дії посадових осіб, які порушують права на звернення громадян та притягнення його до відповідальності, стягнення моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Остапчук Т.В.