Номер провадження 2/754/6212/15
Справа №754/4564/14-ц
Іменем України
24 грудня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
за участі секретаря Щедрікової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору позики, стягнення суми позики та відшкодування шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.04.2011 року ОСОБА_2 позичив грошові кошти в сумі 4300 доларів США та 1000,00 грн, при цьому сторони домовилися. Що відповідач поверне грошові кошти в сумі 4500 доларів США 20.05.2011 року. В зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від повернення грошових коштів, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4500 доларів США, 3% річних - 405 доларів США, а всього в гривнях 48646,81 грн.
Відповідно до останньої заяви про збільшення розміру позовних вимог, представник позивача просить суд стягнути з відповідача 102774,59 грн з яких заборгованість по зобов'язанням: 44630,10 грн, втрати від інфляції 32991.45 грн, відсотки за користування коштами: 5718,77 грн, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань: 19434,27 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги за викладеними в позові обставинами, просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду судом повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, Причини своєї неявки в судове засідання відповідач та його представник не повідомили, за таких обставин суд визнав причини неявки відповідача та його представника неповажними та вважав за можливе проводити повторний заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів, згідно вимог ч.4 ст.169 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до розписки від 23.04.2011 року, ОСОБА_2 позичив грошові кошти у ОСОБА_1 в розмірі 4300 доларів США та 1000,00 грн та зобов'язався повернути грошові кошти в сумі 4500 доларів США 20.05.2011 року (а.с.3).
З огляду на те, що кошти за розпискою відповідач повинен був повернути 20.05.2011 року, то з цього часу відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, що є підставою для застосування відповідальності, передбаченої законом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК, передбачено, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно правового висновку ВСУ в спорі про стягнення боргу за договором позики від 18.09.2013 року (справа №6-63 цс 13), передбачено, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 258 ЦК України, передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, на основі повного та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути грошові кошти в розмірі 102774,59 грн.
Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1027,75 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази звільнення відповідача від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 526, 549, 610, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, правовим висновком ВСУ у спорі про стягнення боргу за договором позики від 18.09.2013 року (справа №6-63 цс 13), суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення коштів - задовольнити.
Розірвати договір позики, укладений 23 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який оформлений у вигляді розписки.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за наданою розпискою про отримання позики від 23 квітня 2011 року в розмірі 102774грн. 59коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1027 грн. 75 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: