Номер провадження 6/754/805/15
Справа № 2603/16916/12
24 грудня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Ярошенка С.В.,
при секретарі - Моторенко К.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду та встановлення способу і порядку його виконання у справі за позовом позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2014 року, зазначений позов задоволено.
ОСОБА_1 подано заяву, в якій вона просить встановити спосіб виконання рішення суду за яким, розстрочити загальну суму боргу, зазначену у рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2014 року, шляхом вирахування її заробітної плати у повному обсязі до повного погашення.
У судове засідання сторони не з'явились, доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, про час і місце розгляду справи, повідомлялись належним чином.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши обставини, на які посилається відповідач, як на підставу своїх вимог, вважає, що заява необґрунтована і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.
Заявником не наведені обставини, в обґрунтування заяви про встановлення способу виконання рішення, розстрочку, відстрочку виконання судового рішення, передбачені ст. 373 ЦПК України до відстрочки і розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення.
Будь-яких конкретних доказів, які б давали суду правові підстави для висновку про неможливість виконання рішення, наявність обставин, що свідчать про неможливість виконання рішення, ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим відповідач суду не надала і судом таких доказів не здобуто.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 60, 208, 210, 373 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя