ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12293/15-а
провадження № 2-а/753/282/15
"16" листопада 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді - Даниленка В.В.,
при секретарі - Пасько І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ІДПС ВДАІ Дарницького РУГУ МВС України в м..Києві Сердюка Є.В. про визнання дій незаконними, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС ВДАІ Дарницького РУГУ МВС України в м..Києві Сердюка Є.В. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 30.06.2015 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема в порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1806 від 10.10.2001 року, оскільки позивач не вчиняв адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
У судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак до суду надіслав заперечення, в яких позивні вимоги не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позову, крім того, просив суд розглянути справу за його відсутності.
У порядку частини 6 статті 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.05.2015 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 на 281 км а/д Київ-Харків рухався зі хвидкістю 84 км/год. в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР (60 км/год.), внаслідок чого перевищив швидкість на 24 км/год. (швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів приладу "ТРУКАМ"), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається впротоколі.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Приписи ч.2 ст.71 КАС України зобов'язують саме суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах про протиправність його рішень, дій чи бездіяльності доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 30.05.2015 року відповідає вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.
Твердження позивача, про те, що йому не були роз"яснені його права та обов"язки передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України спростовуються підписом самого позивача у відповідних графах вказаного протоколу від 30.05.2015 року.
Також, твердження позивача, про те, що не він керував транспортним засобом жодним належним та допустимим доказом не підтверджується, під час зупинки транспортного засобу, інспектор підійщов безпосередньо до водія, який знаходився за кермом автомобіля та в подальшому адміністративний протокол був складений на нього ж. Крім того, якщо вказаний факт мав би місце, то за повідомлення неправдивих відомостей посадовій особі ДАІ щодо особи, яка керувала транспортним засобом тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення, яку винесено інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №1 роти ДПС ДАІ УМВС України в Полтавській області Сердюком Є.В. від 30.06.2015 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340 грн.
Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, розмір накладеного штрафу відповідає санкції вказаної статті.
Зміст постанови в справі про адміністративне правопорушення від 30.06.2015 року відповідає вимогам ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при її винесенні було дотримано порядок розгляду та з'ясовані обставини, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова була винесена суб»єктом владних повноважень: інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №1 роти ДПС ДАІ УМВС України в Полтавській області Сердюком Є.В. у межах наданих йому повноважень, під час виконання ним службових обов'язків та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 6 - 10, 14, 71, 86, 159-163, 167, 171-2 ч. 2 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ст.171-2 ч.2 КАС України постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.