Справа № 2-4248
2011рік
31 травня 2011 року Солом”янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого- судді- ОСОБА_1
при секретарі - Мар”єву М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства “Інвестжитло”про стягнення вихідної допомоги,матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,суд,-
Позивач в жовтні 2010 року звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідача 1 931гр.37 коп. заборгованої заробітної плати, 1 445гр. вихідної допомоги та 1 433гр. 88 коп. матеріальної допомоги.
В листопаді 2010 року позивач відмовився від вимог в частині стягнення заробітної плати в зв”язку з її виплатою і провадження в справі в цій частині ухвалою суду було закрито.
Одночасно позивач збільшив розмір позовних вимог і просв стягнути з відповідача 834 коп. 67 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Посилається в позові на те, що 01.04.2010 року він був прийнятий на роботу на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та економічного планування ДП "Інвестжитло".
Наказом № 30-В від 19.07.2010 року по підприємству вирішено зв'язку з економічною необхідністю скоротити чисельність працівників на 32 одиниці та штат на 36,5 штатних одиниць.
23.07.2010 року він був ознайомлений про звільнення за 2 місяці, а наказом № 25-К від 28.09.2010 року він був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
На день звільнення відповідач заборгував йому заробітну плату в сумі 1 931 гр.37 коп.
Крім того, відповідно до п. 2.20 Колективного договору ДП”Інвестжитло”на 2010-2012 роки у разі звільнення працівників підприємства внаслідок скорочення штату та чисельності працівників, адміністрація зобов'язується виплатити працівникам, що звільняються, за рахунок коштів підприємства, крім сум належних їм до виплати, згідно чинного законодавства України, матеріальну допомогу.
Матеріальна допомога виплачується (видається) працівникам в день звільнення.
Сума матеріальної допомоги розраховується шляхом множення середньомісячної заробітної плати (одної, двох або трьох - в залежності від стажу роботи на підприємстві) на умовний коефіцієнт.
Враховуючи викладене, сума належної йому до виплати матеріальної допомоги становить 1 433гр.88 коп.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Вихідна допомога, яка належить йому до виплати, складає 1 445 грн.
Виходячи з цього, просив задовольнити позов.
В квітні 2011 року після скасування заочного рішення в справі представник позивача збільшила розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала.
Не заперечувала, що розрахунок з позивачем при звільненні проведений не був, т.я. в день звільнення він був відсутнім на роботі і після звільнення вимоги про розрахунок не пред”являв.
Пояснила також, що заборгованість по заробітній платі позивачу була виплачена 21.10.2010 року, а вихідна допомога та матеріальна допомога не виплачені до цього часу.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідації,реорганізації,банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Встановлено, що позивач з 1.04.2010 року був прийнятий на роботу на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та економічного планування ДП "Інвестжитло".
Наказом № 30-В від 19.07.2010 року "Про скорочення чисельності та штату працівників державного підприємства “Інвестжитло”, було прийнято рішення про скорочення чисельності працівників підприємства на 32 одиниці та штат на 36,5 штатних одиниць.
На виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України відповідачем було своєчасно попереджено позивача про наступне звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності працівників за 2 місяці.
Наказом № 25-К від 28.09.2010 року позивач був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
/а.с. 5; 9; 13/
Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Встановлено, що дана вимога закону відповідачем щодо позивача не була виконана, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 455гр. вихідної допомоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що позивач звільнений з роботи з 30.09.2010 року.
Заборгована на день звільнення заробітна плата позивачу була виплачена 21.10.2010 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Решта сум не виплачені до цього часу.
З довідки відповідача, оформленої відповідно до постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року вбачається, що середньоденний заробіток позивача на день звільнення складав 56гр.67 коп., час затримки розрахунку складає 169 днів.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача належить 9 577гр.23 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні / 169 х 56.67 = 9 577.23 /
п. 2.20 Колективного договору ДП ”Інвестжитло”на 2010-2012 роки встановлено, що у разі звільнення працівників підприємства внаслідок скорочення штату та чисельності працівників, адміністрація зобов'язується виплатити працівникам, що звільняються, за рахунок коштів підприємства, крім сум належних їм до виплати, згідно чинного законодавства України, матеріальну допомогу.
Матеріальна допомога виплачується (видається) працівникам в день звільнення.
Сума матеріальної допомоги розраховується для кожного працівника окремо в залежності від стажу роботи на державному підприємстві "Інвестжитло".
Сума матеріальної допомоги розраховується шляхом множення середньомісячної заробітної плати (одної, двох або трьох -в залежності від стажу роботи на підприємстві) на умовний коефіцієнт.
/а.с.41,42/
З приведеної вище довідки вбачається, що дана сума щодо позивача складає 1 433гр.88 коп., а тому в зв”язку з визнанням цієї заборгованості відповідачем, оформленої відповідною довідкою про заборгованість, суд приходить до висновку про її стягнення на користь позивача.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.
Представник позивача суду пояснила,що в день звільнення позивач був на роботі і в цей же день був ознайомлений з наказом про звільнення.
З табелю обліку робочого часу, наданого представником відповідача, вбачається, що в день звільнення позивач був на роботі.
Таким чином, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача з цього приводу.
Суд також не знаходить підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, т.я це суперечить закону, а тому дана сума має бути стягнута по день ухвалення рішення судом.
Керуючись ст.ст.40 п.1, 44, 49-2, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.57-60,88,209,212-214 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ДП“Інвестжитло”на користь ОСОБА_2 1 445 гр. вихідної допомоги, 1 433 гр.88 коп. матеріальної допомоги при звільненні та 9 577гр.23 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 12 466гр. 11 коп.
Стягнути з ДП”Інвестжитло”124гр. 66 коп.судового збору та 120гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя