Справа № 2-а-334
2012 рік
24 лютого 2012 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А, розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачену суму пенсії з 11.08.2011 року,
24.01.2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в частині нарахування йому пенсії виходячи з середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а також зобов'язати відповідача перерахувати йому пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням.
Посилається в позові на те, що відповідно до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”він має право на пенсію, розраховану з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням.
В порушення вимог даного Закону відповідач при нарахуванні йому пенсії керувався редакцією вказаної статті від 28.12.2007року, яка була визнана неконституційною, та Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 07.07.1992року, які передбачають розрахунок пенсії виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два роки.
Вважаючи дії відповідача незаконними, просить задовольнити позов.
Ухвало судді від 25.01.2012 року в справі було відкрито скорочене провадження.
Відповідачу в справі направлена копія позовної заяви з додатками. В запереченнях, що надійшли на адресу суду від відповідача, останній просить в позові відмовити, посилаючись на те, що пенсія нарахована позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, а дії відповідача є такими, що відповідають закону.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважаю, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в Збройних Силах України, має 31 рік вислуги років на військовій службі.
Наказом Міністерства оборони України його було звільнено з військової служби та виключений зі складу списків особового складу. 11.08.2011 року позивача було поставлено на пенсійний облік та призначено пенсію за вислугу років.
16.01.2012 року листом відповідача № 11112/12/о-16 йому було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Відповідно до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Постанова КМ України №393 від 17.07.1992 року передбачає здійснення розрахунку пенсії військовослужбовцям на з середньомісячного їх грошового забезпечення за два останні роки перед звільненням.
Так, відповідачем при розрахунку пенсії позивачу був взятий показник середньомісячного грошового забезпечення позивача за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Встановлено, що 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.2011 року.
П.7 ч.1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.14, 22, 37 та ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного суду України №20-рп/2011 від 26.12.2011 року у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік“ визначено наступне.
Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.
Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом.
Відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92); Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116).
Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 4 розділу VII „Прикінцеві положення“ Закону “Про Державний бюджет України на 2011”рік встановлює механізм реалізації положень Закону України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб “, а тому не суперечить статті 75, пункту 3 частини першої статті 85, статті 95 Конституції України.
Пунктом 4 розділу VII „Прикінцеві положення“ Закону “Про Державний бюджет України на 2011 рік”встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 14, 22, 37 та ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 14, 22, 37 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Керуючись ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, п.4 розділу VII „Прикінцеві положення“ Закону “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, п.3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, ст.ст. 69-71, 99, 159-163, 183-2 КАС України, суд-
В позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачену суму пенсії з 11.08.2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя