Справа №2-а-1309
2011рік
25 березня 2011 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши в порядку скороченого провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України»Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»..
Просить зобов"язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплатити державну та додаткову пенсії відповідно до даного закону за період часу з 01.08.2008 року.
Посилається в позові на те, що йому встановлено безстроково 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до висновку МСЕК.
Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до І категорії інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І категорії 2 групи інвалідності, та щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Йому призначена та виплачується пенсія, як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії ЧАЕС.
На даний час розмір пенсії становить 1 864гр.54 коп.
Враховуючи наведене, вважає, що призначена пенсія нараховувалася та виплачувалася йому всупереч вимогам закону.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 03.03.2011 року позов в частині вимог за період часу з 01.08.2008 року по 28.08.2010 року залишено без розгляду, в решті вимог відкрито скорочене провадження.
18.03.2011 року до суду надійшли заперечення відповідача, якими останній проти позову заперечує.
Посилається на те, що відповідно до ч. 4 ст.54 вказаного вище Закону порядок обчислення пенсії визначаються КМУ.
На виконання вимог даного Закону КМУ була прийнята постанова №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до якої розмір додаткової пенсії для категорії осіб, до яких відноситься позивач, встановлено в сумі 19,91гр.
З цього випливає, що дана постанова не суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п.2 постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розміру пенсій деяким категорія громадин, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»мінімальний розмір пенсії, передбачений ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не міг бути нижчим для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, інвалідам 2 групи-500гр.
Постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654, яка набула чинності з 01.07.2008 року, були зазначені мінімальні розміри пенсій, розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, та розмір компенсації в разі втрати годувальника.
Пп. 2 п.1 цієї постанови встановлено, починаючи з 1 липня 2008 року, доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством, досягали таких розмірів: інвалідам ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також ліквідаторам наслідків на ЧАЕС у 1986 році - 1090гр.
Решта виплат позивачу також проводиться правильно, а тому вважає свої дії щодо нього правильними і просить в позові відмовити.
Встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 2 групи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до І категорії інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Ст.54 цього Закону встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І категорії 2 групи інвалідності та щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
П.п. 12 та 15 п. 28 р.II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи визначено в розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії інвалідам 2-ї групи щодо яких встановлено причинний зв»язок з Чорнобильською катастрофою - не менше 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N10-рп/2008 ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
При цьому Конституційним судом України зазначено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Постановою КМУ №530 від 28.05.2008року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»з 22.05.2008 року сума додаткової пенсії для інвалідів 2 групи встановлена в розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по 2 групі інвалідності не менше 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто в розмірах, які були встановлені Законом України »Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та визнані неконституційними.
Розрахунок державної та додаткової пенсії позивачці здійснюється в розмірах, передбачених даною Постановою КМУ.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Ст. 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з цього, суд не приймає до уваги заперечення відповідача на позов, виходячи з наступного.
Конституційний Суд України своїм рішенням №26-рп/2008 від 27.11.2008 року у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України про офіційне тлумачення положення ч.2 ст.95 Конституції України та словосполучення «збалансованість бюджету», використаного в ч.3 цієї статті, роз»яснив, що з врахуванням правових позицій, висловлених,зокрема, у рішенні №60рп/2007 від 09.07.2007 року у справі про соціальні гарантії громадян та у Рішенні №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, що цим законом не можуть вноситися зміни,зупинятися дія чинних законів України,а також встановлюватися інше/додаткове/ правове регулювання відносин,що є предметом інших законів, оскільки з об»єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок,скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У разі необхідності зупинення дії законів,внесення до них змін і доповнень,визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
З цього випливає, що обмеження в розмірі пенсій, належних до виплат категорії працівників, до яких відноситься позивач, застосовані Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року є порушенням прав позивачки, гарантованих Конституцією України та нормативно-правовими актами, які регулюють пенсійне забезпечення осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Такої ж точки зору притримується в своїй практиці і Вищий адміністративний суд України, а саме: щодо розмірів нарахування пенсії в порядку, визначеному саме Законом України ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не будь-якими іншими нормативними актами.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що пенсія позивачу відповідачем обраховується неправильно, в порушення вище приведеного Закону, а тому ці порушення мають бути усунуті.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті /вчинені/ вони: 1/ на підставі, у межах повноважень та способу, що передбачені Конституцією та законами України; 2/ з використанням повноваження з метою, якою це повноваження надано; 3/обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення /вчинення дії/; 4/безсторонньо/неупереджено/; 5/ добросовісно; 6/ розсудливо; 7/з дотриманням принципу рівності перед законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій щодо позивачки.
Виходячи з викладеного вище, суд не приймає до уваги позицію відповідача, викладену в листі на ім.»я позивача від 07.02.2011 року, і приходить до висновку про обґрунтованість його вимог в межах встановленого законом 6-ти місячного строку.
Керуючись ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2,7,17,94,183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом»янському р-ні м. Києва щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Солом»янському р-ні м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період часу з 28.08.2010 року по 28.02.2011 року з врахуванням виплат, проведених за цей період часу:
- державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8/восьми/мінімальних пенсій за віком;
- щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Постанову піддати негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її отримання до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд.
Суддя