14.01.2011 року Солом”янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- ОСОБА_1
при секретарі- Мар”єву М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ПАТ”КОНВЕРСБАНК”до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості;
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ”КОНВЕРСБАНК”, 3-я особа: ОСОБА_2 про припинення зобов”язань за договором поруки, суд,-
В липні 2010 року позивач звернувся до суду і просить та стягнути з відповідачів, як солідарних боржників, 94 908гр. 01 коп. заборгованості по кредитному договору.
Посилається в позові на те, що 04.01.2008року між ТОВ”ПАРТНЕР-БАНК”, правонаступником якого є ПАТ”КОНВЕРСБАНК”,та відповідачем ОСОБА_2 був укладений ОСОБА_4 договір № 315/9809-ФО, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в сумі 117 924гр. строком до 02.01.2015 року під 14,5% річних.
31.12.2008 року відсоткова ставка за ОСОБА_4 договором була збільшена до 25%.
За умовами п.п.3.5 та 3.7 договору відповідач зобов”язаний був щомісяця сплачувати кредит не пізніше 10-го числа, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту рівними частинами, в сумі не менше 1 404гр. шляхом безготівкового перерахування коштів або шляхом внесення готівки до каси банку.
Нараховані відсотки за користування кредитом відповідач мав сплачувати у валюті кредиту щомісяця до 10-го числа включно, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту.
04.01.2008 року між банком та відповідачкою ОСОБА_3/ в шлюбі Ревенко/ був укладений договір поруки №315/980-ФО/П, згідно з яким вона зобов”язалася відповідати перед банком за неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов”язань.
В цей же день між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір застави транспортного засобу №315/980-ФО/А, згідно з яким відповідач передав у заставу автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER 2004 року випуску, чорного кольору, шасі №JTDBE30K700295501, р.н. НОМЕР_1.
За умовами ОСОБА_4 договору відповідач зобов”язався своєчасно сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначеному п.п.3.5 та 3.7 Договору, а також можливі штрафні санкції.
В порушення умов договору відповідач свої зобов”язання перед банком виконує неналежним чином.
Останній платіж відповідачем був внесений по тілу кредиту та відсотках 11.01.2010 року, а з лютого 2010 року відповідач платежі за кредитним договором не вносить, не дивлячись на неодноразові претензії банку.
Станом на 13.07.2010 року заборгованість відповідача перед банком складає 94 908гр.01 коп., з яких: 75 804гр.заборгованості по кредиту, 23 949гр.27 коп. суми дострокового стягнення кредиту, 7 400гр. 61 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 683гр. 87 коп. заборгованості по відсотках, 10 315гр.29 коп. простроченої заборгованості по процентах та 704гр.24 коп. пені.
Виходячи з того,що добровільно сплатити суму боргу відповідач відмовляється, просить задовольнити позов та стягнути суму боргу з обох відповідачів, як солідарних боржників.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Вважає, що стягненню з відповідача підлягає лише сума заборгованості по тілу кредиту, т.я. кредитний договір не розірваний, продовжує діяти, а тому вважає, що підстави для стягнення повної суми заборгованості відсутні.
Представник відповідачки ОСОБА_3О.в судовому засіданні проти позову заперечував.
Пред”явив зустрічний позов, яким просить припинити зобов”язання відповідачки за Договором поруки №315/980-ФО/П від 04.01.2008 року, укладеного з ОСОБА_5”, правонаступником якого є ПАТ”КОНВЕРСБАНК”.
Посилається на те, що 31.12.2008 року позивач збільшив відсоткову ставку за ОСОБА_4 договором, укладеним з відповідачем, про що вона до відома поставлена не була і своєї згоди на це не давала.
Збільшення відсоткової ставки збільшило обсяг її відповідальності, як поручителя, а тому порука припинила свою дію.
Представник позивача проти зустрічного позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідачка повідомлялася про зміну відсоткової ставки банком, однак докази цьому відсутні.
Просить в його задоволенні відмовити з підстав, викладених в первісному позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 зустрічний позов визнав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позов ута задоволення в повному обсязі зустрічного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов”язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено що 04.01.2008року між ТОВ”ПАРТНЕР-БАНК”, правонаступником якого є ПАТ”КОНВЕРСБАНК”,та відповідачем ОСОБА_2 був укладений ОСОБА_4 договір № 315/9809-ФО, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в сумі 117 924гр. строком до 02.01.2015 року під 14,5% річних.
31.12.2008 року відсоткова ставка за ОСОБА_4 договором була збільшена до 25%.
За умовами п.п.3.5 та 3.7 договору відповідач зобов”язаний був щомісяця сплачувати кредит не пізніше 10-го числа, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту рівними частинами, в сумі не менше 1 404гр. шляхом безготівкового перерахування коштів або шляхом внесення готівки до каси банку.
Нараховані відсотки за користування кредитом відповідач мав сплачувати у валюті кредиту щомісяця до 10-го числа включно, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту.
/ а.с.7 -9 /
04.01.2008 року між банком та відповідачкою ОСОБА_3/ в шлюбі Ревенко/ був укладений договір поруки №315/980-ФО/П, згідно з яким вона зобов”язалася відповідати перед банком за неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов”язань.
В цей же день між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір застави транспортного засобу №315/980-ФО/А, згідно з яким відповідач передав у заставу автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER 2004 рокущ випуску, чорного кольору, шасі №JTDBE30K700295501, р.н. НОМЕР_1.
/ а.с. 10 -12 /
За умовами ОСОБА_4 договору відповідач зобов”язався своєчасно сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначеному п.п.3.5 та 3.7 Договору, а також можливі штрафні санкції.
В порушення умов договору відповідач свої зобов”язання перед банком виконує неналежним чином.
Останній платіж відповідачем був внесений по тілу кредиту та відсотках 11.01.2010 року, а з лютого 2010 року відповідач платежі за кредитним договором не вносить, не дивлячись на неодноразові претензії банку з цього приводу.
Даних обставин представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував.
Станом на 13.07.2010 року заборгованість відповідача перед банком складає 94 908гр.01 коп., з яких: 75 804гр.заборгованості по кредиту, 23 949гр.27 коп. суми дострокового стягнення кредиту, 7 400гр. 61 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 683гр. 87 коп. заборгованості по відсотках, 10 315гр.29 коп. простроченої заборгованості по процентах та 704гр.24 коп. пені.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону, тощо.
Виходячи з вкладеного вище, невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов укладеного з позивачем ОСОБА_4 договору,суд вважає вимоги позивача обгрунтованими.
Ст.553,554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов”язку.
У разі порушення боржником зобов”язання,забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову/субсидіарну / відповідальність поручителя.
Судом встановлено і це підтвердила представник позивача в судовому засіданні, відсоткова ставка за ОСОБА_4 договором позивачем 31.12.2008 року була збільшена до 25%.
Таке право позивача було обумовлено п.4.2.7 ОСОБА_4 договору, відповідно до якого банк має право змінювати умови кредитування, в т.ч. процентну ставку в порядку, встановленому п.7.1 Договору.
П.7.1. ОСОБА_4 договору встановлено, що у разі зміни фінансового становища банку та в інших випадках банк має право змінювати умови договору, в т.ч. відсоткову ставку.
При цьому, за умовами договору, про зміну умов ОСОБА_4 договору банк мав повідомити лише позичальника.
Як за умовами ОСОБА_4 договору, так і Договору поруки не передбачено обов”язку банку повідомляти поручителя про зміну умов договору, в т.ч. процентної ставки.
Представник позивача суду пояснила, що відповідачка ОСОБА_3, як поручитель, повідомлялася банком про підвищення відсоткової ставки.
В той же час, будь-яких доказів цьому до суду не надала.
Представник відповідачки дані обставини в судовому засіданні заперечував, посилаючись на те, що про зміну відсоткової ставки відповідачка дізналася лише з позовної заяви позивача до суду.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
З Договору поруки, укладеного між сторонами, вбачається, що при його укладенні в порушення вимог закону, дане питання взагалі врегульовано не було, а тому при його вирішенні мають застосовуватися норми закону.
Ст.ст.598, 559 ЦК України встановлено, що зобов”язання припиняються частково або в повному обсязі порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов”язання, а також у разі зміни зобов”язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.4 ст.59 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Виходячи з викладеного вище, відсутності доказів з боку позивача в частині повідомлення відповідачки ОСОБА_3 про зміну умов ОСОБА_4 договору, укладеного з відповідачем ОСОБА_2, суд приходить до висновку про обґрунтованість зустрічного позову та його задоволення.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні, т.я. з точки зору ст.3 ЦПК України право звернення до суду за захистом порушених прав належить особі, яка вважає свої права порушеними.
При цьому способи захисту цивільних прав встановлено ст.16 ЦК України, а межі та розмір позовних вимог, з точки зору закону, також належить визначати позивачу при зверненні до суду.
Виходячи з цього, та обставина, що позивач не ставить питання про розірвання ОСОБА_4 договору не є підставою для відмови в задоволенні його вимог в частині стягнення з відповідача фінансових санкцій з його неналежне виконання, т.я. таке право надано позивачу умовами договору підписаного обома сторонами.
Керуючись ст.526, 559, 598, 1054 ЦК України, ст.ст.57-60, 209,212-214 ЦПК України, суд,-
Позов ПАТ”КОНВЕРСБАНК”задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ”КОНВЕРСБАНК”94 908гр.01 коп. заборгованості, 949гр.08 коп. судового збору та 120гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 95 977гр.09 коп.
В позові ПАТ”КОНВЕРСБАНК”до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.
Зустрічний позов задовольнити.
Припинити зобов”язання ОСОБА_3 за Договором поруки №315/980-ФО/П від 04.01.2008 року, укладеного з ОСОБА_5”, правонаступником якого є ПАТ”КОНВЕРСБАНК”.
Стягнути з ПАТ”КОНВЕРСБАНК”на користь ОСОБА_3 8гр.50коп.судового збору та 37гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя