Провадження №
Справа №2-а-1783/11
28 квітня 2011 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі: говуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
при секретарі - Мар»єву М.О.
оглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов»язання нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, суд,-
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визнати виправними дії Управління праці та соціального захисту населення іом»янської районної в м. Києві державної адміністрації щодо >ахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду 2 пи внаслідок аварії на ЧАЕС, в розмірі, який суперечить ст.48 Закону раїни « Про статус і соціальний захист громадян які постраждали іслідок Чорнобильської катастрофи».
Просить зобов'язати його здійснити перерахунок щорічної допомоги на юровлення за 2010 рік відповідно до ст.48 даного Закону в розмірі п»яти гімальних заробітних плат.
Посилається в позові на те, що їй встановлено безстроково 2 групу плідності внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації шідків аварії на ЧАЕС, відповідно до висновку МСЕК.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист >мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, несеним до І категорії інвалідам II групи виплачується щорічна зомога на оздоровлення в розмірі 5»яти мінімальних заробітних плат.
В 2010 році ця доромога була виплачена їй в розмірі 120гр., що іеречить даному закону.
Враховуючи наведене, вважає, що щорічна допомога на оздоровлення заховувалася та виплачувалася їй всупереч вимогам закону, просить іовольнити позов.
Ухвалою суду від 08.04.2011 року в справі було відкрито скорочене овадження.
Відповідачу направлена копія позовної заяви з додатками. Заперечень на зов відповідач не надав.
Дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварі Чорнобилькій АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.48 даного Закону учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліди 2 групи мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
Постановою КМУ №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був встановлений розмір такої допомоги інвалідам 2 групи сумі 120гр.
Тобто, розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, постаждалим внслідок Чорнобильської катастрофи , в 2010 році одночасно було врегульовано по різному і різними нормативно-правовими актами.
За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягає положення нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, в даному випадку - норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що в 2010 році позивачці при нарахуванні та вип: щорічної допомоги на оздоровлення відповідачем було застосов нормативний акт, який має нижчу юридичну силу - Постанову КМУ № від 12.07.2005 року.
Виходячи з цих обставин, суд приходить до висновку обґрунтованість вимог позивачки.
Згідно з ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні с; перевіряють, чи прийняті /вчинені/ вони: 1/ на підставі, у межах повноваж та способу, що передбачені Конституцією та законами України; 2. використанням повноваження з метою, якою це повноваження нада 3/обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення , прийняття рішення /вчинення дії/; 4/безсторонньо/неупереджено/; добросовісно; 6/ розсудливо; 7/з дотриманням принципу рівності перед законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу. В адміністративних справах і протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує пре адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів обґрунтування правомірності своїх дій щодо позивачки.
Виходячи з викладеного вище, суд не приймає до уваги позицію відповідача, викладену в листі на ім.»я позивачки від 23.03.2011 року, т.я вони суперечать закону та принципам теорії держави та права.
3 точки зору даної норми права постанови КМУ є підзаконними нормативними актами та забезпечують виконання законів шляхом їх конкретизованого нормативного регулювання.
Вони приймаються на основі і на виконання законів і не повинні суперечити їм.
Виходячи з цього, а також того, що постанова КМУ №№562 від
12.07.2005 року суперечить ст.48 Закону України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
вважає, що права позивачки з боку Управління праці при нарахуванні
домоги на оздоровлення були порушені, а тому підлягають захисту судом.
Керуючись ст.ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2,7,17,69-71,86,94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства
України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації при нарахуванні ОСОБА_1 щорічної допомоги на
оздоровлення.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на
оздоровлення за 2010 рік в порядку, встановленому ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 5/п»яти/мінімальних заробітних плат за вирахуванням здійсненої виплати.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з ї отримання до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд.
Суддя