Справа № 2-2573
2010 р.
ІМЕНЕМ УКРАїНИ
30 квітня 2010 року суддя Солом”янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості.
Позовна заява не відповідає ст. 119 -120 ЦПК України, виходячи з наступного.
З позову вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість по платі за утримання житла та користування комунальними ©слугами за період 01.04.2008 року по 01.01.2010 рік в сумі 3 179,81 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1, де сплачує плату за утримання житла та плату за користування житловими послугами.
З додатків до позову вбачається, що згідно з довідкою ф.№3 ВСП «Батиївський» №73 від 26.01.2010 року, в квартирі проживає та зареєстрований - ОСОБА_2
З позову та додатків до нього не вбачається, хто ця особа відносно власника квартири є, чи не зачіпаються його права даним позовом, не зазначено його правове становище в даному спорі, а саме: чи мають він відповідати за даним позовом чи будь-яким іншим чином притягуватися до участі в справі.
Крім того, з 01.01.2004 року набрав чинності новий ЦК України.
Ст.322 ЦК України встановлено, що тягар утримання майна лежить на власнику, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з цього, якщо відповідачка є власником квартири, позивачем при зверненні до суду не обґрунтовано посилання, як на підставу звернення, на норми ЖК України.
Крім того, в позові не вказано інших осіб, якщо вони є власниками, щодо часті у витратах на утримання вказаної квартири.
З позову також вбачається, що відповідачка не сплачує плату за утримання житла та плату за користування житловими послугами.
Виходячи з вимог ст.10 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» та Рішення Конституційного Суду України з цього приводу, такі платежі мають носити інший характер.
Таким чином, і в цій частині вимоги позивача є не обгурнтованими, а
саме: які платежі відповідачка, як власник квартири, має вносити і за які саме послуги і чи мають приймати участь в утриманні квартири інші особи, що проживають та зареєстровані в ній.
Крім того, при зверненні до суду позивач посилається на те, що з точки зору ст.257 ЦК України є всі підстави для стягнення виниклої заборгованості з 01.04.2008 року по 01.01.2010 року.
Виходячи з встановленого законом строку позовної давності посилання на дану норму закону позивачем незрозуміле.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя,-
позовну заяву Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м.Києві ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши позивачу строк до 14.05.2010 року для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя