Справа № 758/4405/15-ц
Категорія 33
(ЗАОЧНЕ)
23 листопада 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування збитків завданих дорожньо-транспортною пригодою, суд,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування збитків завданих дорожньо-транспортною пригодою, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 19.10.2014 року близько 13 год. 30 хв. керуючи автомобілем «ЗАЗ Деу», д.н.з. НОМЕР_5, рухаючись в м. Києві по вул. Богатирській 3, в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, при будь-якій зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, не створить небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем марки «Сеат Толедо», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_3, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.
Зазначає, що внаслідок зіткнення було пошкоджено автомобіль марки «Сеат Толедо», д.н.з. НОМЕР_7, який належить їй на праві власності, чим нанесено їй майнові збитки в розмірі 17 562 грн. 63 коп., що підтверджується рахунком-фактурою № АКС-000726 від 26.03.2015 року.
Посилається на те, що після неодноразових її звернень до Моторного (транспортного) страхового бюро України було встановлено, що між відповідачем та третьою особою було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить Поліс № АС/95193 51 від 16.02.2014 року, згідно якого розмір страхового відшкодування внаслідок заподіяння шкоди майну становить 50000(п'ятдесят тисяч) грн. 00коп. У зв'язку з чим нею до відповідача було подано заяву на виплату страхового відшкодування, яка залишилася без розгляду та задоволення.
Вважає таку бездіяльність відповідача незаконною, а тому керуючись ст. 39 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1187, 1192 ЦК України звертається з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача на її користь у відшкодування заподіяної шкоди грошові кошти в розмірі 17 562, 63 грн. та судовий збір в розмірі 243, 60 грн.
Позивачка, представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника позивачки до суду надано заяву, згідно якої останній просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує. Третьою особою також надано до суду заяву відповідно до якої останній просить розглядати справу без його участі та не заперечує проти вимог позивачки. Причини неявки представника відповідача суду невідомі.
Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169, 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.10.2014 року близько 13 годин 30 хвилин, в м. Києві по вул. Богатирська, 3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ Деу», д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Сеат Толедо», д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_3 В результаті зазначеної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано водія автомобіля «ЗАЗ Деу», д.н.з. НОМЕР_5, ОСОБА_2, що підтверджується наданою суду постановою Оболонського районного суду м. Києва від 31.10.2015 року по справі про адміністративне правопорушення № 756/14616/14-п (а.с. 5). Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
Стаття 61 ЦПК України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.10.2014 року близько 13 годин 30 хвилин, в м. Києві по вул. Богатирська, 3, є встановленим і доказуванню не підлягає.
Зі змісту статей 1187, 1188 ЦК України вбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З викладеного вбачається, що особа, якій завдано шкоди джерелом підвищеної небезпеки має право на її відшкодування винною особою. В даному випадку судом встановлено, що у ОСОБА_2 виник обов'язок по відшкодуванню шкоди завданої позивачці, як власнику автомобіля «Сеат Толедо», д.н.з. НОМЕР_6, його пошкодженням у результаті ДТП.
В той же час загальновідомим є той факт, що в Україні діє інститут страхування, який є універсальним засобом захисту всіх форм власності, майнових інтересів окремих громадян і господарюючих суб'єктів в цілому.
Так статті 979, 980 ЦК України визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Так згідно статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.
Судом встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ЗАЗ Деу», д.н.з. НОМЕР_5, ОСОБА_2 була застрахована в СТзДВ «Гарантія» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/9519351.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок та підстави відшкодування страховиком оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Так згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, зокрема невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Судом встановлено, що на виконання зазначеної норми Закону позивачкою було повідомлено страховика СТзДВ «Гарантія» про настання страхового випадку по договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується наданим суду Описом вкладення у цінний лист (а.с. 23).
Згідно ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що незважаючи на приписи зазначеної норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», СТзДВ «Гарантія» не було направлено свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна позивачки для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків,
В той же час як вбачається з наданого суду Рахунку-фактури № АКС-000726 від 26.03.2015 року складеного Дочірнім підприємством «АВТО-КИЇВ», вартість відновлювальних робіт автомобіля «Сеат Толедо», д.н.з. НОМЕР_6 складає 17 562, 63 грн. (а.с. 7).
Суд приймає до уваги зазначений Рахунок-фактуру, як належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, що підтверджує розмір завданої позивачці шкоди в результаті пошкодження її автомобіля в ДТП, яка мала місце 19.10.2014 року.
Стаття 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначає, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно статті 36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний зокрема у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Судом встановлено, що позивачкою на виконання вимог ст. 35 Закону, 31.03.2015 року страховику СТзДВ «Гарантія» було подано Заяву про виплату страхового відшкодування (за пошкоджений транспортний засіб, однак останнім в порушення вимог ст. 36 Закону до цього часу сума страхового відшкодування так і невиплачена, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про доведеність факту порушення її права, як потерпілого в розумінні приписів норм ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому її позовна вимога про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 17 562, 63 грн. підлягає задоволенню.
Статті 15, 16 ЦК України визначають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивачки знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, частина перша статті 88 ЦПК України визначає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вимогу зазначеної норми цивільно-процесуального закону, з відповідача на користь позивачки також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243, 60 грн. та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420, 00 грн., понесення яких позивачкою підтверджується наданим суду Платіжним дорученням № 2711780SB від 06.04.2015 року та Квитанцією № N190І44693 від 26.10.2015 року (а.с. 6, 43).
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 992, 999, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 17, 22, 26-1, 33, 34, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», код ЄДРПОУ 21130899 на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4:
- суму страхового відшкодування в розмірі 17 562, 63 грн.;
- витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420, 00 грн.;
- судовий збір в розмірі 243, 60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В. С. Декаленко