04.01.2016 Справа № 756/11135/14-к
№ 756/11135/15-к
№ 1-кп/756/192/16
підготовчого судового засідання
4 січня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві підготовче судове засідання за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
як указано в обвинувальному акті (дослівно), під час досудового розслідування встановлено, що 17 жовтня 2013 року приблизно о 16-ій годині ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проходили повз адміністративну будівлю по вул. Г.Дніпра, 22-Б м. Києва. Там, ОСОБА_5 помітив попереду себе неповнолітню ОСОБА_8 , яка під час руху розмовляла по мобільному телефону. У цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , не повідомляючи про свій злочинний умисел ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, відійшов від останніх, наздогнав ОСОБА_8 , підійшов до неї ззаду та повторно відкрито викрав, вихопивши у неї з рук мобільний телефон «Fly IQ 441», вартістю 1 000 грн., в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар» та «Лайф», які матеріальної цінності не представляють, чим завдав останній майнову шкоду на вказану суму.
Такі дії ОСОБА_5 органом попереднього розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що в тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції зазначено на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «звинувачення» особі, щодо якої порушено кримінальну справу. Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль при розгляді кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово сповіщений про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року по справі «Камасінскін проти Австрії» №9783 / 82 п. 79).
Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення і, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року по справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» №25444/94 п. 52, рішення від 25 липня 2000 року по справі «Матточіа проти Італії» №12969/94 п. 58, рішення від 20 квітня 2006 року по справі «І.Н. та інші проти Австрії» №42780/98 п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року по справі «Даллос проти Угорщини» №29082/95 п. 47).
Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення слід розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення від 25 березня 1999 року по справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» №25444/94 п. 52, рішення від 1 березня 2001 року по справі «Даллос проти Угорщини» №29082/95 п. 47).
У відповідності зі ст. 291 КПК України обвинувальний акт, зокрема, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального злочину з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність і формулювання обвинувачення.
Так, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень, викладених в п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Саме в межах пред'явленого обвинувачення в обвинувальному акті, згідно ст. 337 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.
Згідно з ч. 2 ст. 42 КПК України, обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт, щодо якого передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор пред'являє обвинувачення у вчиненні злочину і яким закінчується досудове розслідування.
Разом з тим, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 відсутня формулювання звинувачення, що свідчить, незважаючи на передачу обвинувального акта до суду, про те, що ОСОБА_5 не набув статусу обвинуваченого, що у свою чергу, перешкоджає суду призначити кримінальне провадження до розгляду по суті.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 слід повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам кримінальному процесуальному закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд
повернути прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя