Номер провадження 2-а/754/489/15
Справа №754/14898/15-а
Іменем України
17 грудня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.,
при секретарі Щедріковій В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.09.2015 року звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умова за Списком №2 відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», оскільки має загальний стаж роботи 25 років 8 місяців, з яких пільговий стаж 10 років, однак отримав від відповідача відмову. На підставі цього, позивач звернувся до суду та просить зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 починаючи з 21.09.2015 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили у задоволенні адміністративного позову відмовити. Представник відповідача Мних-Котляр Н.М. просила суд звернути увагу на те, що довідки видані ВАТ «Пріобьтрубопроводстрой» суперечать одна одній, оскільки, в довідці №065 від 09.06.2015 року позивач виконував роботи на посаді електрозварника ручної зварки з 12.12.1984 року по 30.03.1992 року, відповідно до записів у трудовій книжці останній перебував на Кубі з 22.07.1989 року по 01.11.1990 року, однак даний період підприємством зарахований як робота в шкідливих умовах праці на посаді електрозварника ручної роботи, тобто довідка не відповідає первинним документам. Більш того, у позивача наявний загальний стаж тільки 13 років 7 місяців та 8 днів, тобто навіть не достатньо для призначення пенсії за віком.
Вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
З досягненням пенсійного віку позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з огляду на наявність необхідного трудового стажу.
24.09.2015 року відповідач у відповіді на заяву позивача, посилається на те, що надана ОСОБА_1 довідка від 09.06.2015 року №065 видана ОАО «Приобьтрубопроводострой» в якій зазначено, що останній працював з 12.12.1984 року по 30.03.1992 рік на посаді «електрозварник ручного зварювання» не відповідає записам в трудовій книжці, також у даній довідці не зазначено період перебування в закордонному відрядженні на Кубі. Крім того, ОСОБА_1 не можливо зарахувати до загального стажу період з 12.12.1984 року по 30.03.1992 року, оскільки в трудовій книжці відсутній запис дати відправлення та повернення з відрядження, період з 01.07.1981 року по 08.02.1982 рік, оскільки відсутня дата наказу прийняття на роботу та період з 01.04.1992 року по 21.02. 1994 року, оскільки запис про звільнення в трудовій книжці посвідчено печаткою УРСР, а дані печатки в той період були вже не дійсні (а.с.11-12).
Пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджується Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій, однак цей порядок, як вбачається з назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29.07.1993 року, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
В своїх запереченнях представник відповідача зазначає, що відповідно до запису у трудовій книжці, позивач перебував з 22.07.1989 року по 01.11.1990 року у відрядженні на Кубі, в Ірані, проте в трудовій книжці не зазначено підстав та наказів про звільнення та зарахування на роботу після відрядження за кордон.
Так, відповідно до Постанови Державного Комітету Ради міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати №363 від 25.12.1974 року «Правила про умови праці радянських працівників за кордоном», «время перебивания за границей не работавших в учреждениях СССР за границей членов семей указанных работников не прерывает их трудового стажа, если перерыв между днем возращения в СССР и днем поступления на работу не превысил двух месяцев, не считая времени проезда к месту постоянного жительства».
Більш того, відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону України, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінка.
Пунктом 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 установлено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992р. № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.09.2014р. (справа № 21-307а14 ) та від 25.11.2014р. (справа №21-519а14).
Позивачем не було надано відповідачу доказів, які б підтверджували проведення атестації робочих місць після 1992 року для зарахування стажу на пільгових умовах.
Представник позивача в судовому засіданні наголошував на тому, що ОСОБА_1 в період з 25.07.1977 року по 05.04.1978 року працював на посаді електрогазозварювальника 3го розряду, а тому цей період зараховується як пільговий, оскільки дана професія відповідає Списку №2.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
У Постанові Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, передбачено такі пільгові посади: газозварювальник і електрозварювальник, таким чином професія на якій працював позивач, не передбачена Списком №2.
Враховуючи викладене та заперечення представника відповідача, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити, оскільки не вбачає обґрунтованих підстав для їх задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 71, 99, 100, 122, 128, 158-163, 167, 186 КАС України, ЗУ «Про пенсійне забезпечення», суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення постанови або отримання копії постанови.
Головуючий: