Номер провадження 2/754/5879/15
Справа №754/13840/15-ц
28 грудня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.
за участю секретаря - Макас Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні квартирою та визначення порядку користування жилим приміщенням, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні квартирою та визначення порядку користування жилим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та визначення порядку користування жилим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті його сестри ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1. Власником іншої ? частини вказаної квартири є відповідач ОСОБА_2 Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.04.2014 року за позивачем визнано право власності на ? частину вказаної квартири у порядку спадкування після смерті сестри. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину вказаної квартири у порядку спадкування після смерті сестри. Але у подальшому рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2015 року вказане заочне рішення скасовано і постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. 18.08.2014 року право власності на вказану ? частину квартири було зареєстровано ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, а 29.10.2014 року право власності було зареєстровано за ОСОБА_3 Позивач неодноразово звертався до відповідача з метою вирішення питання щодо порядку користування та утримання спільної квартири, але відповідач відмовляється вирішувати дане питання і чинить перешкоди. Позивач декілька разів приходив до квартири, але відповідач двері не відчиняє, звернення до міліції також не дали позитивних результатів, незважаючи на те, що позивач приймає участь в утриманні квартири, сплатив борг у розмірі 2500, 00 грн. за комунальні послуги. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить зобов"язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання доступу до квартири та передачі йому дублікату ключів від квартири, та в подальшому не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою; встановити порядок користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, виділивши йому у користуванні кімнату, площею 14, 2 кв.м. з балконом, у користування відповідача виділити кімнату, площею 16, 0 кв.м. та комору, площею 2, 1 кв.м., у загальному користуванні сторін залишити кімнату, площею 14, 0 кв.м., кухню з балконом, вбиральню, коридор; зобов"зати третю особу розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру, відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
Третя особа - ОСОБА_3 - звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та визначення порядку користування жилим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті його сестри ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1. Власником іншої ? частини вказаної квартири є відповідач ОСОБА_2 Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.04.2014 року за ОСОБА_1 визнано право власності на ? частину вказаної квартири у порядку спадкування після смерті сестри. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року за позивачем визнано право власності на ? частину вказаної квартири у порядку спадкування після смерті сестри. Але у подальшому рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2015 року вказане заочне рішення скасовано і постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. 18.08.2014 року право власності на вказану ? частину квартири було зареєстровано позивачем у встановленому законом порядку. Позивач неодноразово звертався до відповідача з метою вирішення питання щодо порядку користування та утримання спільної квартири, але відповідач відмовляється вирішувати дане питання і чинить перешкоди. Позивач декілька разів приходив до квартири, але відповідач двері не відчиняє, звернення до міліції також не дали позитивних результатів, незважаючи на те, що позивач приймає участь в утриманні квартири, сплатив борг у розмірі 2500, 00 грн. за комунальні послуги. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить зобов"язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання доступу до квартири та передачі йому дублікату ключів від квартири, та в подальшому не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою; встановити порядок користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, виділивши йому у користуванні кімнату, площею 14, 2 кв.м. з балконом, у користування відповідача виділити кімнату, площею 16, 0 кв.м. та комору, площею 2, 1 кв.м., у загальному користуванні сторін залишити кімнату, площею 14, 0 кв.м., кухню з балконом, вбиральню, коридор; зобов"зати третю особу розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру, відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
У судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_3 - та його представник у судовому засіданні повністю підтримали основний позов ОСОБА_1 та позовну заяву третьої особи, просили обидва позови задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні основні позовні вимоги та позовні вимоги третьої особи не визнав. Пояснив, що жодних перешкод у користуванні квартирою відповідач не чинить, а тому підстав для задоволення позову у цій частині немає. Також зазначив, що порядок користування жилим приміщенням, який просять встановити позивачі, не відповідає тим часткам, що має позивач ОСОБА_1 та відповідач у праві власності на спірну квартиру. Крім того, представник зауважив, що право власності на частину квартири ОСОБА_3 на даний час скасовано, а тому його позов є передчасним. На підставі викладеного представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та позовних вимог ОСОБА_3, відмовити повністю.
Представник третьої особи - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" - у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своєму листі просить розглядати справу в його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, третьої особи, його представника вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги третьої особи ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що спірним жилим приміщенням є трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - рідна сестра позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Співвласником іншої ? частини вказаної квартири є відповідач ОСОБА_2 - колишній чоловік померлої ОСОБА_4
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.04.2014 року за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 Рішення суду набрало законної сили.
18.08.2014 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував право власності на ? частину вказаної квартири у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року за третьою особою ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4
29.10.2014 року третя особа ОСОБА_3 зареєстрував право власності на ? частину квартири у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2015 року заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Що стосується основного позову ОСОБА_1, то слід зазначити наступне.
У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 вказує про те, що відповідач ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у користуванні спірним жилим приміщенням, він не має можливості попасти до квартири та користуватися нею, а тому просить усунути йому перешкоди у користуванні квартирою.
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Власникові, згідно із ст. 317 ЦК України, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов"язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов"язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Як встановлено при розгляді справи, відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Даний факт знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і був доведений, крім пояснень позивача та третьої особи по справі, належними письмовими доказами, зокрема: рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.04.2014 року (а.с.7-9); ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.07.2014 року (а.с.10-12); рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2015 року (а.с.19-21); листом-пропозицією від 20.11.2014 року (а.с.25); листом Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 03.02.2015 року (а.с.27); актом опису й арешту майна від 26.02.2015 року (а.с.43-45); листом Відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 27.11.2015 року (а.с.99); актом державного виконавця від 21.11.2015 року (а.с.100).
Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, а також те, що власник має право вимагати усунення відповідних перешкод шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, відповідач ОСОБА_2 створює позивачу ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні ним свого права користування та розпорядження нерухомим майном та позбавляє можливості використовувати частину квартиру, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині усуненні перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення порядку користування жилим приміщенням задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, спірна квартира складається з трьох кімнат, площею 16, 0 кв.м., 14, 2 кв.м., 14, 0 кв.м., загальною жилою площею 44, 2 кв.м., що підтверджується технічним паспортом (а.с.23-24).
У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просить суд встановити порядок користування жилим приміщенням, виділивши йому у користування кімнату, площею 14, 2 кв.м., а відповідачу ОСОБА_2 - кімнату, площею 16, 0 кв.м., у загальному користуванні залишити кімнату, площею 14, 0 кв.м., кухню, вбиральню, коридор.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 155 ЖК України передбачено, що жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути у них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Власникові, згідно із ст. 317 ЦК України, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користуванні майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Виходячи з положень вимог діючого законодавства, порядок користування жилим приміщенням, що належить на праві часткової власності, може бути встановлений у випадку, якщо такі приміщення відповідають за розміром часткам цих осіб у жилому приміщенні, а також з урахуванням їх часток у праві власності.
Але при розгляді справи встановлено, що на даний час право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, що залишилася після смерті ОСОБА_4, не оформлено, оскільки судове рішення про визнання права власності на частину квартиру за ОСОБА_3 скасовано, а тому суд вважає, що з урахуванням вказаних обставин, на даний час питання про встановлення порядку користування жилим приміщенням не може бути вирішено, а позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині є передчасними.
Крім того, частка позивача ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності становить 11, 05 кв.м. жилої площі, а кімната, яку він просить виділити, є значно більшою, ніж його частка, а саме на 3, 15 кв.м. Виділення позивачу такої кімнати буде значно суперечити інтересам відповідача.
З урахуванням викладеного та вимог діючого законодавства, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині встановлення порядку користування жилим приміщенням є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, зазначених вище.
Що стосується позовних вимог третьої особи ОСОБА_3, то судом встановлено наступне.
Як вже зазначалося вище, заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року за третьою особою ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4
29.10.2014 року третя особа ОСОБА_3 зареєстрував право власності на ? частину квартири у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2015 року заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Тобто, на даний час право власності на ? частину після смерті ОСОБА_4 не є оформленим у розумінні діючого законодавства.
Як передбачено вимогами ст. 317, 319 ЦК України, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
З наведених норм можна зробити переконливий висновок про те, що саме власник може вимагати усунення перешкод у користуванні власністю та встановлювати порядок користування жилим приміщенням, а у даному випадку третя особа ОСОБА_3 не є власником ? частини спірної квартири, а тому суд вважає його вимоги про усунення перешкод у користуванні квартирою та встановлення порядку користування жилим приміщенням передчасними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги третьої особи ОСОБА_3, задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 487, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, Конституцією України, ст. 16, 317, 319, 328, 330, 358, 388, 391, 392 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні квартирою та визначення порядку користування жилим приміщенням - задовольнити частково.
У задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні квартирою та визначення порядку користування жилим приміщенням - відмовити.
Зобов"язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання доступу до квартири та передачі дублікату ключів від квартири.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 487, 20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Головуючий: