Номер провадження 2/754/6399/15
Справа №754/1405/15-ц
Іменем України
22 грудня 2015 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
при секретарі Фацул М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору №28.4.1/АЄ-363.07.2 від 16.06.2007 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» (в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та відповідачем, Банк надав Позичальнику кредит на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів, на загальну суму 24 657 доларів США 00 центи строком (терміном) по 16.06.2014р. включно, із процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12,5%. Відповідно п. 3.1 кредитного договору Позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом рівними частками в сумі 294 долари США 00 центів, щомісячно в строк (термін) до 10 числа (включно) кожного місяця починаючи з місяця, наступного за звітним шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок вказаний у кредитному договорі. Свої зобов'язання відповідач ОСОБА_1 не виконав, у зв'язку з чим станом на 15.01.2015р. виникла заборгованість в розмірі 142 724,32 гривень. В зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити. Також, представник позивача просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1427 гривень.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2015 року заочне рішення від 30.04.2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було скасоване та справа призначена до розгляду в загальному порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимог підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідно в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №№28.4.1/АЄ-363.07.2 від 16.06.2007 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» (в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та відповідачем, Банк надав Позичальнику кредит на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів, на загальну суму 24 657 доларів США 00 центи строком (терміном) по 16.06.2014р. включно, із процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12,5%.
Відповідно п. 3.1 кредитного договору Позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом рівними частками в сумі 294 долари США 00 центів, щомісячно в строк (термін) до 10 числа (включно) кожного місяця починаючи з місяця, наступного за звітним шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок вказаний у кредитному договорі.
Як вбачається з наданого Банком розрахунку заборгованості станом на 15 січня 2015 року, відповідач має заборгованість у розмірі 142 724,32 гривні, яка складається з наступного:
- пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам в сумі 127 406,32 грн.;
- трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості у сумі 15 318,01 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦКУ передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.530 ЦКУ якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.
Пунктом 1.5 кредитного договору сторони визначили, що процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 12,5 процентів річних.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що стягнення з відповідача 3% річних від суми простроченої заборгованості є безпідставним та необґрунтованим, оскільки сторонами в договорі встановлений інший розмір процентів за користування чужими коштами, а тому дана вимога є такою, що задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно вимог ст. 258 ЦПК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У зв'язку з тим, що для вимог про стягнення пені законодавством встановлений спеціальний строк позовної давності тривалістю в один рік, суд приходить до висновку що вимоги про стягнення з відповідача пені за весь період, починаючи з 13.05.2008 року по 15.01.2015 року є безпідставними та вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню в межах строку позовної давності за період з 15.01.2014р. по 15.01.2015 р. у розмірі 1253,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на день винесення рішення становить 29484 гривень 91 копійок.
Відповідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 294 гривень 91 копійок.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 88, 179, 209, 212, 218 ЦПК України, ст. п.1 ч.2 ст. 11, 526, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст. 35 Закону України "Про Національний банк України" суд
Позовну заяву Публічного Акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором № 28.4.1/АЄ-363.07.2 від 16 червня 2007 року в розмірі 29484 гривень 91 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства "Родовід Банк" судовий збір в розмірі 294 гривень 84 копійок.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя