ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20306/15-ц
провадження № 4-с/753/349/15
"25" грудня 2015 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Набудович І.О.,
за участю секретаря Скляренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, заінтересована особа : ОСОБА_3, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження,
Скаржник ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Ярошенко В.М., заінтересована особа: ОСОБА_3 стосовно закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3447/10, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей. В обгрунтування скарги зазначила, що 21.05.2013 року постановою державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Коломієць І.Б. відкрито виконавче провадження на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2010 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно, починаючи з 11.02.2010 р. Постановою державного виконавця Ярошенко В.М. від 13.03. 2015 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням рішення в повному обсязі до 24.12.2013 року у зв'язку з рішенням Московського міського суду від 24.12.2013 року. Вважає, що дії державного виконавця щодо закриття виконавчого провадження у зв'язку з його виконанням є неправомірними, оскільки син ОСОБА_6 досягне свого повноліття лише у 2027 році, а за боржником існує заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 479 641,49 руб. Посилаючись на те, що вказана постанова є незаконною, скаржник просить суд визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.03.2015 року.
Представник скаржника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив скаргу задовольнити, посилаючись на викладені в ній обставини.
Відділ державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києві в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, надали до суду копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 38049701.
Представник заінтересованої особи - боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_3 - ОСОБА_8 проти доводів скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження є правомірними, оскільки рішення суду про стягнення аліментів виконується на території Російської Федерації, де відкрито виконавче провадження.
Вислухавши пояснення представників сторін виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2010 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей - ОСОБА_9, 2009 р.н. та ОСОБА_10, 1995 р.н. у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, доходу, починаючи з 11.02.2010 року і до повноліття дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. 04 січня 2012 року Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-3447/10 на виконання вказаного рішення (а.с. 44-45).
З матеріалів дослідженого у судовому засіданні вказаного виконавчого провадження вбачається, що 29 березня 2013 року постановою державного виконавця ВДВС Бориспільського МУЮ закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3447, виданого 04.01.2012 року у зв'язку зі звільненням боржника ОСОБА_3 з підприємства ДАП «Україна». В постанові зазначено, що аліменти утримані та перераховані по 22.02.2013 року включно (а.с. 41-42).
21 травня 2013 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві Коломієць І.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38049701 з виконання виконавчого листа № 2-3447/10, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 04.01.2012 року (а.с. 47).
19 червня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві з заявою, в якій повідомила про нове місце роботи боржника ОСОБА_3 - в ОАО «Аерофлот», що в Російській Федерації (а.с. 51).
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 24.12.2013 року ухвалою Московського міського суду (РФ) задоволено клопотання ОСОБА_2 про примусове виконання на території РФ рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей (а.с. 77-79). В ухвалі суду зазначено, що боржник ОСОБА_3 працює в ВАТ «Аерофлот -Російські авіалінії», зареєстрований та фактично проживає в РФ.
Отже, з 24.12.2013 року виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2010 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей, розпочато на території Російської Федерації.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2014 року зменшено розмір аліментних зобов'язань ОСОБА_3 і від дня набрання рішенням законної сили з боржника підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_9, 2009 року народження в розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (а.с. 84-86).
03 вересня 2014 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві складено довідку розрахунок заборгованості по виконавчому листу № 2-3447, відповідно до якої станом на 24.12.2013 року переплата по аліментам становить 57 981 руб. (а.с. 65-66).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21.10.2014 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2014 року змінено в частині розміру стягнення аліментів, і постановлено, що від дня набрання рішенням законної сили з ОСОБА_3 підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_9, 2009 року народження в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (а.с. 18-20).
З довідки ВАТ «Аерофлот -Російські авіалінії» № 5.5 від 18.02.2015 року вбачається, що з ОСОБА_3 утримані та перераховані аліменти з 01.08.2014 року по 31.01.2015 року згідно з виконавчого листа № 3м-346/2013 від 24.12.2013 року і постановою від 27.08.2014 року на користь ОСОБА_2 в розмірі 1 036 054,04 руб. (в рахунок погашення боргу та поточні аліменти) (а.с. 88).
13 березня 2015 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві складено довідку розрахунок заборгованості по виконавчому листу № 2-3447, відповідно до якої переплата по аліментам становить 709 917,20 руб. (а.с. 89).
Згідно з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
13 березня 2015 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Ярошенко В.М. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою встановлено, що рішення суду виконано в повному обсязі до 24.12.2013 року у зв'язку з рішенням Московського міського суду від 24.12.2013 року. Переплата по аліментам станом на 01.03.2015 року складає 709 917,20 руб.
Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_2 вказує на наявність заборгованості боржника до 24.12.2013 року у розмірі 479 641,49 руб., посилаючись в тому числі на постанову судового пристава-виконавця Солнечногорської РОСП від 18.08.2014 року, в зв'язку з чим вважає постанову державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» незаконною.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Солнечногорського міського суду Московської області від 15.09.2015 року, що набрало законної сили 21.10.2015 року, визнано незаконною бездіяльність судового пристава-виконавця Солнечногорського підрозділу УФССП Росії по Московській області по виконавчому провадженню № 8499/14/40/50, пов'язану з неприйняттям постанови про розрахунок заборгованості ОСОБА_3 у зв'язку з переплатою аліментів з урахуванням виплат на території України, виплат по місцю роботи на території РФ і списаних з банківських рахунків сум.
Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
При цьому, відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Проте, скаржником не надано суду належних та допустимих доказів існування реальної несплаченої заборгованості боржника ОСОБА_3 до 24.12.2013 року по виконавчому листу № 2-3447/10, який перебував на виконанні у ВДВС Голосіївського РУЮ м. Києва з посиланням на об'єктивні докази. Визначений у довідці від 13.03.2015 року розмір переплати по аліментам, який станом на 01.03.2015 року складає 709 917,20 руб., ОСОБА_2 у належний спосіб не спростовано, а, відтак, позиція скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця Ярошенко В.М. є необгрунтованою та безпідставною.
Крім того, як зазначалося вище, на підставі ухвали Московського міського суду (РФ) з 24 грудня 2013 року розпочато примусове виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей на території Російської Федерації, де працює та проживає боржник.
Згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» одночасне виконання рішення про стягнення коштів з одного боржника в різних органах виконавчої служби не допускається.
За таких обставин, суд вважає, що дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження у Відділі ДВС Голосіївського РУЮ м. Києва у зв'язку з виконанням рішення суду в повному обсязі до 24.12.2013 року відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 3 ст. 387 Цивільного процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Ярошенко В.М. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, заінтересована особа : ОСОБА_3, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення або з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.О. Набудович