ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13714/14-ц
провадження № 6/753/28/15
"22" грудня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Сирбул О.Ф.
за участю секретаря - Голоденко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ушенко Юлії Петрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, -
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва в порядку виконавчого провадження надійшло подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ушенко Юлії Петрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання покладених зобов'язань.
Подання обґрунтоване посиланням на те, що на примусовому виконанні у ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва знаходиться виконавчий лист № 1712/50/2012 від 31.08.2012 р. виданий Млинівським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12.01.2012 р. та до його повноліття. Заборгованість по аліментам станом на 01.07.2014 р. становить 46773, 61 грн. Боржник відмовляється в добровільному порядку виконати рішення суду, а тому виникла необхідність обмежити його у праві виїзду за межі території на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
У судове засідання представник ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва, боржник та стягувач не з'явилися, причини неявки суду не відомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання у зв'язку з наступним.
З матеріалів подання вбачається, що 12.09.2012 р. постановою державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення на підставі виконавчого листа Млинівського районного суду Рівненської області № 1712/50/2012 від 31.08.2012 р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12.01.2012 р. та до його повноліття, яку направлено боржнику та стягувачу.
Відповідно до заяви від 22 лютого 2013 року ОСОБА_3 на виклик державного виконавця з'явився, повідомив, що на даний час не працює. При працевлаштуванні на роботу довідку зобов'язався надати державному виконавцю.
Державним виконавцем неодноразово направлялись вимоги про явку боржника ОСОБА_3 до державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва для сплати аліментів та довідку з місця роботи.
19 вересня 2013 року державним виконавцем направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів, яке направлене до відділу Дарницького РУГУ МВС України, на даний час проводяться слідчі дії.
30 жовтня 2013 державним виконавцем в порядку ст. 57 Закону України Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна боржника та заборона на його відчуження якою наведено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, яку надіслано на адресу боржника, стягувача та ВДАІ м. Києва до виконання.
Державним виконавцем, з метою перевірки майнового стану боржника були зроблені запити до Державної податкової служби України, ВДАІ м. Києва, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців. Згідно інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником відомості відсутні. Згідно відповіді ДАІ в м. Києві за боржником на праві власності відсутні транспортні засоби. На обліку платник податків з наданим податковим номером в органах ДПС не перебуває.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчим провадженням є сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень не лише своєчасно і повно, але й неупереджено, а також використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Закон України від 21.01.1994 р. «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. п. 2, 8 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо діють договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, чи у випадку якщо до нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.
За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеженняу праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Право державного виконавця на звернення з поданим до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють яи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтись за викликом державного виконавця.
Під час розгляду подання, та додані державним виконавцем до подання документів державним виконавцем не надано будь-яких доказів про те, що державним виконавцем вжито всіх, передбачених ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів для виконання рішення суду, зокрема, його привід через органи внутрішніх справ та у випадку відсутності боржника за адресою реєстрації - звернення з поданням про оголошення боржника у розшук, тощо.
Таким чином, враховуючи додані до подання матеріали виконавчого провадження та зміст подання державного виконавця, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати доведеним той факт, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення у примусовому порядку, а відтак подання державного виконавця задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 210, 377-1 ЦПК України, ст.ст. 5, 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Подання подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ушенко Юлії Петрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: