ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19052/15-к
провадження № 1-кп/753/733/15
"29" грудня 2015 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12015100020007326 від 26.08.2015 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 27.02.2006 р. Літинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 393, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 27.11.2010 р.,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
25 серпня 2015 року нарядом по охороні громадського порядку у складі інспекторів патрульної служби Управління патрульної служби в м. Києві ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які перебували у форменому одязі, близько 22 години 00 хвилин під час виконання службових обов'язків по охороні громадського порядку, доставлено до Дарницького районного управління в м. Києві на службовому автомобілі ОСОБА_5 , який за попередньою інформацією вчинив дорожньо-транспортну подію за адресою: м. Київ, вул. Леніна. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в холі Дарницького РУ, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 3-а, почав ображати працівників міліції нецензурною лайкою, на зауваження останніх не реагував. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_5 стоячи навпроти ОСОБА_9 у безпосередній близькості, умисно завдав удар своєю правою ногою по правій нозі в область голені потерпілого, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця передньої правої гомілки.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненому злочині не визнав, суду показав, що 25 серпня 2015 року ввечері, він був учасником ДТП, через яке працівники поліції доставили його до Дарницького РУ. ОСОБА_5 , перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він був без взуття і не міг нанести тілесних ушкоджень потерпілому, чому був без взуття він не пам'ятає. Крім того вказав, що потерпілий надягнув на нього наручники та доставив в міліцію, при цьому не роз'яснював йому прав та обов'язків. Він просив зняти з нього наручники, але йому було відмовлено. Після чого він вдарив ногою в скло. Вказав, що інші працівники міліції били його, потерпілий його не чіпав, хто бив з працівників міліції він не пам'ятає. Все що відбувалось усвідомлював, однак чітко не пам'ятає. Вже у кабінеті слідчого, йому повідомили, що він вдарив поліцейського.
В останньому слові обвинувачений вказав, що він не пам'ятає щоб він бив потерпілого, свою поведінку оцінює як негідну та просить суд суворо його не карати у зв'язку з наявністю на утриманні неповнолітньої дитини.
Потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що працює інспектором патрульної служби Управління патрульної служби в м. Києві. 25 серпня 2015 року потерпілий разом з своїм напарником ОСОБА_10 перебували на патрулюванні, побачили ДТП в Бортничах. На місці ДТП стояв ОСОБА_11 в стані алкогольного сп'яніння, і відносно нього люди хотіли вчинити самосуд. Вони зупинились та посадили обвинуваченого в автомобіль. Так як ОСОБА_5 намагався вийти з автомобіля, був агресивний, висловлювався нецензурно на нього вдягнули наручники. Після цього, обвинуваченого було доставлено до Дарницького управління міліції для складання протоколу. Коли складали протокол, ОСОБА_5 поводився зухвало, намагався вийти покурити, йому відмовили, на що він вдарив потерпілого. Далі обвинувачений розбив ногою скло у райвідділі. Крім того, потерпілий вказав, що обвинуваченому були роз'яснені його права та обов'язки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що працює помічником оперативного чергового в Дарницькому районному управлінні. Ввечері коли до приміщення міліції привезли ОСОБА_5 , він знаходився на чергуванні. Обвинувачений знаходився в стані алкогольного сп'яніння, вів себе агресивно, нецензурно висловлювався. Свідок бачив, що ОСОБА_5 розбив скло, чи бив він когось з працівників поліції йому не відомо.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що працює інспектором патрульної служби Управління патрульної служби в м. Києві. Обвинуваченого він побачив, коли той скоїв ДТП в Бортничах. ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння, та мало не збив людину. Свідки ДТП хотіли вчинити над ним самосуд, тому ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 підійшли до обвинуваченого та посадили його в свій службовий автомобіль. У ОСОБА_5 з собою не було документів, тому вони поїхали до нього додому, але він почав кидатись на свідка з потерпілим, у зв'язку з чим йому були вдягнуті наручники. Після цього, ОСОБА_13 було доставлено до приміщення Дарницького РУ для складання протоколу. В міліції ОСОБА_5 вів себе неадекватно, вдарив два рази ногою потерпілого. Якого числа відбувалась ця подія свідок не пам'ятає.
В судовому засіданні, в порядку встановленому ст. 358 КПК України досліджені документи.
Так, відповідно до даних протоколу огляду місця події від 25.08.2015 р. оглянуто хол на першому поверсі при вході до Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві, що по вул. Кошиця, 3-а в м. Києві, по ходу входу до холу, праворуч від метало-пластикових дверей, зазначені метало-пластикові конструкції пошкоджені, зірвано кріплення гвинтів, скло у місцях розміщення цих конструкцій хитається (а.с. 48-50).
Згідно з даними висновку експерта № 2425 від 26.08.2015 року ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синця передньої правої гомілки спричинені тупим предметом, могли утворитись 25.08.2015 р. та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 52-53).
Відповідно до ст. 359 КПК України в судовому засіданні досліджені відео файли на яких зафіксовані події від 25.08.2015 року (а.с.55), з яких вбачається як ОСОБА_5 нецензурною лайкою ображає працівників поліції на місці ДТП та в приміщенні Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, вибиває вікно у даному приміщенні.
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимими і, аналізуючи їх зміст, приходить до наступних висновків.
Показання потерпілого ОСОБА_9 щодо нанесення ударів ОСОБА_5 суд вважає логічними та достовірними, такими, що в цілому та окремих деталях відтворюють обставини, що мали місце в приміщенні Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, враховуючи їх узгодженість з показаннями свідка ОСОБА_10 та даними висновку експерта.
Не викликають у суду сумніву стосовно їх достовірності показання свідка ОСОБА_12 щодо стану сп'яніння та зухвалої поведінки обвинуваченого.
Разом з цим, суд вважає показання обвинуваченого ОСОБА_5 та його позицію щодо не визнання винуватості надуманою, такою, що не узгоджується з показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами. В судовому засіданні, обвинувачений не зміг пояснити причин фрагментарного запам'ятовування певних обставин, навести обґрунтовані доводи для його оговору потерпілим ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_10 .
Також, спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження позиція сторони захисту щодо ненадання їй під час досудового розслідування та відкриття матеріалів висновку експерта. Як вбачається з опису матеріалів, під порядковим номером 5 вказаний висновок експерта, який міститься на аркушах 10-12 (а.с. 78). З даних протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 29.09.2015 р. видно, що захисник ОСОБА_8 29.09.2015 р. з матеріалами кримінального провадження ознайомлений в повному обсязі, відео переглянув копію отримав (а.с. 78). Відтак, суд не має права не допустити відомості, які містяться у висновку експерта, відповідно до положень ч. 12 ст. 290 КПК України.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_5 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 345 КК України.
Обставин, які б пом'якшували покарання ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Крім цього, з урахуванням того, що судимість у ОСОБА_5 за вчинення умисних злочинів не знято та не погашено, вчинення останнім нового умисного злочину і відповідно до приписів ст. 34 та п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання рецидив злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який кримінальний закон відносить до злочинів середньої тяжкості, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та обставини, які його обтяжують, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_5 не вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 68-69), за місцем проживання характеризується формально позитивно (а.с. 70), одружений і на утриманні має малолітню доньку 2012 року народження (а.с. 71,72), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 66, 67).
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” із змінами і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З урахуванням підвищеної суспільної небезпеки вчиненого злочину проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, наведених принципів призначення покарання, суд призначає ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України. Разом з цим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, даних про особу винного, який має постійне місце реєстрації та проживання, міцні соціальні зв'язки і сім'ю, думку потерпілого, який не наполягав на позбавленні волі обвинуваченого, усвідомлення обвинуваченим негідності та протиправності своєї поведінки, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку в максимальних межах, вважаючи таке покарання необхідним, достатнім і справедливим для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки. Відповідно до п.п. 2-4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази: диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.