16 грудня 2015 року Справа № 876/11784/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року у справі за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України в особі Тернопільського національного економічного університету до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 та Державної реєстраційної служби України, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Тернопільській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
16.07.2013 року прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України в особі Тернопільського національного економічного університету (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 та Державної реєстраційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Реєстраційна служба Головного управління юстиції в Тернопільській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права власності за Тернопільським національним економічним університетом на навчальний корпус №2 на майдані Перемоги, 3 в м. Тернополі.
В обґрунтування вимог зазначає, що Тернопільський національний економічний університет звернувся в реєстраційну службу Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області із заявою про реєстрацію права власності на будівлю, що знаходяться на праві оперативного управління Тернопільського національного економічного університету за адресою м. Тернопіль, майдан Перемоги, 3, однак рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 №3120149 від 13.06.2013 року у державній реєстрації права власності на навчальний корпус №2 було безпідставно відмовлено.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року позов задоволено. Скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 № 3120149 від 13.06.2013 року. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права власності за Тернопільським національним економічним університетом на навчальний корпус № 2 на майдані Перемоги, 3 в м. Тернополі.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною реєстраційною службою України подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав зазначених в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 11 квітня 2013 року у справі №921/89/13-г, яке набрало законної сили, визнано право власності за державою в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на будівлі, що знаходяться на праві оперативного управління Тернопільського національного економічного університету, в тому числі, на навчальний корпус № 2 загальною площею 3 903,6 кв.м., розташований за адресою: м. Тернопіль, майдан Перемоги, 3 балансовою вартістю - 1 087 962,00 грн..
Згідно Статуту Тернопільського національного економічного університету, прийнятого конференцією трудового колективу 05.01.2011 року та затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 355 від 19.04.2011 року, Тернопільський національний економічний університет є правонаступником: Тернопільського фінансово-економічного інституту, Тернопільського інституту народного господарства, Тернопільського державного економічного університету та підпорядковується Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України.
Тернопільський національний економічний університет є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 33680120, форма власності - державна, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА №076484.
25.05.2013 року Тернопільський національний економічний університет звернувся в реєстраційну службу Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області із заявою про реєстрацію права власності на навчальний корпус №2 на майдані Перемоги, 3 в м. Тернополі.
Враховуючи вимоги наказу Міністерства юстиції України № 607/5 від 02.04.2013 року «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» державною реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції заяву позивача від 22.05.2013 року направлено за належністю до Державної реєстраційної служби України.
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 № 3120149 від 13.06.2013 року у державній реєстрації права власності на навчальний корпус № 2 розташований на майдані Перемоги, 3 в м. Тернополі відмовлено у зв'язку з тим, що документи подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Державний реєстратор відмовляючи у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі п. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зазначив, які саме документи подані на державну реєстрацію права державної власності не відповідають встановленим вимогам, або ж не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відтак суд дійшов висновку, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 від 13.06.2013 року № 3120149 щодо відмови у проведенні державної реєстрації права державної власності на навчальний корпус № 2 загальною площею 3 903,6 кв.м., розташований за адресою: м. Тернопіль, майдан Перемоги, 3 прийняте з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Преамбулою Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі ОСОБА_2 № 1952-IV) передбачено, що цей ОСОБА_2 визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
ОСОБА_2 згідно зі статтею 1 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з частиною тринадцятою статті 15 Закону № 1952-IV порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок реєстрації, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку реєстрації).
Пунктом 15 Порядку реєстрації передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.
Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені Законом № 1952-ІV (пункт 28 Порядку реєстрації).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав.
Аналіз наведених норм матеріального права дає колегії суддів підстави для висновку про те, що Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 приймаючи рішення про відмову у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно не порушив вимоги Закону № 1952-IV, оскільки майно, яке реєструвалось позивачем розташоване за адресою: м. Тернопіль, майдан Перемоги, 3.
Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку колегії суддів про те, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.
Керуючись ч. 3 ст.160, ст. ст. 41, 195, 196, 198, 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України задовольнити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року у справі № 819/1824/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_3