16 грудня 2015 року Справа № 876/11030/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «IE - Сервіс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «IE - Сервіс» до Тернопільської митниці про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним рішення про коригування митної вартості товарів,
01.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «IE - Сервіс» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просили визнати недійсним рішення Тернопільської митниці (м/п Чортків) про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000008/2 від 17 січня 2013 року та зобов'язати Тернопільську митницю сформувати подання (висновок) щодо повернення надмірно сплачених платежів по тих митних деклараціях, де використовувалося рішення Тернопільської митниці (м/п Чортків) про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000008/2 від 17 січня 2013 року
В обґрунтування вимог зазначає, що при митному оформленні товару, а саме: мийних засобів і засобів для чищення, розфасованих для роздрібної торгівлі, які ввозились на митну територію України товариство «IE - Сервіс» самостійно визначило митну вартість цього товару за основним методом - ціною договору (контракту) та заявило її у митній декларації № 403020000/2013/000066 від 17.01.2013 року, до якої було подано ряд документів для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість даних товарів.
Проте, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/00008/2 від 17.01.2013 року та застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, оскільки поданий позивачем платіжний документ про проведену оплату за контрактом неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки у ньому не зазначено рахунок - фактуру № FAEP000002/2013 від 11.01.2013 року, а є лише посилання на контракт, а також в платіжному дорученні вказано інший інвойс-фактура № 02/2013 від 08.01.2013 року.
Вважає, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, оскільки митним органом не було взято до уваги те, що рахунок - фактура із інвойсом-фактурою може не співпадати, оскільки, рахунок - фактура виписаний на здійснення передоплати, а інвойс-фактура виданий після відвантаження товару, що і вбачається із поданих документів.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю «IE - Сервіс» подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Зазначає, що митний орган, безпідставно не погодився із заявленою Товариством митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу у зв'язку із тим, що поданий платіжний документ про проведену оплату за контрактом неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки у ньому (на думку митного органу) не зазначено рахунок-фактура № FAEP000002/2013 від 11.01.2013 року, а є лише покликання на контракт та те, що в платіжному дорученні вказано інший інвойс-фактура 02/2013 від 08.01.2013 року. Ціна товару, сплачених згідно платіжного доручення № 4 від 10.01.2013 року фактично ідентична рахунку-фактурі № РАЕР000001/2013 від 04.01.2013, тим більше, що обидва документи подавалися при митному оформленні та могли бути співставленні посадовою особою митного поста «Чортків».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, ТзОВ «IE - Сервіс» згідно зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2012 № 02/2012 з території Польщі від фірми «Global Pollena S.A.» на територію України ввозився товар - «порошок для видалення плям Global Sofin для білих та кольорових тканин - 360 пластмасових банок по 750 г. в кожній, освіжувач (запашні бруски) до змивного бачка Kret 4х50 г. зелені - 1056 блістерних упаковок по 4 бруски в кожній; сині - 4224 блістерних упаковок по 4 бруски в кожній; 3х50 г. - 528 блістерних упаковок по 4 бруски в кожній, гранули для чищення труб Kret - 720 пластмасових пляшок по 500 г. у кожній; 480 пластмасових пляшок по 1000 г. у кожній; в пакетиках по 50 г. - 23040 шт., порошок для посудомийних машин Robot - 360 пластмасових флаконів по 1000 г. в кожному, захисна сіль для посудомийних машин Robot - 360 картонних упаковок по 1500 г. в кожній, рідина для чищення труб Kret - 1440 пластмасових пляшок по 500 г. у кожній, гель для чищення труб Kret - 2160 пластмасових пляшок по 500 г. у кожній», митне оформлення вказаних товарів здійснювалось за ВМД № 403020000/2013/000066 від 17.01.2013 року.
Відповідно до декларації митної вартості митна вартість товарів, була визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для визначення митної вартості вищевказаного товару 17.01.2013 року позивачем подано Тернопільській митниці ряд документів до митного оформлення, про що свідчить запис у графі 44 ВМД № 403020000/2013/000066 від 17.01.2013 року та відображено митним органом в графі 18 рішення про коригування митної вартості № 403020000/2013/00008/2 від 17.01.2013 року.
17.01.2013року під час виконання посадовою особою митного поста «Чортків» Тернопільської митниці митної формальності «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів» при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості вищезазначеного товару АСАУР згенеровано форму контролю за кодом 105-2 «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».
Відповідно до проведеного посадовою аналізу попередніх оформлень вищевказаного товару встановлено, що митна вартість на товар, заявлений до митного оформлення 17.01.2013 року за ВМД № 403020000/2013/000066 є істотно нижчою від митної вартості товарів, оформлених митним постом «Чортків» раніше. При перевірці поданих товаросупровідних документів та товаротранспортних документів та відомостей, що зазначені у цих документах, виявлено, що поданий декларантом платіжний документ про проведену оплату за контрактом неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки в ньому не зазначено рахунок-фактуру № FАЕР000002/2013 від 11.01.2013року, а є лише покликання на контракт та в платіжному дорученні вказано інший інвойс-фактура № 02/2013 від 08.01.2013 року на іншу загальну суму.
17.01.2013року митним органом було витребувано у позивача додаткові документи, а саме: каталоги, специфікацію, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчужування оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.
Судом першої інстанції встановлено, що на письмову вимогу митного органу додаткові документи у зв'язку з їх відсутністю не надано, та про відсутність вказаних документів митний орган було повідомлено декларантом позивача.
Відповідно до положень статей 54, 55 та 57 Митного кодексу України митним органом прийнято рішення про необхідність коригування заявлено декларантом митної вартості товару та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості від 17.01.2013 №403020000/2013/000008/2 від 17.01.2013р.. В митному оформленні відмовлено шляхом складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 17.01.2013р. №403020000/2013/000008.
17.01.2013р. товар було випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та за забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України за митною декларацією № 403020000/2013/000072 від 17.01.2013р..
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що наданий декларантом митному органу платіжний документи про оплату № 4 від 10.01.2013 року не містить посилання на рахунок-фактуру № FАЕР000002/2013 від 11.01.2013 року, згідно якого ввозився товар згідно ВМД від 17.01.2013 року № 403020000/2013/000066 на виконання контракту від 20.08.2012 № 02/2012, а є лише посилання на контракт і вказано інший інвойс-фактура № 02/2013 від 08.01.2013 року на іншу загальну суму, дані про який відсутні в СМR б/н від 11.01.2013р..
Суд дійшов висновку, що у митного органу виникли обґрунтовані підстави вважати, що документи які подані декларантом позивача на підтвердження митної вартості містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомості щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи, що стосуються відчужування оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись, ч. 3 ст. 160 ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «IE - Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі № 819/956/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_1