02 грудня 2015 р. Справа № 876/7222/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Державне підприємство «Ковельське лісове господарство» (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 від 29.12.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ДП «Ковельське лісове господарство» на момент проведення перевірки, були наявні всі податкові накладні та інші первинні документи, в тому числі акти прийому передачі наданих робіт (послуг), які підтверджують факт надання послуг від ТзОВ «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь». Вартість отриманих ДП «Ковельське лісове господарство» робіт (послуг) сплачена в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки підприємства, що підтверджується відповідними документами. Вважає, що у податкового органу були відсутні підстави зменшувати суми валових витрат ДП «Ковельське лісове господарство» та розміру податкового кредиту.
На думку позивача, висновки податкового органу щодо нікчемності договору підряду №5-в від 01.07.2010 року та наслідків його нікчемності є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № НОМЕР_2 від 29 грудня 2012 року, № НОМЕР_3 від 29 грудня 2012 року, № НОМЕР_4 від 29 грудня 2012 року та № НОМЕР_1 від 29 грудня 2012 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального й процесуального права, висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у апеляційній скарзі.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.
За результатами перевірки, податковим органом складено акт №936/22-00991539 від 14.12.2012 року та на його підставі винесенні податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № НОМЕР_1, яким за порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування за період з травня 2011 року по червень 2012 року в розмірі 67 147 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 27 493 грн., податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року №0000252300, яким за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 319 943 гривні та застосовані штрафні санкції в розмірі 9 397 грн., податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № НОМЕР_3, яким за порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 849 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 3 712 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № НОМЕР_4, яким за порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 2 025 грн..
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ДП «Ковельське лісове господарство» укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» договір підряду №5-в від 01.07.2010 року на виробництво продукції із матеріалів замовника за умовами якого підрядник із матеріалів замовника зобов'язується здійснити виробництво продукції, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Виробництво продукції здійснюється підрядником на виробничих площах замовника, що знаходяться за адресою: м. Ковель, вул. Лісова, 10.
Також, Ковельська ОДПІ дійшла до висновку про нікчемність правочину з посиланням в акті перевірки на ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, оскільки на думку податкового органу договір підряду на виробництво продукції із матеріалів замовника №5-в від 01.07.2010 року, фактично є договором оренди, оскільки ДП «Ковельське лісове господарство» в зв'язку із забезпечення підрядника власним приміщенням та виробничим обладнанням, створено умови саме договору оренди, який в супереч вимогам ст.75, 283, 287 Господарського кодексу України, п.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» потребував погодження з Волинським обласним управлінням лісового господарства та/або Фондом державного майна України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають дійсним обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що між ДП «Ковельське лісове господарство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» укладений договір підряду №5-в від 01.07.2010 року на виробництво продукції із матеріалів замовника. За умовами даного договору підрядник із матеріалів замовника зобов'язується здійснити виробництво продукції, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Виробництво продукції здійснюється підрядником на виробничих площах замовника, що знаходяться за адресою: м. Ковель, вул. Лісова, 10.
За умовами даного договору замовник зобов'язаний протягом трьох днів з дня підписання цього договору забезпечити підрядника на весь період дії цього договору виробничими, складськими та іншими допоміжними приміщеннями (майданчиками), що знаходяться за адресою м. Ковель, вул. Лісова, 10 і забезпечити безперешкодний доступ працівників підрядника та інших уповноважених підрядником осіб до приміщень протягом 24 години на добу кожного календарного дня строку дії цього договору.
В пункті 3 договору визначено, що з метою виконання підрядником зобов'язання передбаченого договором, замовник зобов'язаний забезпечити підрядника на весь період дії цього договору виробничим обладнанням, встановленим у приміщеннях, готових до експлуатації та здатним забезпечити виробництво продукції належної якості, а також технічну документацію щодо умов його експлуатації. Замовник зобов'язаний самостійно та за власні кошти забезпечити підключення обладнання до електромережі у справному стані. Протягом строку дії договору підрядник зобов'язаний за власний рахунок без відшкодування замовником відповідних витрат здійснювати поточний ремонт обладнання. Підрядник у будь який час протягом дії цього договору має право відмовитись від використання обладнання та за згодою замовника демонтувати його і встановити у приміщеннях інше обладнання необхідне підряднику для виробництва.
В подальшому сторонами договору №5-в від 01.07.2010 року було укладено ряд додаткових угод до цього договору, а саме додаткові угоди №1 від 01 жовтня 2010 року, №2 від 01 березня 2011 року, №3 від 01 вересня 2011 року, додаткову угоду №4 від 25 березня 2011 року.
На виконання умов договору підряду №5-в від 01.07.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» виписані податкові накладні. Про виконані роботи за договором підряду №5-в від 01.07.2010 року свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі прийняття робіт та акти надання послуг.
На підставі первинних документів ДП «Ковельське лісове господарство» по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» включено у 2011 році до складу валових витрат за І квартал 2011 року 335 304 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року 800 031 грн., та віднесено у 2011 році до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 227 067 грн. за податковими накладними виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь».
Зазначені обставини не заперечуються представниками сторін та знаходять своє підтвердження з наявних у матеріалах справи податкових деклараціях з податку на прибуток за І квартал 2011 року, за ІІ-ІV квартали 2011 року, та податкових декларація з податку на додану вартість з січня 2011 року по грудень 2011 року.
Про виконані роботи за договором підряду №5-в від 01.07.2010 року свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі прийняття робіт та акти надання послуг: №ОУ-000006, №31 від 28 лютого 2011 року, №46 від 31 березня 2011 року, №84 від 29 квітня 2011 року, №140 від 31 травня 2011 року, №158 від 30 червня 2011 року, №89 від 31 липня 2011 року, №130 від 31 серпня 2011 року, №333 від 30 вересня 2011 року, №47 від 31 жовтня 2011 року, №74 від 30 листопада 2011 року та №145 від 30 грудня 2011 року. (а.с.80-91).
У відповідності до вимог п.5.1, п.п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла до 1 квітня 2011 року), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно п.п.135.1 та 135.2 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт та акти надання послуг: №ОУ-000006, №31 від 28 лютого 2011 року, №46 від 31 березня 2011 року, №84 від 29 квітня 2011 року, №140 від 31 травня 2011 року, №158 від 30 червня 2011 року, №89 від 31 липня 2011 року, №130 від 31 серпня 2011 року, №333 від 30 вересня 2011 року, №47 від 31 жовтня 2011 року, №74 від 30 листопада 2011 року, №145 від 30 грудня 2011 року є підставою для формування складу валових витрат та витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування за 2011 рік.
Крім того, відповідно до п.198.1 та 198.2 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як вбачається з матеріалів справи суми податку на додану вартість, що віднесені до податкового кредиту у 2011 році по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» підтверджені податковими накладними №6 від 31.01.2011 року на суму 103 478, 40 грн. в тому числі податок на додану вартість 17 246, 40 грн., №3 від 28.02.2011 року на суму 161 121, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 26 853, 60 грн., №2 від 31.03.2011 року на суму 137 764, 80 грн., в тому числі податок на додану вартість 22 960, 80 грн., №2 від 29.04.2011 року на суму 118 242 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 707 грн., №6 від 31.05.2011 року на суму 114 566, 40 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 094, 40 грн., №36 від 30.06.2011 року на суму 98 064 грн., в тому числі податок на додану вартість 16 344 грн., №33 від 31.07.2011 року на суму 99 619, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість 16 603, 20 грн., №51 від 31.08.2011 року на суму 91 540, 80 грн., в тому числі податок на додану вартість 15 256, 80 грн., №61 від 30.09.2011 року на суму 89 913, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 14 985, 60 грн., №59 від 31.10.2011 року на суму 119 707, 20 грн., в тому числі податок на додану вартість 19 951, 20 грн., №51 від 30.11.2011 року на суму 143 150, 40 грн., в тому числі податок на додану вартість 23 858, 40 грн., №42 від 30.12.2011 року на суму 85 233, 60 грн., в тому числі податок на додану вартість 14 205 грн.(том 1, а.с.80-91).
Розрахунки між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» підтверджені наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (том 2 а.с.104-139).
Фактичне виконання робіт за договором підряду №5-в від 01.07.2010 року не заперечується представником відповідача та не оспорюється висновками акту перевірки. З урахуванням наведеного, суд вважає правомірним віднесення позивачем у періоді з січня 2011 року по грудень 2011 року до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 227 067 грн., сплачених ТзОВ «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» за договором підряду №5-в від 01.07.2010 року.
За результатами змісту договору №5-в від 01.07.2010 року суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що зазначений договір відповідає нормам глави 61 ЦК України, а відтак позиція податкового органу про те, що договір №5-в від 01.07.2010 року є фактично договором оренди не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з приписами ст.283-287 Господарського кодексу України.
Висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПК України по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» обумовлених договором підряду №5-в від 01.07.2010 року - є протиправним, а відтак і збільшення ДП «Ковельському лісовому господарству» податку на прибуток 289 254 грн. (284 696 грн. основного платежу, 4 285 грн. за штрафними санкціями), збільшення податку на додану вартість в розмірі 43 863 грн. (14 849 грн. основного платежу та 29 014 грн. штрафні санкції) та зменшення суми бюджетного відшкодування на 59 455 грн. є незаконним.
Також, в акті №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року відповідачем зроблений висновок, що в порушення п.138.2, п.138.10 ст.138, ст.198, ст.199 ПК України позивачем завищені задекларовані витрати на загальну суму 47 087 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року на 26 288 грн. та за ІІІ квартал 2011 року на 20 799 грн. та завищено податковий кредит на 3 775 грн. по господарським операціям з ДП «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» за виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної системи електронного обліку деревини ( том.1, а.с.26-27, 34-35).
Матеріали справи засвідчують, що між ДП «Ковельське лісове господарство» та Державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» укладений договір №ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної системи електронного обліку деревини.
На виконання умов договору №ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року, Державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» виписані податкові накладні (том 1, а.с.98-108 ). Суми податку на додану вартість за вказаними вище податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за лютий 2011 року, за березень 2011 року, за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року та за вересень 2011 року.
Надані послуги за договором №ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року, крім податкових накладних, сторони також оформили і актами здачі-прийняття робіт № ЦА-0000085 від 31 січня 2011 року, № ЦА-001664 від 24 лютого 2011 року, № ЦА-002973 від 17 березня 2011 року, № ЦА-002988 від 22 березня 2011 року, № ЦА-004676 від 14 квітня 2011 року, № ЦА-005146 від 17 травня 2011 року, № ЦА-010003 від 29 липня 2011 року, № ЦА-09033 від 31 серпня 2011 року та № ЦА-10671 від 30 вересня 2011 року. (том 1, а.с.98-108). Факт розрахунків за договором № ВЛ-16 від 01 листопада 2010 року підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (том 2, а.с.100-103).
Згідно п.п.135.1 та 135.2 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Наявні в матеріалах справи податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення про перерахування коштів за виконану роботу, свідчать про правомірність формування витрат та податкового кредиту по господарським операціям з Державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг», про що зазначено судом першої інстанції. Висновок податкового органу про завищення розміру валових витрат на загальну суму 47 087 грн. та завищення податкового кредиту 3 775 грн. не відповідає обставинам справи. Судом першої інстанції встановлено, що в акті №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, зокрема на сторінках 19-20, 35-36 акту, Ковельською ОДПІ зроблений висновок про те, що позивачем в порушення п.138.8 ст.138, п.198.3, ст.198, п.199.1 ст.199 ПК України безпідставно включено до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів вартість електроенергії в розмірі 97 367 грн., внаслідок чого завищені витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року в сумі 97 367 грн. та зайво включено до складу податкового кредиту частку сум податку на додану вартість в розмірі 5 942 грн. (том 1, а.с. 25-26, 33-34).
Матеріали справи засвідчують, що ДП «Ковельське лісове господарство» укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Німецьке підприємство ПСБ Волинь» договір від 01 березня 2012 року №50/2012 про закупівлю робіт (послуг) - виготовлення матеріалів, заготовок для євро піддонів. Вартість використаної електроенергії включено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та відображено в рядку 05.1 декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів».
Відповідно до п.138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Придбання електроенергії підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (том 2, а.с.161-206), а також податковими накладними виписаними ПАТ «Волиньобленерго» від 31.03.2012 року №2206939/262 на суму 68 554, 81 грн., в тому числі ПДВ 11425, 80 грн., від 30.04.2012 року №2210013/262 на суму 56 197, 91 грн., в тому числі ПДВ 9 366, 32 грн., від 31.05.2012 року №2213152/262 на суму 61 388, 57 грн., в тому числі ПДВ 10 231, 43 грн., від 30.06.20012 року №2216025/262 на суму 59 070, 28 грн., в тому числі ПДВ 9 845, 05 грн. (том 3, а.с.82-85).
З врахуванням наведеного, позивачем правомірно включено вартість використаної електроенергії до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а частину сум податку на додану вартість за придбану електроенергію до податкового кредиту, оскільки в пункті 11 договору від 01 березня 2012 року №50/2012 сторони визначили, що інші умови продажу продукції, не передбачені цим договором, регулюються договором підряду №5-в від 01.07.2010 року, який є додатком №1 до договору від 01 березня 2012 року №50/2012 року. Податковий орган дійшов необґрунтованого висновку про завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за перше півріччя 2012 року в сумі 97 367 грн. та зайве включення до складу податкового кредиту частки сум податку на додану вартість в розмірі 5 942 грн..
Суд першої інстанції належно з'ясував обставини справи та дійшов обгрунтованого висновку про те, що Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби не доведено обґрунтованості висновків акту №936/22-00991539 від 14.12.2012 року планової виїзної перевірки Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року щодо порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138 п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПК України ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 та ст.238 Цивільного кодексу України, а відтак повідомлення-рішення №0000302300, №0000252300, №0000272300 та №0000292300 від 29.12.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.
Відтак, колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 41, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року у справі № 803/608/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_1