16 грудня 2015 р. Справа № 876/8223/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 14.07.2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії , -
02.07.2015року позивач звернулася в суд із адміністративним позовом до УПФУ в Любешівському районі Волинської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років, відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон № 796-XII), а також зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаного збільшення заробітку за кожен рік понад встановлений мінімальний стаж роботи 15 років, за період у межах визнаного законом строку звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вона віднесена до 3-ої категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закон № 796-XII, а тому відповідно до ч. 2 ст. 56 вказаного Закону має право на збільшення заробітку на 1 % за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 %. Проте, відповідачем вимоги ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII не враховуються, а застосовується положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) відповідно до якої розмір пенсії збільшується на 1% за кожен рік страхового стажу понад 20 років. Вважає такі дії відповідача протиправними, а тому просить суд зобов'язати його провести перерахунок та виплату пенсії.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 14.07.2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії УПФ України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано провести такий перерахунок та виплату пенсії з 03.01.2015 року. Постанову в частині суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така задоволеною бути не може.
Безспірно встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням № 009130 (а.с.7).
Позивач зверталася до відповідача із заявою провести перерахунок понаднормового страхового стажу із збільшенням розміру пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років відповідно до положень ст.56 Закону №796-XII.
Однак, відповідач відмовив позивачу у вказаному перерахунку у зв'язку з відсутністю підстав для такого у відповідності до ст.56 Закону №796-XII та зазначив, що пенсія обчислена згідно вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з висновком відповідача, позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) визначено, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, що встановлюються або цим Законом або законом, який регулює особливості статусу таких громадян.
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1788-XII або спеціальним Законом №796-XII.
Поряд з цим, ст.55 Закону №796-XII визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) і цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу 17.10.1984 року призначена пенсія і обрахована відповідно до Закону № 1058-IV, до 01.01.2004 року отримувала песійні виплати з врахуванням положень частини 2 статті 56 Закону № 796-XII із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не більше 75 % заробітку, починаючи з 01 січня 2004 року, формула розрахунку пенсії позивачці змінилася: введено поняття понаднормативного стажу , який розраховувався відповідно до положень статті 28 Закону № 1058-IV.
19.05.2015 року позивач зверталася до відповідача з заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення, встановлені відповідно до Закону № 796- XII, однак їй було відмовлено.
Отже, обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом №796-ХІІ.
Пільги щодо обчислення стажу роботи для призначення пенсії визначені ст.56 Закону №796-XII. Зокрема, за змістом ч.2 цієї норми, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 07 липня 2015 року у справі №21-727а15.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом №796-ХІІ не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 ч.2 ст.28 Закону №1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, оскільки особі призначена пенсія на умовах визначених, зокрема положеннями Закону №796-ХІІ, перерахунок її пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік, але не вище 75 відсотків заробітку. Також, враховуючи положення ст.99 КАС України, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача з 03.01.2015 року.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює УПФ, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 14 липня 2015 року у справі № 162/1134/15-а (2-а/162/1377/2015) без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_2