24 грудня 2015 року м. Львів Справа № 876/11753/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
за участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивачів - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі № 813/3200/15 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3, в якому просили визнати протиправними дії відповідача щодо реєстрації обтяження на житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Бортнянського, 54, м. Львів, визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 лютого 2013 року, індексний номер 371933 та зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію обтяження і внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації обтяжень на вищевказаний житловий будинок.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 протиправно здійснено реєстрацію обтяження прав на житловий будинок за адресою: вул. Бортнянського, 54, м. Львів, чим порушено їх права як співвласників вищевказаного будинку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просили її задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що беруть участь у справі, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з іпотечним договором від 18 вересня 2008 року № 3247, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 передано в іпотеку квартиру № 1, яка знаходиться за адресою: вул. Бортнянського, 54, м. Львів.
У зв'язку з посвідченням цього іпотечного договору приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 накладено заборону відчуження зазначеної в договорі квартири.
Відповідно до наказу управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради від 23 листопада 2005 року № 65-Д житловий будинок на вул. ОСОБА_9, загальною площею 191, 4 кв.м знято з балансу міської ради.
Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 18 листопада 2008 року № 1174 визначено ідеальні частки між співвласниками будинку № 54 на вул. Бортнянського у місті Львові, згідно якого співвласникам ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 належить 17/100 ідеальних часток від усього будинку; співвласникам ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 належить 34/100 ідеальних часток від усього будинку; співвласникам ОСОБА_1, ОСОБА_4 належить 26/100 ідеальних часток від усього будинку; співвласникам ОСОБА_13, ОСОБА_14 належать 23/100 ідеальних часток від усього будинку.
Співвласникам зазначеного будинку видано свідоцтва про право власності на частки житлового будинку на вул. Д. Бортнянського, 54, у м. Львові.
19 грудня 2012 року державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори посвідчено свідоцтво про право на спадщину № 1-1538, згідно з яким ОСОБА_14 успадкувала 9/100 ідеальних часток житлового будинку на вул. Д. Бортнянського, 54 у м. Львові, що належали її батьку ОСОБА_13
Для здійснення державної реєстрації права на спадщину ОСОБА_14 звернулася до реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 08 лютого 2013 року № 158685.
За результатами розгляду вказаної заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу від 13 лютого 2013 року індексний номер 371933.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13 лютого 2013 року, індексний номер документа 473986, державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 під час відкриття розділу на житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Бортнянського, 54, м. Львів, перенесено запис про обтяження речових прав на нерухоме майно № 7935231 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек № 7935172 до розділу Державного реєстру прав. Об'єктом обтяження зазначено квартиру АДРЕСА_1, номер РПВН: 24274078.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вчинялося окремої реєстраційної дії щодо реєстрації обтяження на зазначений житловий будинок, а тому перенесення ним записів про заборону та іпотеку до розділу Державного реєстру прав не є порушенням норм чинного законодавства.
Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 703), Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі - Порядок № 1141), Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 (далі - Порядок № 1844/5).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр прав складається з розділів, які відкриваються на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього. Кожний розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав.
Відповідно до пунктів 16-18 Порядку № 703 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об'єкту.
Державний реєстратор оформляє рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в одному примірнику.
Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав.
Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, заявленого вперше, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про речові права, обтяження таких прав, державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на такий об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до пунктів 92-94 Порядку № 703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.
Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: 1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; 4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.
У разі наявності записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та/або Державному реєстрі обтяжень рухомого майна державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до пунктів 16-19 Порядку № 1141 після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.
На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор відкриває розділ Державного реєстру прав та вносить записи до Державного реєстру прав.
У випадках, установлених законодавством, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до спеціального розділу Державного реєстру прав.
Розділ Державного реєстру прав відкривається державним реєстратором на кожний окремий об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше.
Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.
Після відкриття державним реєстратором розділу Державного реєстру прав та внесення до нього запису державний реєстратор присвоює об'єкту нерухомого майна реєстраційний номер.
Відповідно до пунктів 4-5 Порядку № 1844/5 пошук записів про обтяження речових прав на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек здійснюється за такими ідентифікаторами: за реєстраційним номером запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек; за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно; за кадастровим номером земельної ділянки; за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна; за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи (особи, щодо майна якої встановлено обтяження/боржника): для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи та податковий номер.
Пошук записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснюється за такими ідентифікаторами: за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно; за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна; за суб'єктом речового права на об'єкт нерухомого майна: для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи та податковий номер.
Відомості, отримані державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав за результатом пошуку у Реєстрах та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оформляються у паперовому вигляді, підписуються державним реєстратором, засвідчуються в установленому законодавством порядку печаткою та долучаються до відповідної облікової або реєстраційної справи.
Пунктами 6-7 Порядку № 1844/5 передбачено, що перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.
Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта.
З наведених норм можна зробити висновок, що при реєстрації права власності державний реєстратор відкриває розділ на об'єкт нерухомого майна, заповнюючи його відомостями про таке майно, та водночас за наявності відомостей у Єдиному реєстрі заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, у Державному реєстрі іпотек та/або у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна переносить такі відомості у новостворений розділ.
Тобто під час здійснення пошуку в реєстрах, державний реєстратор повинна була звірити наявні у них записи на предмет ідентичності і лише у разі наявності записів про обтяження на житловий будинок по вул. Бортнянського, 54 в м. Львові переносити їх до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Натомість, державний реєстратор реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 під час розгляду заяви ОСОБА_14 про державну реєстрацію частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Бортнянського, 54, м. Львів, з розміром частки 9/100, здійснивши пошук у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек і в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна перенесла запис про іпотеку № 7935172 та запис про заборону на нерухоме майно № 7935231 на квартиру АДРЕСА_2 (номер РПВН 24274078), яка належала ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до розділу Державного реєстру прав, відкритого на житловий будинок по вул. Бортнянського, 54, м. Львів (номер РПВН 28372589).
При цьому державний реєстратор під час перенесення записів до розділу Державного реєстру прав не звернула увагу на те, що квартира АДРЕСА_2 і житловий будинок по вул. Бортнянського, 54 в м. Львові зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно як окремі об'єкти нерухомого майна, яким присвоєно різні реєстраційні номери.
Такі дії державного реєстратора призвели до реєстрації обтяження на весь будинок по вул. Бортнянського, 54 в м. Львові, що порушує права інших співвласників цього будинку і унеможливлює розпорядження ними належними їм частками.
Враховуючи викладене, а також те, що заборона на відчуження квартири була накладена у зв'язку з посвідченням договору іпотеки і до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перенесено запис про іпотеку та запис про заборону на нерухоме майно, з метою повного захисту прав позивачів, про захист яких вони просили, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії державного реєстратора щодо внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку № 7935172 та запису про заборону на нерухоме майно № 7935231 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Бортнянського, 54, м. Львів, та скасувати вказані записи.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 лютого 2013 року, індексний номер 371933, то слід зазначити, що статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відтак, сам факт скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень призведе до скасування державної реєстрації прав на зареєстровані частки співвласників ОСОБА_14, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому в задоволенні такої вимоги необхідно відмовити.
Відносно вимоги позивача про зобов'язання внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації обтяжень на будинок по вул. Бортнянського, 54 в м. Львові, проведеної на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то така також задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Пунктом 41 Порядку № 1141 встановлено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ця норма передбачає внесення запису про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень до Державного реєстру прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Отже, в даному випадку наявність рішення суду про скасування записів про іпотеку та заборону на нерухоме майно тягне за собою обов'язок державного реєстратора внести до Державного реєстру прав відповідні записи.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі № 813/3200/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1, ОСОБА_4 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку № 7935172 та запису про заборону на нерухоме майно № 7935231 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Бортнянського, 54, м. Львів.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 7935172 на житловий будинок, який знаходиться за адресою вул. Бортнянського, 54, м. Львів
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про заборону на нерухоме майно № 7935231 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Бортнянського, 54, м. Львів.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
ОСОБА_15
Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2015 року.