09 грудня 2015 року Справа № 876/11183/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Бедрій Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області про скасування постанови від 03.07.2013 року та зобов'язання вчинити дії, -
15.07.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, та з урахування заяви про уточнення позовних вимог просив визнати дії державного виконавця МВ ДВС - ОСОБА_2 неправомірними, скасувати постанову державного виконавця від 03.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця МВ ДВС - ОСОБА_2 домогтися виконання рішення суду у повному обсязі.
В обґрунтування вимог зазначає, що державний виконавець, при винесенні оскаржуваної постанови не взяв до уваги його аргументів щодо неповного перерахування щомісячного грошового утримання, оскільки Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області неналежно виконано виконавчий лист, виданий Свалявським районним судом на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року у справі за його позовом до УПФ про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2013 року позов задоволено. Скасовано постанову заступника начальника міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 03.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження. Зобов'язано державного виконавця Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби - ОСОБА_2 здійснити заходи з належного виконання виконавчого листа Свалявського районного суду Закарпатської області від 20.03.2013року, виданого на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, стягнення недоплати довічного грошового утримання.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржено апелянтом - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області. Апелянт покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Зокрема зазначає, що на виконання постанови управлінням проведено перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 з урахуванням.ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчою забезпечення реформування пенсійної системи», якою визначено, що максимальний розмір пенсії або довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством, крім доплат окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів в установлених для осіб, які втратили працездатність, встановленій Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
20.03.2013 року Свалявським районним судом Закарпатської області, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року було видано виконавчий лист про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево та Мукачівському районі здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного утримання судді Мукачівського міського суду Закарпатської області у відставці ОСОБА_1 в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді того ж суду, за період з 08.06.2011року за вирахуванням виплачених сум, і здійснювати такі перерахунки і виплати в подальшому, виходячи з довідок про розмір грошового утримання, наданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Закарпатській області щомісячно.
21.03.2013 року заступником начальника МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження.
03.07.2013 року заступником начальника МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, керуючись пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. У даній постанові зазначено, що вимоги виконавчого документу виконано в повному обсязі, що підтверджується листом УПВ України в м. Мукачево та Мукачівському районі від 01.07.2013 року за № 8908-14/10.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
В силу вимог ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема і виконавчих листів, що видаються судами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, державний виконавець закінчив виконавче провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду боржником виконано наданням відповіді на запит.
Проте, апеляційний суд звертає увагу на те, що державний виконавець не пересвідчився чи виконано рішення суду в повному обсязі. Боржником не надано державному виконавцю документів, які б свідчили про виконання ним рішення в повному обсязі згідно із виконавчим листом.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на виконання вищевказаного судового рішення Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Закарпатській області божнику було надано довідки «Про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію», з визначеними грошовими показниками сум, на підставі яких повинен визначатися розмір грошового утримання позивача.
Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року виконана не в повному обсязі, оскільки для визначення фактичних сум щомісячного грошового утримання, а отже й для висновку про повне виконання виконавчого листа, державний виконавець мав брати до уваги дані довідок ТУ ДСА, а не лист та довідку УПФ.
Таким чином, в розумінні ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було усіх підстав, що мають передувати закінченню виконавчого провадження за п.8 ч.1 ст.49 даного Закону.
ВДВС не доведено належного виконання виконавчого листа та не вжито всіх заходів примусового виконання рішень, а відтак апеляційний суд приходить до переконання про передчасність прийняття ним оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим така підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2013 року у справі № 303/4873/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_3