21 грудня 2015 р. Справа № 876/2480/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області, третьої особи ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 02.09.2014 р. № 1705-25.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 року позов задоволено повністю, оскільки суд погодився з доводами позивача.
Зазначену постанову суду оскаржив відповідач - Кременецька ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області, вважаючи її такою, що підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить таку скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю з підстав та доводів, наведених в апеляційній скарзі.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує та мотивує аналогічно доводам, що викладені у запереченні на позов, зазначаючи при цьому, що судом першої інстанції помилково встановлено, що до загального оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді прощеної (анульованої) пені за кредитним договором. Вважає, що ОСОБА_2 10.06.2014 року самостійно подав до Кременецької ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 р., зазначивши у рядку доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі інші доходи - сума нарахованого (виплаченого) доходу 9104,79 грн. У зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, самостійно визначеного позивачем у поданій ним декларації до контролюючого органу, Кременецькою ОДПІ було сформовано та надіслано на адресу позивача податкову вимогу №1705-25 на суму 1376,40 грн.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11 жовтня 2013 року ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» повідомив ОСОБА_2, що за кредитним договором № 22035133182 від 16.10.2008 р., останньому анульовано (прощено) заборгованість за пенею в розмірі 9104,79 грн. Крім того, банк повідомив позивача, що вказана сума анульованого зобов'язання буде включена ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до податкового розрахунку доходу, нарахованого на користь позивача, як позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому зобов'язання було анульовано.
14 червня 2014 року ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» надало відповідь на запит позивача та, серед іншого, повідомило, що позивачу - ОСОБА_2 було анульовано (прощено) заборгованість за ІУ кв. 2013 року в сумі 9104,79 грн та, відповідно, подано до контролюючого органу податковий розрахунок суми доходу нарахованого на користь платника податку за формою 1ДФ.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги суд правомірно прийшов до висновку, що така не відповідає вимогам законодавства, виходячи з такого.
Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 179.1 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
На підставі пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.
За приписами пп.179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Як зазначено у п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З врахуванням наведених вище норм необхідно вказати, що податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки; контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.
Посилання відповідача на те, що позивач не сплатив у встановленому законом порядку самостійно визначену в податковій декларації суму податкового боргу, а тому платник прострочив строк сплати узгодженого податкового зобов'язання, то з цим колегія суддів не може погодитись, оскільки сума прощеної (анульованої) ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» пені в сумі 5171 грн. не є оподатковуваним доходом платника податку, зважаючи на наступне.
Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Отже до загального оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді прощеної (анульованої) пені за кредитним договором.
Відповідно до матеріалів справи та пояснень представника третьої особи, ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» анулювало ОСОБА_2 не основну суму боргу а пеню, яка нараховувалась за кредитним договором № 22035133182 від 16.10.2008 р.
Крім цього, представник третьої особи повідомив суд про те, що пеня в сумі 9104,79 грн. була зазначена в податковому розрахунку (форма 1 ДФ) помилково в результаті технічної помилки, оскільки позивачу була нарахована пеня за прострочення виконання зобов'язання в сумі 5171 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи податковим розрахунком.
Разом з тим під час розгляду справи, 06 лютого 2015 року позивачем подано уточнюючу декларацію в якій з рядка 01 декларації ним було виключено оподатковуваний дохід в сумі 9104,79 грн.
Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти та встановлені обставини справи, що підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що податкова вимога від 02.09.2014 року № 1705-25 сформовано відповідачем та надіслано позивачу безпідставно, оскільки сума прощеної (анульованої) ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» пені в сумі 5171 грн. не є оподатковуваним доходом платника податку.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 року у справі № 819/3309/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвалив повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді Н.Г. Левицька
ОСОБА_4
Повний текст виготовлено 23.12.2015р.