Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" листопада 2015 р.Справа № 922/5444/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (м. Харків)
до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (м. Харків)
про стягнення 73319,44 грн.,
за участю представників:
позивача - юрисконсульта 1 категорії ОСОБА_1 (довіреність №01-16юр/7803 від 15.09.2015 р.),
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №270 від 05.01.2015 р.),
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 73319,44 грн., з яких: інфляційні в сумі 6079,50 грн., пеня в сумі 63367,73 грн. та 3% річних в сумі 3872,21 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної оплати заборгованості за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. за договором про постачання електричної енергії №53999,01 від 29.12.2006 р.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву, вважає, що позивач неправомірно нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні на підставі договору про постачання електричної енергії №53999,01 від 29.12.2006 р. за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р., та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що розрахунок з позивачем по договору №53999,01 від 29.12.2006 р. на суму 1519875,00 грн. за листопад 2014 р. - квітень 2015 р., на яку позивачем були нараховані пеня, 3% річних та інфляційні, був проведений на підставі договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 р. №375 за №375Е/56 від 04.08.2015 р., згідно з п. 2 ст. 12 якого сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії №53999,01 від 29.12.2006 р., а у п. 17 договору про організацію взаєморозрахунків визначили, що після виконання договору сторони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору.
Позивач, у запереченні на відзив, вказує, що укладання договору взаєморозрахунків не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання за первісним договором.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2015 р. розгляд справи був відкладений на 11.11.2015 р. о 14:30 год.
Позивач надав письмове уточнення позовних вимог щодо періоду сум, що стягуються з відповідача, в якому просить вважати період виникнення заборгованості з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. та стягнути з відповідача на користь позивача 73319,44 грн., з яких: інфляційні за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 6079,50 грн., пеня за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 63367,73 грн. та 3% річних за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 3872,21 грн.
Розглянувши ці уточнення, суд вважає за можливе прийняти їх у наданій редакції.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
29.12.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №53999,01 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до додатку №1 "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" та додатку №2 "Порядок розрахунків"; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання згідно фактичної категорії, визначеної додатком №8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансового розмежування (п. 2.1.2 договору).
Відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків" (п. 2.2.5 договору).
Згідно з п. 1 додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору споживачу встановлений розрахунковий період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Відповідно до п. 5 зазначеного додатку остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримував рахунки на оплату електричної енергії в розрахунковому відділі відповідного РВЕ, що підтверджується копіями витягів з книг реєстрації видачі рахунків за використану електроенергію.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання з постачання відповідачу електричної енергії та поставив відповідачу електроенергію за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. включно на загальну суму 1519875,18 грн., що підтверджується копіями актів про використану електричну енергію з листопада 2014 р. по липень 2015 р., а також копіями рахунків №53999,01 на оплату за використану електроенергію з листопада 2014 р. по квітень 2015 р., рахунків №53999,01 на оплату за перетікання реактивної електроенергії з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. та доказами їх надання відповідачу.
Відповідач не виконав обов'язок зі сплати вартості спожитої електроенергії у визначений договором строк, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за електроенергію за період листопад 2014 р. - квітень 2015 р. в сумі 1519875,18 грн.
Наявність заборгованості в сумі 1519875,18 грн. підтверджується актом звірки розрахунків за електроенергію за договором №53999,01 від 29.12.2006 р. станом на 01.08.2015 р.
04.08.2015 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території" (відповідач), Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач), Державним підприємством "Енергоринок" та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" був укладений договір №375Е/56 про організацію взаєморозрахунків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. №375.
Пунктом 1 договору від 04.08.2015р. сторони погодили, що предметом вищевказаного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (далі - субвенція), відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. №375.
Згідно з п. 7 договору про організацію взаєморозрахунків, відповідач після отримання коштів від Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації в сумі 1519875,00 грн., мав перерахувати їх на рахунок відповідача для погашення заборгованості за договором №53999,01 від 29.12.2006 р.
В пункті 12 договору про організацію взаєморозрахунків сторони домовились не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
Пунктом 17 договору про організацію взаєморозрахунків передбачено, що після виконання договору сторони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору.
07.08.2015 р. відповідач отримав від позивача рахунок №53999,01 на оплату пені в сумі 63367,73 грн., 3% річних в сумі 3872,21 грн. та індексу інфляції в сумі 6079,50 грн. за липень 2015 р., що підтверджується вказаним рахунком та підписом уповноваженої особи відповідача про отримання цього рахунка.
Як свідчать матеріали справи, рахунок №53999,01 від 07.08.2015 р. на оплату пені, 3% річних та інфляційних відповідач не сплатив та відповіді не дав.
20.08.2015 р. платіжним дорученням №2 відповідач перерахував на рахунок позивача кошти у сумі 1519875,00 грн. відповідно до п. 8, 9 ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" та постанови КМУ №375 від 04.06.2015 р. за договором №375Е/56 від 04.08.2015 р. за електроенергію за 2014 - 2015 роки згідно з договором №53999,01 від 29.12.2006 р., що підтверджується копією зазначеного платіжного доручення.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року №1812-ІІІ та "Правил користування електричною енергією", затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.2.1 договору сторони визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку №2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.
На підставі п. 4.2.1 договору про постачання електричної енергії та з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 63367,73 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії, спожитої за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р.
Відповідно до умов договору і ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 3872,21 грн. та інфляційні за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 6079,50 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, спожитої за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р.
Посилання відповідача, у відзиві на позовну заяву, на те, що позивач неправомірно нарахував відповідачу 3% річних, інфляційні та пеню на підставі договору про постачання електричної енергії №53999,01 від 29.12.2006 р. за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р., суд вважає помилковими та необґрунтованими, оскільки ані діюче законодавство, ані договір №375Е/56 від 04.08.2015 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 р. №375 не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №53999,01 від 29.12.2006 р.
Право вимагати стягнення пені, 3% річних та інфляційних у позивача виникає з умов договору про постачання електричної енергії №53999,01 від 29.12.2006 р.
Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 04.12.2014 р. у справі №5023/010/11 та від 29.01.2015 р. у справі №5023/538/11.
Виходячи з положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних - це не санкції, а спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора внаслідок знецінення грошових коштів у зв'язку з інфляційними процесами та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2015 р. у справі №33/234-10 та у постановах Верховного Суду України від 08.11.2010 р. у справі №4/719 і від 15.11.2010 р. у справі №4/270д.
Уклавши 04.08.2015 р. договір №375Е/56 про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, поставлену відповідно до договору №53999,01 від 29.12.06 р. з моменту його укладання, тобто з 04.08.2015 р., оскільки в даному договорі відсутні посилання на те, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання (ч. 3 ст. 631 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладання.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозиції укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Отже, для застосування санкцій, передбачених п. 4.2.1 договору №53999,01 від 29.12.06 р., та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який є чинним на момент розгляду справи.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постановах по справам: №922/2340/13 від 30.09.2014 р., №3-105гс14 від 09.09.2014 р. (господарська справа №5011-1/1043-2012-42/528-2012), №3-102гс14 від 09.09.2014 р. (господарська справа №5011-35/1272-2012-42/527-2012), №3-101гс14 від 30.09.2014 р. (господарська справа №5011-35/1533-2012-19/522-2012), №3-322гс15 від 01.07.2015 р.
Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Посилання позивача на те, що договір про організацію взаєморозрахунків №375Е/56 від 04.08.2015 не змінює зобов'язання сторін за договором про постачання електричної енергії №53999,01 від 29.12.2006 р. не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, а тому, є безпідставними, оскільки порядок та строк виконання зобов'язань з погашення вартості електричної енергії за місяці, на які нараховані санкції, інфляційні та 3% річних, відповідно до договору №53999,01 від 29.12.06 р. були змінені згідно з умовами договору №375Е/56 про організацію взаєморозрахунків від 04.08.2015 р.
Однак, позовні вимоги про стягнення за відповідача 3% річних за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 3872,21 грн., інфляційних за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 6079,50 грн. та пені за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 63367,73 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії, спожитої за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р., є обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню, оскільки ці санкції нараховані за період до укладання сторонами договору №375Е/56 про організацію взаєморозрахунків від 04.08.2015 р., тобто поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у вказаних вище постановах.
Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання чітко визначені у статті 617 ЦК України.
Так особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати 3% річних, інфляційних та пені або доказів порушення зобов'язання за договором внаслідок випадку або непереборної сили.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 631, 640, 714 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м. Харків, майдан Свободи, б.5, Держпром, 3 під'їзд, 5 поверх. Код ЄДРПОУ 03361721) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, б.149. Код ЄДРПОУ 00131954) 3% річних за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 3872,21 грн., інфляційні за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 6079,50 грн. та пеню за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. в сумі 63367,73 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії, спожитої за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р., судовий збір в сумі 1218,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.11.2015 р.
Суддя ОСОБА_3