ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.12.2015Справа №910/31024/15
За позовомКомунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.»
простягнення 26457 грн. 63 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Стовбан Н.І. - представник за довіреністю № 102/46-205 від 07.03.2014;
від відповідача: не з'явились.
08.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» про стягнення 26457 грн. 63 коп., з яких 23045 грн. 64 коп. неустойки, 3296 грн. 81 коп. пені та 115 грн. 18 коп. 3% річних.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що укладений між Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» та Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією Договір № 5-1372 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.06.2012 достроково було розірвано рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2014. При цьому, вказаним рішенням було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." повернути Комунальному підприємству "Ватутінськінвестбуд" по акту приймання-передачі об'єкт оренди - нерухоме майно (нежитлове приміщення) в підвалі Бальзака Оноре Д, 66, що перебуває на балансі підприємства КП «Ватутінськінвестбуд», загальною площею 121,80 кв.м. Однак, фактично відповідач повернув об'єкт оренди позивачу лише 09.07.2015, що підтверджується актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 09.07.2015. З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з червня 2015 року по 09.07.2015 у розмірі 23045 грн. 64 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3296 грн. 81 коп. та 3% річних у розмірі 115 грн. 18 коп. за несвоєчасну сплату неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2015 порушено провадження у справі № 910/31024/15, розгляд справи призначено на 25.12.2015.
25.12.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 25.12.2015 надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 25.12.2015 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення вручене відповідачу за довіреністю.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 25.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
20.06.2012 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» (орендар) та Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» (балансоутримувач) було укладено Договір № 5-1372 про передачу майна територіальної громади міста Києва, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення сесії Київради (протоколу комісії Київради з питань власності) від 24.05.2012 № 591/7928 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 66, для розміщення складу.
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 121,8 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Відповідно до п. 2.4 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд».
Відповідно до п. 3.1 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 21 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання договору за перший місяць оренди становить без ПДВ 35 грн. 71 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 4349 грн. 48 коп.
Відповідно до п. 3.2 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому за поточний місяць.
Відповідно до п. 3.4 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Відповідно до п. 3.5 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління - Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд», починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Відповідно до п. 9.1 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20.06.2012 до 18.06.2015.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012, суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Судом встановлено, що за актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.06.2012, складеного представниками орендодавця, орендаря та балансоутримувача та скріпленого печатками відповідних юридичних осіб, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення в підвалі за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 66, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд», загальною площею 121,80 кв.м.
Відповідно до п. 6.7 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Відповідно до п. 9.6 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди № 5-1372 від 20.06.2012 в частині сплати орендних платежів, Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» про дострокове розірвання Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 та виселення відповідача з об'єкту оренди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2014, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015, та набрало законної сили 03.03.2015, позовні вимоги Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» задоволено у повному обсязі: розірвано достроково Договір № 5-1372 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20 червня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Н.І.К.", Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." повернути Комунальному підприємству "Ватутінськінвестбуд" по акту приймання-передачі нерухоме майно (нежитлове приміщення) в підвалі Бальзака Оноре Д, 66, що перебуває на балансі підприємства КП «Ватутінськінвестбуд», загальною площею 121,80 кв.м., розташованої за адресою: вул. Бальзака, 66.
Відповідно до ч. 2 ст 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з п. 9.4 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 договір припиняється, зокрема, у разі його розірвання за рішенням суду.
Відповідно до п. 4.15 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству, організації. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
У зв'язку з тим, що відповідач не повернув позивачу об'єкт оренди, Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 37804 грн. 50 коп. за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року, неустойки у розмірі 47797 грн. 84 коп. за період з березня 2015 року по травень 2015 року, пені у розмірі 5724 грн. 48 коп. та 3% річних у розмірі 510 грн. 71 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 позовні вимоги Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» задоволено у повному обсязі.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди за період з червня 2015 року по 09.07.2015 у розмірі 23045 грн. 64 коп., пеню у розмірі 3296 грн. 81 коп. та 3% річних у розмірі 115 грн. 18 коп., нараховані за період з червня 2015 року по 09.07.2015 на відповідну суму неустойки.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2014, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015, та набрало законної сили 03.03.2015, розірвано достроково Договір № 5-1372 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20 червня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Н.І.К.", Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.І.К." повернути Комунальному підприємству "Ватутінськінвестбуд" по акту приймання-передачі нерухоме майно (нежитлове приміщення) в підвалі Бальзака Оноре Д, 66, що перебуває на балансі підприємства КП «Ватутінськінвестбуд», загальною площею 121,80 кв.м., розташованої за адресою: вул. Бальзака, 66.
Відповідно до п. 4.15 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству, організації. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Судом встановлено, що фактично Товариство з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» повернуло Комунальному підприємству «Ватутінськінвестбуд» об'єкт оренди за Договором оренди № 5-1372 від 20.06.2012, а саме: нежитлове приміщення в підвалі за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 66, загальною площею 121,80 кв.м., 09.07.2015, що підтверджується актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 09.07.2015 (належним чином засвідчена копія долучена позивачем до позовної заяви).
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Зважаючи на те, що відповідач фактично повернув об'єкт оренди позивачу лише 09.07.2015, що підтверджується актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 09.07.2015, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем період для нарахування та стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення (а саме, з червня 2015 року по 09.07.2015) є обґрунтованим.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 3.1 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 21 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання договору за перший місяць оренди становить без ПДВ 35 грн. 71 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 4349 грн. 48 коп.
Відповідно до п. 3.2 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому за поточний місяць.
Відповідно до п. 3.4 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Відповідно до розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви та через канцелярію суду 25.12.2015, вбачається, що за червень 2015 року розмір орендної плати становить 9151 грн. 66 коп., за липень 2015 року - 2371 грн. 16 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати (з урахуванням місячної ставки орендної плати, ПДВ та сукупного індексу інфляції), суд дійшов висновку в його обґрунтованості.
Відповідно, неустойка у розмірі подвійної орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди за період з червня по 09.07.2015 становить: 18303 грн. 31 коп. за червень 2015 року та 4742 грн. 23 коп. за частину липня 2015 року (з 01.07.2015 по 09.07.2015), що разом становить 23045 грн. 64 коп.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу суми неустойки у розмірі 23045 грн. 64 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» неустойки у розмірі 23045 грн. 64 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3296 грн. 81 коп. за прострочення сплати неустойки (відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позову та через канцелярію суду 25.12.2015).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 6.2 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012 за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.
Суд зазначає, що як вбачається з розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.», долученого позивачем до позовної заяви, позивач здійснює нарахування пені за прострочення сплати відповідачем неустойки у розмірі подвійної орендної плати за фактичне користування об'єктом оренди.
Відповідно до п. 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12, застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).
Суд зазначає, що пеня, нарахування якої передбачено п. 6.2 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012, є способом забезпечення та одночасно формою відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто основного зобов'язання, яким у даному випадку є сплата орендної плати, а не сплата неустойки у розмірі подвійного розміру орендної плати, яка вже є самостійною майновою відповідальністю за неповернення об'єкта оренди та користування ним за час прострочення повернення майна з оренди, з огляду на що підстави для нарахування пені, передбаченої п. 6.2 Договору оренди № 5-1372 від 20.06.2012, за прострочення сплати неустойки (передбаченої ст. 785 Цивільного кодексу України) за користування річчю за час прострочення повернення майна з оренди є безпідставним.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 115 грн. 18 коп. за прострочення сплати неустойки (відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позову та через канцелярію суду 25.12.2015).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до п. 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» грошовим зобов'язанням, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Відповідно до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Таким чином, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 115 грн. 18 коп., нарахованих у зв'язку з простроченням сплати неустойки за користування річчю за час прострочення повернення майна з оренди, суд зазначає, що неустойка є особливим видом відповідальності (правовим наслідком порушення обов'язку наймача щодо повернення об'єкту оренди), тобто сплата такої неустойки не пов'язана з виконанням основного зобов'язання орендаря за договором - сплати орендної плати, а отже обов'язок зі сплати неустойки, який виникає на підставі закону, не є грошовим зобов'язанням у розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим нарахування позивачем 3% річних на суму неустойки є безпідставним.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» пені у розмірі 3296 грн. 81 коп. та 3% річних у розмірі 115 грн. 18 коп. задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.І.К.» (02232, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 66; ідентифікаційний код: 23726840) на користь Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 11; ідентифікаційний код: 30977943) неустойку у розмірі 23045 (двадцять три тисячі сорок п'ять) грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 1060 (одна тисяча шістдесят) грн. 93 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 30.12.2015
Суддя І.М. Отрош