Справа №817/3476/15
30 грудня 2015 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Шарапа В.М., перевіривши виконання вимог статті 106 КАС України за позовною заявою
ОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КАПІТАЛ" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КАПІТАЛ" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просить визнати протиправними дії та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КАПІТАЛ" ОСОБА_3 при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача та визнання договорів банківського вкладу від 11.03.2015 року №1/30/3m/0117, від 30.03.2015 року №1/30/2m/0023 нікчемними, зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КАПІТАЛ" ОСОБА_2 включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за вказаними договорам банківського вкладу, зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників та вчинити усі необхідні дії щодо здійснення відшкодування останній в межах гарантованої суми за вкладами за вказаними договорам банківського вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - на рівні 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 року №80-VIIІ передбачено, що з 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата встановлюється на рівні 1218,00 грн./міс.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI визначено, що в разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Подана позивачем позовна заява містить чотири самостійні вимоги немайнового характеру. Таким чином, позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 1948,80 грн. (з розрахунку: 1218,00 грн.*0,4*4).
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.
У позовній заяві позивач просить звільнити його сплати судового збору, що обґрунтовує посиланням на норми пункту 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Водночас, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наведених обставин.
В свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року №1023-XII, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
У рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 вказується, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Водночас, зі змісту матеріалів позову не вбачається відносин споживчого кредиту.
Крім того, Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року №1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
При цьому, спори щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин (в тому числі і щодо захисту прав споживачів) розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Юрисдикція ж адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, як це передбачено частиною 1 статті 17 КАС України.
Вищевказані обставини виключають можливість звільнення позивача від сплати судового збору за подання адміністративного позову з підстав, встановлених частиною 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
За наведених обставин, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви усунути шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1948,80 грн.
Для усунення недоліків судом встановлюється строк до 22 січня 2016 року.
Керуючись частиною 1 статті 108 КАС України, суддя, -
Відмовити позивачу у звільненні від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КАПІТАЛ" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - до 22 січня 2016 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовом.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Шарапа В.М.