30 вересня 2015 року 810/2867/15/4106/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А.
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Києво-Святошинська сільгосптехніка"
до Управління Пенсійного фонду України у Василькові та Васильківському районі Київської області
третя особа: ОСОБА_3
про визнання незаконними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Києво-Святошинська сільгосптехніка" з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання незаконними дій про призначення пільгової пенсії за списком № 2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, в наслідок чого безпідставно призначено пенсію громадянину ОСОБА_3 за списком № 2, яка підлягає відшкодуванню за рахунок Публічним акціонерним товариством «Києво - Святошинська сільгосптехніка».
Також представник позивача зазначив, що ОСОБА_3, який набув пільговий стаж необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах до 01.01.1992 року, пенсія повинна призначатись відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і відшкодування пенсії Товариством не проводиться.
Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити Публічному акціонерному товариству"Києво-Святошинська сільгосптехніка" в задоволені позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених в письмових запереченнях
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Публічне акціонерне товариство "Києво-Святошинська сільгосптехніка" зареєстроване як юридична особа 28.04.1994 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серія АБ № 996020 (а.с.16-17).
Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області з 01.01.1991 року (а.с. 13).
В ході судового розгляду справи представником позивача були надані пояснення, відповідно до яких Управлінням Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області з 16.06.2010 року було незаконно призначено пільгову пенсію за Списком № 2 громадянину ОСОБА_3 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки на думку представника позивача, пенсія ОСОБА_3 повинна була призначатися відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що в подальшому не передбає відшкодування Товариством виплати на таку пенсію.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 працював повний робочий день у Публічному акціонерному товаристві "Києво-Святошинська сільгосптехніка" у період з 01.04.1980 року по 28.02.1995 року, і виконував роботи на посаді газоелектрозварювальника.
З 16.06.2010 року на підставі довідки № 37 від 07.06.2010 року відповідачем відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було призначено пенсію за Списком № 2 громадянину ОСОБА_3 А,І., що підтверджується протоколом № 2267 від 14.09.2010 про призначення пенсії, в результаті чого на ПАТ "Києво-Святошинська сільгосптехніка" було покладено обов'язок здійснювати відшкодування витрат Управлінням Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області було сформовано та направлено на адресу ПАТ "Києво-Святошинська сільгосптехніка" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з березня 2015 року в розмірі 48071,55 грн.
Не погоджуючись з діями Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області щодо призначення та нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянину ОСОБА_3, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року N 1173, пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.
ОСОБА_4 України "Про пенсійне забезпечення" набрав чинності 01 січня 1992 року, на його умовах та з цієї дати і розпочалось призначення пільгових пенсій.
Правовими нормами статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було лише збережено пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які мали право на пенсію за попереднім законом. До набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення" пільгові пенсії призначалися у відповідності до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року.
Зазначена правова норма підтверджувала збереження пільгового пенсійного забезпечення для вказаних пенсіонерів, визнання державою пільгового стажу, який був набутий вказаними пенсіонерами до 01.01.1992 року.
В листі Пенсійного фонду України № 14741/03-20с від 13.09.2007 року (а.с 41-42) зазначено, що право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за відком на пільгових умовах до 01.01.1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах.
Особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року по справі К/800/33355/13.
Як зазначено в статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення", звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Крім того, судом враховується, що відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65 - 67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
За приписами підпунктів "а", "б"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах призначаються незалежно від місця останньої роботи, працівникам, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, за умови досягнення чоловіками 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Розділом 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Враховуючи вищезазначене, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти суб'єктам підприємницької діяльності розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам за Списком № 2, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах і пов'язане з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Законодавством прямо визначений обов'язок позивача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що громадянину ОСОБА_3 з 16.06.2010 року на підставі довідки № 37 від 07.06.2010 та відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначено пільгову пенсію за Списком № 2.
Згідно довідки № 37 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній від 07.06.2010 року, загальний стаж громадянина ОСОБА_3, працюючи на ПАТ "Києво-Святошинська сільгосптехніка" з 01.04.1980 року по 28.02.1995 рік складає 5446 днів, тобто 14 років 8 місяців, проте, відповдіачем при визначені пенсії ОСОБА_3, було взято пільговий стаж пенсіонера, який склав 12 років 4 місяці 21 день (з 01.04.1980 по 21.08.1992), оскільки атестація робочого місця на підприємстві не була проведена.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем було проведено зустрічну перевірку документів про стаж роботи для оформлення пільгової пенсії за Списком № 2 ОСОБА_3, перевіркою підтверджено факт правильної видачі довідки № 37 від 07.06.2010 року ОСОБА_3, в результаті чого складено ОСОБА_1 (а.с. 43).
Більш того, представником позивача в судовому засіданні було повідомлено про те, що товариством не було відкликано довідку № 37 від 07.06.2010 року.
Окрім зазначеного, судом встановлено, що на час роботи позивача атестація робочих місць на підприємстві не проводилась.
Атестація робочих місць повинна проводитись відповідно до 4. Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМ України від 01.08.1992 р. № 442 (чинна на даний час) в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
При цьому, судом враховуються положення щодо проведення атестації, викладені у наказі Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
У пункті 4.1. цього наказу акцентовано увагу на те, що зазначена постанова про порядок проведення атестації набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Якщо ж атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць (п. 4.5 наказу).
Представник позивача жодних доказів на підтвердження проведення атестації робочих місць суду не надав. Суд визнає, що в даному випадку проведення атестації на підприємстві, де ОСОБА_3 працював на роботах, які на сьогоднішній день дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, не залежить від позивача і те, що вона не проводилась не може бути підставою для відмови призначити пенсію ОСОБА_3 на пільгових умовах.
Отже, витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3, як особі, якій призначена пільгова пенсія після 01.01.1992 року, підлягає відшкодуванню за рахунок підприємства.
Несплата фактичного відшкодування по виплаті та доставці пенсій на пільгових умовах за списком № 2 завдає шкоди інтересам держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області, порушує вимоги статті 67 Конституції України. Невиконання відповідного законодавства України порушує інтереси держави в галузі пенсійного забезпечення незахищених верств населення, людей похилого віку - пенсіонерів, призводить до ненадходження коштів в державний і місцевий бюджет, затримує відрахування до Пенсійного фонду України.
Крім того, суд звертає увагу, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у адміністративній справі № 810/1732/15 стягнуто с Публічного акціонерного товариства "Києво-Святошинська сільгосптехніка" на користь Управління Пенсійного фонду України у Киїєво-Святошинському районі Київської області суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянину ОСОБА_3 в розмірі 48071,55 грн.
Вищевказане рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року та в подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.08.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Києво-Святошинська сільгосптехніка".
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача неправомірними щодо призначення пенсії, витрати на відшкодування якої здійснюються за рахунок ПАТ "Києво-Святошинська сільгосптехніка", за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову,- відмовити повністю
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 вересня 2015 р.