22 грудня 2015 року № 876/10694/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Астро» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Астро» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
встановив:
25.09.2014 ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернулося в суд із адміністративним позовом до ПП «Астро» у якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що станом на 17.09.2014 у відповідача перед бюджетом наявний податковий борг в сумі 3230653,22 грн, по наступних платежах: ПДВ - 17005 грн, орендна плата з юридичних осіб - 95655,49 грн, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 3117578,79 грн, єдиний соціальний внесок - 164,27 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 по справі № 2а-10673/12/1370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014, стягнуто до бюджету з ПП «Астро» податковий борг в сумі 3119237,36 грн. На виконання рішення суду податковим органом скеровано ряд платіжних вимог щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, що відповідно до ст. 95 ПК України є підставою для звернення з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 позов задоволено повністю. Надано дозвіл ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на погашення податкового боргу ПП «Астро» в сумі 3230653,22 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Із цією постановою суду не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що сума податкового боргу, дозвіл на погашення якого надав суд першої інстанції, ґрунтується, зокрема, на постанові Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 по справі № 2а-10673/12/1370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014. Однак, станом на час винесення судом першої інстанції рішення, виконання вказаної постанови було зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014. Крім цього, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було досліджено те, що на час виникнення податкової застави, кошти та майно ПП «Астро» було вже арештованим постановою державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ від 02.04.2012, а згідно ст. 37 Закону України «Про забезпечення вимого кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації.
Крім цього, у процесі апеляційного розгляду апелянтом надано ухвалу Вищого адміністративного суду від 26.11.2014, якою скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі № 2а-10673/12/1370, а адміністративний позов залишено без розгляду.
Представники апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просять її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні 17.11.2015 апеляційну скаргу заперечив та просив залишити її без задоволення.
22.12.2015 представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином про нього повідомлений, а тому відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом на суму 3230653,22 грн, він складається зокрема з несплаченого податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 17418,94 грн, орендної плати з юридичних осіб в сумі 95655,49 грн. та пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД 3117578,79 грн, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, нарахованого згідно з податковими деклараціями.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі № 2а-10673/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 14.07.2014, з Підприємства стягнуто заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 3119237,36 грн. На виконання вказаної постанови позивачем скеровувались до банків, котрі обслуговують відповідача, інкасові доручення, проте такі були повернуті без виконання, через відсутність коштів на рахунках Підприємства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі № 813/3603/14 з Підприємства стягнуто заборгованість по податку на додану вартість та по орендній платі з юридичних осіб, самостійно задекларовану ним у податкових деклараціях.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки матеріалами справи встановлено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 3230653,22 грн, а вжиті позивачем заходи щодо надіслання податкової вимоги та інкасових доручень до банків, котрі обслуговують відповідача, не дали позитивного результату, через відсутність коштів.
Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Порядок погашення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).
При цьому, відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган наділений правом звернення з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у разі недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків. При цьому, такий позов може бути поданий не раніше спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків.
Порядок надіслання податкової вимоги врегульований статтею 59 ПК України, пунктом 59.1 якої визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Таким чином, у разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у позовній заяві про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувшись із розглядуваним позовом посилається на наявність у відповідача податкового боргу в сумі 3 203 653,22 грн, який згідно довідки від 17.09.2014 № 12161/25-0 складається з наступних платежів: ПДВ в сумі 17418,94 грн (основний платіж 17005 грн, штрафні санкції 79,08 грн та пеня 334,86 грн), орендна плата з юридичних осіб 95655,49 грн (основний платіж 94422,65 грн та пеня 1232,84 грн), пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД 3 117 578,79 грн, єдиний соціальний внесок 164,27 грн (а.с. 32).
На підтвердження суми заявленого у цій справі податкового боргу по пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД 3 117 578,79 грн, позивачем у суді першої інстанції до матеріалів справи долучено податкову вимогу від 06.08.2012 № 508 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 по справі № 2а-10673/12/1370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014 (а.с.5-12, 33).
Також, у матеріалах справи наявна копія постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 № 813/3603/14, якою підтверджується податковий борг в сумі 47568,92 грн, який складається: з ПДВ 8567,02 грн за березень-квітень 2014 року, орендної плати з юридичних осіб в сумі 39001,90 грн згідно декларації за 2014 рік (а.с. 50-53).
Таким чином, у процесі розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем доказами підтверджено заборгованість в сумі 3165147,71 грн, а отже судом першої інстанції залишено нез'ясованими підстави та періоди виникнення решти суми податкового боргу 38505,51 грн, внаслідок чого допущено неповне з'ясування обставин справи.
У процесі апеляційного розгляду, суду надано акт звірки від 14.12.2015 № 3489-20, який підписаний представниками сторін та з якого вбачається, що станом на 01.12.2015 податковий борг по ПДВ відсутній, як і заборгованість до єдиному соціальному внеску, що підтверджується довідкою від 23.11.2015 № 15248/23-0 (а.с. 108).
На вимогу суду апеляційної інстанції, для підтвердження підстав виникнення податкового боргу з орендної плати в сумі 95655,49 грн (станом на час заявлено позову), позивачем надано декларацію за 2014 рік, однак так і не зазначено за які місяці такий борг виник.
Крім цього, станом на день винесення оскарженої постанови, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 № К/800/43358/14 було відкрито касаційне провадження та зупинено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2014 по справі № 2а-10673/12/1370 (876/4861/13), на яких ґрунтується розглядуваний позов в частині податкового боргу по пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД 3 117 578,79 грн (а.с. 78).
За наслідками касаційного розгляду, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 № К/800/43358/14 вказані вище рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а адміністративний позов залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (а.с. 91-94).
У зв'язку з винесенням вказаного судового рішення, ПП «Астро» зверталося до відповідача із заявою про списання, як безнадійного податкового боргу по пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД 3 117 578,79 грн, однак йому було відмовлено. У зв'язку з цим, ПП «Астро» звернулося до суду з позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправною відмову у списанні податкового боргу, зобов'язання вчинити дії. За наслідками розгляду цього позову, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 по справі № 813/1836/15, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015, визнано протиправною відмову ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області списати податковий борг ПП «Астро» в сумі 3119237 грн та зобов'язано ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області повторно розглянути заяву ПП «Астро» від 10.02.2015 № 4.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 88 Податкового кодексу України, якою визначається зміст податкової застави, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі. Пунктом 3.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011 № 1273, встановлено часові рамки для реєстрації та зазначено, що податкова застава повинна бути зареєстрована у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна.
Згідно зі ст. 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» податкова застава належить до публічних обтяжень.
Згідно зі ст. 11 цього Закону публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленим цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого виникає публічне обтяження і набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Частиною 3 ст. 12 вказаного Закону встановлено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 цього Закону пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.
Статтею 37 Закону передбачено, що податкова застава відноситься до публічних обтяжень.
При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом (ст. 38 зазначеного Закону).
Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якого встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.
Всупереч наведеному, суд першої інстанції задовольнивши позовні вимоги, не надав належної правової оцінки тому, що акт опису майна у податкову заставу від 06.09.2012, за рахунок якого позивач просить дати дозвіл погасити податковий борг, у державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрований 12.09.2012, тобто після того, як державним виконавцем винесено постанову від 02.04.2012 ВП № 31969890 про накладення арешту на все майно, що належить ПП «Астро» та встановлення заборони відчуження будь-якого майна, що йому належить (а.с. 55).
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Астро» - задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі № 813/6604/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
ОСОБА_4
Постанова у повному обсязі складена та підписана 25.12.2015.