17 грудня 2015 року Справа № 876/4654/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури» (далі - ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 року; визнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом від 23.10.2013 року № 6242/10/11-1030 щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 року, поданого ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 року поданого ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури». Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оформлене листом від 23.10.2013 року № 6242/10/11-1030 щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 року поданого ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури».
Із таким судовим рішенням не погодилася ДПІ у Залізничному районі м. Львова та подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, не встановлено всіх фактів, не надано їм належної оцінки, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про незаконність відмови податкового органу у прийнятті уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Так, підприємство не додало до цього документу Додаток № 5 Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, обов'язковість якого передбачена при заповненні рядка № 10.1. Отже, постанова є незаконною і її слід скасувати з прийняттям нової - про відмову в позові.
Апеляційним судом було здійснено заміну відповідача на Державну податкову інспекцію у Залізничному районі міста Львова Головного управління ДФС у Львівській області.
Представник апелянта ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її з підстав, що в ній викладені.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що судове рішення є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги щодо не надсилання додатку спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема поштовим описом кореспонденції, що була надіслана до податкової інспекції.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» у жовтні 2013 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок направило відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 року (а.с. 6-12).
Листом ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області № 6242/10/11-1030 від 23.10.2013 року повідомила ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» про неприйняття уточнюючого розрахунку за червень 2013 року від жовтня 2013 року та запропонувала подати декларацію у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: одночасно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок подати розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток № 5) (а.с. 5).
Таким чином, між сторонами виник спір внаслідок неприйняття ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області як податкової звітності, уточнюючого розрахунку ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» за червень 2013 року, поданого у жовтні 2013 року.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Отже, відповідно до положень діючого законодавства формами податкової звітності з податку на додану вартість є податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Матеріали справи свідчать, що у жовтні 2013 року позивач у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок адресував відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 року.
Наявний в матеріалах справи уточнюючий розрахунок (а.с. 6) від жовтня 2013 року містить всі необхідні реквізити, визначені п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: тип документа; звітний період, за який подається податкова декларація та звітний період, що уточнюється; повне найменування та код платника податків, його місцезнаходження; реєстраційний номер облікової картки платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дати подання звітів; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.
Разом з тим, відповідно до статті 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до принципу змагальності кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Згідно наявного в матеріалах справи витягу інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та опису вкладення (а.с. 31-32) відповідачем отримано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстр виданих та отриманих видаткових накладних.
Цей письмовий доказ апелянтом не спростовано.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що поданий позивачем уточнюючий розрахунок відповідає вимогам п. 48.3 та п. 48.4, ст. 49 Податкового кодексу України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач безпідставно відмовив позивачу у прийнятті уточнюючого розрахунку, чим порушив його законні права та інтереси, постанова суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову є законною.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування постанови немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі № 813/1777/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
ОСОБА_3
Повний текст виготовлено 22 грудня 2015 року