24 грудня 2015 року Справа № 876/3147/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду міста Львова від 03 лютого 2014 року в адміністративній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Під Орлами» до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Під Орлами» (далі - ОСББ «Під Орлами») звернулося до Франківського районного суду міста Львова з адміністративним позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження № 527 від 11 грудня 2012 року «Про зміну та укладання договорів найму жилих приміщень» в частині віднесення до квартири № 7а в будинку № 7 по вул. Коновальця в місті Львові санвузлу загального користування, розташованого в напівпідвальному приміщенні.
Постановою Франківського районного суду міста Львова від 03 лютого 2014 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради «Про зміну та укладання договорів найму жилих приміщень» № 527 від 11 грудня 2012 року в частині визначення того, що до квартири № 7а по вулиці Коновальця, 7 в місті Львові відноситься санвузол загального користування, розташований в напівпідвальному приміщенні під індексом 16-4/1,5 кв. м.
Із таким судовим рішенням не погодилася Франківська районна адміністрація Львівської міської ради та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про незаконність розпорядження, оскільки таке було прийнято в межах повноважень. Вказав, що на підставі оскаржуваного розпорядження на законних підставах було внесено зміни до договору житлового найму на квартиру № 7а ОСОБА_1 і права ОСББ «Під Орлами» не порушені.
У судовому засіданні представники ОСББ «Під Орлами» заперечили щодо задоволення апеляційної скарги і пояснили, що оскаржувана постанова суду є законною та обґрунтованою.
Представник апелянта та треті особи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивч оскаржує розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, яким було змінено договір найму жилого приміщення ОСОБА_1, який з 2009 року зареєстрований і проживає в квартирі № 7а, що складається з 1-ї житлової кімнати площею 14 кв. м., санвузлу загального користування, розташованого в напівпідвальному приміщенні під індексом 16-4/1,5 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Коновальця, 7.
На підставі цього розпорядження було укладено відповідний договір найму.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що цим рішенням порушено право власності ОСББ «Під Орлами» на напівпідвальне приміщення.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Розглядаючи справу, суд виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.
Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з частиною другою цієї ж норми юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі статтею 16 цього Закону матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (у тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства, суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник розпоряджається майном, яке знаходяться у комунальній власності.
Компетенція адміністративних судів на даний спір не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, зазначеного в якості відповідача, а в даних правовідносинах відповідач не здійснює владну управлінську функцію.
Пункт 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 р. № 3 зазначає, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 р. № 500-VI). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.
Тому даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2014 року № 21-493а14, від 09 грудня 2014 року № 21-308а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити частково, постанову Франківського районного суду міста Львова від 03 лютого 2014 року по справі № 465/9242/13-а - скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
ОСОБА_3
Повний текст виготовлено 29 грудня 2015 року