22 грудня 2015 року № 876/368/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відділу освіти Трускавецької міської ради Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Відділу освіти Трускавецької міської ради Львівської області до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасувати рішення, -
встановив:
11.09.2014 Відділ освіти Трускавецької міської ради Львівської області (далі - позивач, Відділ освіти) звернувся в суд із адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП (далі - відповідач, Фонд) у якому, з урахуванням заяви від 11.11.2014 № 911 про виправлення описки в прохальній частині позову (а.с. 14-15 Т.2), просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.08.2014 за № 137 в частині зменшення неправомірно витрачених сум страхових внесків з 4069,64 грн до 665,61 грн і штрафу за порушення порядку використання страхових коштів з 2034,82 грн до 332,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Фонд приймаючи вказане рішення, в оскарженій його частині, виходив з того, що Відділ освіти у випадках, коли облік робочого часу педагогічних працівників вівся в годинах, при розрахунку середньої заробітної плати для обчислення допомоги з тимчасової непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, застосовував середньоденну, а не середньогодинну заробітну плату, як це передбачено в п. 15 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок № 1266). Позивач вважає такий висновок помилковим, оскільки виходячи з вказаної норми, середньогодинний заробіток береться для обчислення у тих випадках, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день. Регулювання робочого часу педагогічних працівників має певні особливості, які зумовлені специфікою їх виду діяльності. Згідно ст. 52 КЗпП України, для окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого дня, яка впорядкована для педагогічних правників дошкільних навчальних закладів ст. 30 Закону України «Про дошкільну освіту». Відповідно до п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (далі - Інструкція № 102) оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти проводиться, виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплати та надбавок. Погодинна оплата педагогічних працівників допускається лише при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх працівників. Оскільки, працівникам з повним робочим днем, які зазначені у пунктах 2.1 та 22 акта перевірки від 30.07.2014 № 158, робочий час не підсумовувався та їх облік не вівся в годинах, позивач вважає правомірним обчислення допомоги з тимчасової втрати працездатності, виходячи із середньоденної заробітної плати, як це передбачено п. 14 Порядку № 1266.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2014 у задоволенні позову відмовлено.
Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просить її скасувати, а позов задовольнити повністю.
Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Представника відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що в липні 2014 року Виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провела планову перевірку Відділу освіти Трускавецької міської ради з питань правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.04.2013 року по 30.06.2014 року, за наслідками якої складено акт № 158 від 30.07.2014 року.
У висновку акта перевірки, зокрема, зазначено про порушення позивачем порядку витрачання страхових коштів Фонду, у зв'язку з чим, згідно з абз. 1, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», підлягає відшкодуванню неправомірно витрачена сума страхових коштів в сумі 4069,64 грн.
Такий висновок, як зазначено в п. 2.1 акта перевірки, ґрунтується на тому, що при розрахунку заробітної плати для обчислення допомог з тимчасової непрацездатності, у випадках, коли облік робочого часу вівся в годинах, застосовувалася середньоденна заробітна плата, а не середньогодинна, як це передбачено в п. 15 Порядку. Зокрема, відповідач в акті перевірки зазначив, що за охоплений перевіркою період здійснено переплату таким працівникам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15; загальна сума переплати цим працівникам становить 3042,60 грн.
У п. 2.2 акта перевірки зазначено про те, що при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною працівникам: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14 та ОСОБА_18, відділ освіти також застосовував середньоденну заробітну плату, попри те, що облік робочого часу вівся в годинах і розрахунок мав здійснюватися виходячи із середньогодинної заробітної плати. У зв'язку з цим виникла переплата на загальну суму 1027,04 грн, яка також підлягає відшкодуванню позивачем.
За результатами розгляду вказаного вище акта перевірки та заперечень позивача на нього, Фондом прийнято рішення № 137 від 19.08.2014, яким внаслідок вказаних вище порушень зобов'язано Відділ освіти повернути Фонду неправомірно витрачені кошти на загальну суму 4069,64 грн та застосовано фінансові санкції в сумі 2034,82 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку що позов задоволеним бути не може, оскільки нормуванню підлягає лише педагогічне навантаження працівника, у розглядувану випадку, дошкільного навчального закладу, яке вимірюється кількістю годин для здійснення навчально-виховного процесу. Від кількості годин педагогічної роботи на день залежить ставка заробітної плати педагогічного працівника. На основі табелів обліку робочого часу за період з 01.04.2013 по 30.06.2014, копії яких долучено до матеріалів справи, суд встановив, що облік робочого часу педагогічних працівників, обчислювався кількістю годин педагогічної роботи на тиждень. Відтак, для розрахунку застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця мала б застосовуватися середньогодинна заробітна плата, як це передбачено п. 15 Порядку № 1266.
Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (далі - Закон № 2240-ІІІ).
Одним із видів матеріального забезпечення та соціальних послуг, які надаються за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, які передбачено у ст. 34 Закону № 2240-ІІІ, є допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання страхового випадку.
Згідно ч. 1 ст. 53 Закону № 2240-ІІІ, при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.
У ч. 2 цієї статі передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України, яким є Порядок № 1266.
Пунктами 13, 14 Порядку № 1266 визначено, що у випадках, не пов'язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах та встановленням неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за, який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день. Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності), і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.
Відповідно до п.п. 15, 16 Порядку № 1266 у разі коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.
Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період.
Отже, зі змісту наведених вище правових положень можна дійти висновку, що розрахунок середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності (середньоденної чи середньогодинної) залежить від того, чи в місяцях розрахункового періоду застосовувався підсумований облік робочого часу, облік робочого часу в годинах або неповний робочий день, чи встановлювалась нормальна тривалість робочого часу.
Питання тривалості робочого часу регулюються положеннями глави IV КЗпП України. Зокрема, стаття 50 КЗпП України визначає, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин па тиждень. Відповідно до статті 51 КЗпП України може встановлюватися скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Так, частиною 2 статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що педагогічне навантаження педагогічного працівника у сфері дошкільної освіти - час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження, зокрема, музичного керівника складає 24 години, вихователя групи загального типу - 30, а вчителя-логопеда - 20 годин на тиждень, що відповідає тарифній ставці.
Отже, тривалість робочого часу педагогічних працівників, які працюють на повну ставку, не вважається роботою на умовах неповного робочого часу (тижня), оскільки ними виконується норма годин на тарифину ставку.
Навчальне навантаження вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників визначено Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102 (далі - Інструкція).
Пунктом 63 Інструкції визначено, що оплата праці педагогічних працівників установ закладів освіти проводиться, виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.
Судом апеляційної інстанції із табелів обліку робочого часу встановлено, що у спірних правовідносинах музичні керівники ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 у місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності, мали педагогічне навантаження 24 години на тиждень, тобто працювали на умовах повного робочого часу. Аналогічним чином на умовах повного робочого часу (повної ставки) працювали вихователі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_20 та вчитель-логопед ОСОБА_15
Оскільки оплата роботи педагогічних працівників здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження, то в табелі обліку використання робочого часу проставляються години педагогічного навантаження відповідно до розкладу занять.
Таким чином, із матеріалів справи встановлено, що педагогічні працівники в місяцях розрахункового періоду мали повне педагогічне навантаження, тобто працювали на умовах повного робочого часу, оплата праці їм проводилася відповідно до тарифної ставки.
Враховуючи викладене, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах педагогічним працівникам застосовують середньоденну заробітну плату, яка визначається шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності) або на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах відповідно до пункту 14 Порядку № 1266.
Слід звернути увагу на те, що аналогічної позиції дотримується і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який у своїх листах від 15.07.2010 № 04-06/С-261з-360, від 26.12.2013 № 04-29-3722, від 14.05.2015 № 5.2-32-846 надавав роз'яснення з відповідного питання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Фонду від 19.08.2014 № 137 в частині повернення страхових в коштів в сумі 3404,03 грн (4069 - 665,62) та застосування фінансових санкцій в сумі 1702,01 грн (2034 - 332,81) є протиправним та відповідно в цій частині підлягає скасуванню.
Враховуючи те, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Відділу освіти Трускавецької міської ради Львівської області - задовольнити повністю.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі № 813/6250/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.08.2014 № 137 в частині повернення страхових в коштів в сумі 3404,03 грн та застосування фінансових санкцій в сумі 1702,01 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
ОСОБА_21
Постанова у повному обсязі складена та підписана 25.12.2015.