23 грудня 2015 року Справа № 876/11799/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014р. по справі за позовом ТзОВ "TFC GROUP" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
23.07.2012р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 15.06.2011 р. №0000762301, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств 3045412 грн. - за основним платежем та 761353 грн. - за штрафними санкціями; від 15.06.2011 р. №0000772301, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість 3105083 грн. - за основним платежем та 776271 грн. - за штрафними санкціями; від 15.06.2011 р. №0000782301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 679865 грн.; від 15.06.2011р. №0000022401, яким позивачу визначено штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, у розмірі 204805,93 грн.; від 30.08.2011р. №0001452301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за 12-й місяць 2010 року на 63537 грн.; від 30.08.2011р. №0000591702, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб 18968,82 грн. - за основним платежем та 4742,20 грн. - за штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час перевірки ревізору були надані усі документи, які засвідчують реальність вчинених господарських операцій щодо придбання у ТзОВ «Восток Інвест Метал» калію хлористого дрібного. Доказів нікчемності Договору між ТзОВ «TFC GROUP» та ТзОВ «Восток Інвест Метал» від 30.03.2010р. № ВМ 254 відповідно до статті 228 ЦК України, відповідачем не представлено. Зазначає, що акт перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, не містить фактичного змісту допущених ТзОВ «TFC GROUP» порушень, а висновки відповідача про порушення підприємством вимог податкового законодавства є незрозумілими та безпідставними.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.15р. апеляційну скаргу ТзОВ "TFC GROUP" повернено.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дрогобицькому районі від 15.06.2011 року №0000762301, від 15.06.2011 року №0000772301, від 15.06.2011 року №0000782301, від 30.08.2012 року №0001452301 та від 30.08.2011 року №0000591702. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та неповного з"ясування обставин справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскільки до статуту ТзОВ «TFC GROUP» не було внесено та не зареєстровано змін щодо збільшення розміру частки в статутному фонді ОСОБА_1, відповідно внесення ним до статутного фонду коштів в розмірі 35000,00 грн., не може бути визнано прямою інвестицією та підлягає оподаткуванню як отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги в порядку пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
До перевірки не представлено документів, зареєстрованих в державних органах, які дають право протягом 2010 року засновникам здійснювати прямі інвестиції у ТзОВ " TFC GROUP" у розмірі 35000 грн. згідно виписки банку по рахунку 26005000902901 ВАТ «ОСОБА_2 банк».
Актом перевірки від 10.06.2010р. №422/23-1/22407311 встановлено перевищення суми внесків до статутного фонду учасниками товариства над розмірами часток у статутному фонді ще в 2 півріччі 2009 року.
ТзОВ «TFC GROUP» не надано документів, які б підтверджували факт реалізації протягом перевіряючого періоду транспортних засобів ВМW 530, (1999) та МIТSUBISHI РАJERO (2005) чи отримання від покупців грошових коштів.
Крім цього, згідно наданих до перевірки 06.05.11 року оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 не відображено на дату початку та закінчення перевірки наявності заборгованості чи попередньої оплати за вищевказане відчуження транспортних засобів. До перевірки також не представлено жодного документа, який би свідчив про вимогу зі сторони ТзОВ «TFC GROUP» компенсації вартості основних засобів.
Відповідно до п.1.26 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТзОВ «TFC GROUP» та фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являються пов"язаними особами, суму реалізованих основних фондів визначено в розмірі експертної оцінки.
Відповідно до пп.4.1.1, 4.1.3 п.4.1 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 зазначеного Закону, продаж товарів фізичним особам повинна здійснюватися по цінах, що не є нижче звичайних цін.
Ринкова вартість автомобіля ВМW 530, ідентифікаційний номер на дату оцінки згідно висновку експертного дослідження №245 від 27.02.10 складає 84096,97 грн. та вартість автомобіля МIТSUBISHI РАJERO Sport 3.0і (К90, К94) на дату оцінки згідно висновку експертного дослідження №148 від 30.03.10р. складає 120708,96 грн.
Відповідно до пп.8.4.4. п.8.4. ст.8 згаданого Закону, у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.
Оскільки платником не представлено документи, що підтверджують наявність засобів груп 2, 3, 4, то вартість транспортних засобів згідно пп.8.4.4. п.8.4. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"включено в повній мірі до складу валового доходу.
Таким чином в порушення п.1.23 ст.1 та пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств " та в порушення п.1.4 ст.1, п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.7.1, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 позивачем не включено до складу валового доходу вартості продажу основних фондів фізичним особам на суму 204806 грн. та занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ на суму 40961 грн.
Щодо тверджень позивача про реалізацію вказаних транспортних засобів особам ОСОБА_4 згідно видаткової накладної від 01.02.2010 та ОСОБА_5 згідно видаткової накладної від 01.03.2010, то вони спростовуються даними реєстраційних операцій на ТЗ, згідно комп'ютерного обліку Дрогобицького ВРЕІ МВСУ у Львівській області, скерованих листом від 06.05.2011 №384.
Крім того, позивач не заперечував факту реалізації вказаних транспортних засобів громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зазначаючи, що «зазначені в ОСОБА_2 транспортні засоби були продані за результатами торгів на ТБ «Наша біржа» (а/м «ВМW 530» 91999), що підтверджується біржовою угодою від 26.02.2010 та ТБ «Столична» (МIТSUBISHI РАJERO (2005) за біржовою угодою від 20.03.2010».
Наведене підтверджує, що навіть станом на момент подання позовної заяви були відсутні видаткові та податкові накладі на реалізацію вказаних транспорт засобів іншим особам, на які посилається суд.
ТзОВ «TFC GROUP» згідно декларацій, поданих ДПІ у Дрогобицькому районі відображено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) (р.04.1) та інші витрати (р.04.13) в сумі 11146675 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 1816728 грн., за півріччя 2010 року в сумі 4619736 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 8009077 грн. та за 2010 рік в сумі 11146675 грн.
Товариством представлено до перевірки документи, які оформлено на ТзОВ «TFC GROUP» на суму 9370722 грн., не представлено документів на придбання товарів, робіт, послуг та інших витрат на суму 1775953 грн. Так як, ТзОВ не представлено документів, що підтверджують використання даних товарів, робіт, послуг та інших витрат в господарській діяльності, не представлено документів щодо обліку та подальшого використання, такі документи не являються підтверджуючими документами для формування валових витрат на придбання товарів, робіт, послуг та інших витрат.
До перевірки надано тільки документи, які підтверджують оформлення таких документів для ТзОВ «TFC GROUP», проте, не підтверджують факт отримання ТМЦ, факт понесених витрат та факт використання їх в господарській діяльності платника, оскільки не представлено документів щодо оприбуткування ТМЦ та їх списання на собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг).
Правомірність складення податковим органом вказаних ОСОБА_2 про ненадання до перевірки документів та винесення відповідним податкових повідомлень-рішень на підставі ст.121 ПК України підтверджено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 №9104/152645/12 у справі №2а-3634/12/1370, в якій суд прийшов до висновку, що «з моменту допуску відповідача до проведення перевірки у позивача виник обов»язок надання до перевірки первинних, бухгалтерських документів та документів податкового обліку, які пов 'язані з предметом перевірки».
ТзОВ «TFC GROUP» до перевірки не представлено договори на здійснення господарської діяльності, договори оренди складських приміщень, товаросупроводжуючі документи, сертифікатів відповідностей, що засвідчує про відсутність факту отримання позивачем товарів (послуг) від постачальників на які останніми оформлено накладні та акти виконаних робіт.
При доставці товару автомобілем обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).
Відповідно п.2 Наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 N488/346 застосування товарно-транспортної накладної форми №1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.
Перевіркою також встановлено проведення розрахунків за транспортування товару залізничним транспортом.
Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів залізничним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. №644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N863/5084, із змінами і доповненнями, накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.
Згідно п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу.
Однак до перевірки не представлено товарно-транспортних накладних при доставці товару автомобілем, накладних залізниці разом з дорожними відомостями, квитанцій на приймання вантажу, а відтак, не засвідчено факт отримання товару ТзОВ, на які постачальниками виписано накладні та відповідно податкові накладні.
До перевірки не представлено документи (сертифікатів, паспортів якості), які містять відомості про якісний стан вантажу, на який постачальниками виписано накладні та податкові накладні.
ТзОВ «TFC GROUP» до перевірки не представлено право власності чи договорів оренди складських приміщень, де зберігався товар, на який постачальниками випсиано накладні та податкові накладні.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній форма, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону, до складу валових витрат включаються сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Отже, в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону "Про оподаткування підприємств" позивачем завищено валові витрати в загальній сумі 11146675 грн.
Щодо документів, які на думку суду першої інстанції спростовують висновки акту перевірки про відсутність документального підтвердження наявності у позивача власних орендованих основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу, то з переліку документів, що надані до перевірки випливає, що державний акт на право власності на земельну ділянку у м.Горохові, ні витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно у м.Горохові до перевірки надані не були.
Крім того, вказані документи підтверджують наявність основних фондів у позивача у м.Горохів. Однак, ні до перевірки, ні під час судового розгляду не подано доказів наявності у позивача виробничих та складських приміщень у м.Стебнику, де позивач безпосередньо здійснює господарську діяльність, та куди відповідно до прихідних документів, прибували товарно-матеріальні цінності та звідки, відповідно до розхідних документів, реалізовувалися товарно-матеріальні цінності.
Наявність у позивача договорів фінансово лізингу транспортних засобів, на які посилається суд та які були надані до перевірки, без наявності підтверджуючих документів про виконання сторонами таких договорів, не є доказом наявності у позивача таких основних. Відповідні підтверджуючі документи виконання договорів лізингу (акти прийому-передачі, видаткові накладні, рахунки-фактури), а також документи щодо понесених витрат на добровільне страхування майна, не були надані під час перевірки, що підтверджується ОСОБА_2 прийому-передачі документів.
Щодо договору оренди нерухомого майна у Львівської філії ВАТ «Укртелеком» №460040-283 від 22.10.2007, то наявність Договору оренди офісного приміщення площею 133,9 кв.м не спростовує висновків ОСОБА_2 перевірки щодо ненадання документального підтвердження наявності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, зв 'язку із здійснення якої позивачем сформовано валові витрати в розмірі понад 12 млн. грн.
Неналежним чином оформлений договір оренди офісного приміщення не створює для сторін будь-яких юридичних наслідків, вони також не створюють будь-яких наслідків і в податковому обліку підприємства-орендаря. Тобто за таким договором, орендар не мав права відображати у складі валових витрат витрати, пов'язані зі сплатою орендних платежів та з експлуатацією офісного приміщення та формувати податковий кредит з ПДВ за отримані послуги оренди.
Щодо взаємовідносин з ТзОВ «Восток Інвест Метал» на зальну суму 2004598,19 грн., в
тому числі ПДВ 334099,71 грн., то судом не враховано, що відправником ТМЦ згідно вказаних накладних є ООО «Балтик Єнд Ориентал Ніколаєв», а не ТзОВ «Восток Інвест Метал», відповідно дані документи не підтверджують отримання позивачем ТМЦ від ТзОВ «Восток Інвест Метал».
При внесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не досліджено реальності даних господарських операцій, настання реальних змін в активах позивача, наявність руху активів в процесі господарської діяльності.
Щодо списання паливно-мастильних матеріалів, то внаслідок проведення перевірки правильності відображення в деклараціях з податку на прибуток ТзОВ «TFC GROUP» встановлено, що підприємство щоденно згідно авансових звітів відносило на валові витрати вартість придбаних паливно-мастильних матеріали, а саме бензину А-95 та дизпалива, яке придбавались працівниками та засновниками ТзОВ «TFC GROUP». Реєстр авансових звітів за придбання паливно-мастильних матеріалів наведено в додатку №10.
Внаслідок проведення перевірки встановлено, що ТзОВ придбано пально-мастильні матеріали в сумі 92142,3 грн, в т.ч за 1 кв. 2010р. 27136,93 грн., за 2 кв. 2010р. в сумі 20720,78 грн., за III кв. 2009р. в сумі 25069,99 гри. та IV кв. 2009р в сумі 18891,93 грн.
До перевірки не представлено документи, які б свідчили про наявність чи оренду основних засобів та документи про наявність чи оренду транспортних засобів, на які проводилось списання паливно-мастильних матеріалів, акти на списання паливно-мастильних матеріалів, подорожні листи, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 203, 372, 91, 92, 93.
Щодо наявних в матеріалах справи подорожніх листів, то дані подорожні листи не були представлені до перевірки, що підтверджується ОСОБА_2 прийому-передачі документів з метою огляду та переліком документів наданих до перевірки, що міститься на сторінках 9-10 Висновку судово-економічної експертизи від 11.07.2013р.
Щодо договорів фінансового лізингу, то до перевірки не було представлено жодних документів на підтвердження перебування основних фондів на балансі підприємства, зокрема журналів ордерів по рахунках 10, 13, Картки по 10 рахунку з переліком основних засобів, що перебувають на балансі підприємства, відомостей про нарахування амортизаційних відрахувань.
Відповідно в ході проведення перевірки не можливим було встановлення наявності на балансів підприємства транспортних засобів, отриманих за договорами лізингу, а відповідно підставність списання пального на такі транспортні засоби.
Журналів ордерів по даних рахунках позивачем до перевірки не надано як і не було надано документів на підтвердження виконання договорів лізингу.
У зв»язку із не представленням до перевірки наказу по підприємству «Про облікову політику», який визначає метод оцінки убутку запасів, неможливо встановити метод оцінки убутку запасів при визначенні приросту/убутку запасів ТзОВ «TFC GROUP».
ТзОВ «TFC GROUP» відомості інвентаризації товарно-матеріальних цінностей перевірки не представлено. Під час перевірки направлено листа за №5524/10/23-135/11 від 21.04.2011р. на проведення інвентаризації, проте матеріали інвентаризації позивачем, станом на 23.05.2009р. не надано.
В порушення п.5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок не підтвердження стосовно врахування реального часу здійснення операцій з придбання товарів, не встановлення виробничо - складських приміщень (місця зберігання ТМЦ), наявності технічних трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання такого постачання та здійснення господарської, економічної діяльності та не представлення до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, які б відображали наявність ТМЦ на початок та кінець звітних періодів в кількісному та вартісному виразі та використання ТМЦ на цілі, пов»язані з господарською діяльність суб»єкта господарювання, які обліковувались на початок перевіреного періоду (01.01.10) в сумі 3155127 грн., придбані за 2010 рік та обліковувались на кінець перевіреного періоду (31.12.10) в сумі 2136413 грн.
Посадовою особою підприємства у ході перевірки на вимоги ДПІ у м Дрогобицькому районі не надано всіх необхідних документів для перевірки правильності визначення убутку балансової вартості запасів за період, що перевірявся, а саме: головну книгу за 2010р, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 20, 28, товарно-матеріальні звіти, акти списання сировини, матеріалів, пального, дефектні акти, в результаті чого не підтверджено факт отримання та зберігання запасів на суми, вказані платником в додатках К1/1 Декларацій з податку на прибуток: платником безпідставно включено.
Оскільки, платником не представлено документи щодо підтвердження фактично понесених витрат на придбання товарів, сировини, матеріалів, вартість яких включено до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, не надано підтверджуючі документи щодо використання запасів, відображених в додатку К/1 в господарській діяльності платника, тому платником безпідставно включено у валові витрати убуток балансової вартості запасів.
Таким чином, ТзОВ завищено в рядку 04.2 Декларацій „убуток балансової вартості запасів" убуток балансової вартості запасів у сумі 1018714 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 613581 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 1374700 грн. та за 2010 рік в сумі 1018714грн.
Крім цього, згідно додатку К1/1 станом на 01.01.2011 року у платника числиться залишок запасів на суму 2136413 грн. Проте, платником не надано документів, які б підтверджували факт наявності таких запасів на складах, так як платником не надано відомості щодо наявності основних засобів, не представлено документи складського обліку, товарно-матеріальні звіти.
В додатку К1/1 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік платником відображено вартість основних фондів станом на 01.01.2010р. в сумі 1206048 грн. та визначено ліміт на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат в сумі 120605 грн. Проте проведеною перевіркою не встановлено, які основні засоби ТзОВ «TFC GROUP» має в наявності, та чи використовуються основні засоби, балансова вартість яких відображається платником в деклараціях з податку на прибуток та на яку суб»єкт господарювання нарахував за перевіряємий період амортизаційні відрахування, в господарській діяльності.
Не встановлено фактичного проведення таких поліпшень основних фондів (ремонтів) та необхідність такого проведення згідно наданих на перевірку документів.
Під час проведення перевірки за період, що перевірявся, ТзОВ не надано до перевірки: головну книгу за 2010р., регістри бухгалтерського обліку по рахунку, інвентарні картки обліку основних засобів, акти введення в експлуатацію основних засобів, акти списання основних засобів, акти виконаних робіт по поліпшенню основних засобів, дефектні акти, договори купівлі-продажу основних засобів, накладні, податкові накладні на реалізацію (придбання основних) засобів.
В порушення пп.5.2.10 п.5.2 ст.5, пп.8.7.1. п.8.7 ст.8 Закону Украни «Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством у рядку 04.10 Декларацій „витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин", за період з 01.01.10 по 31.12.10 завищено витрати на поліпшення основних фонді в сумі 22196 грн., в тому числі: за 1 квартал 2010 року в сумі 8496 грн., за півріччя 2010 року в сумі 11601 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 12712 грн. та за 2010 рік в сумі 22196 грн.
У Висновку судово-економічної експертизи від 11.07.2013р. відсутній будь-який висновок щодо правомірності відображення позивачем в податковій звітності витрат на поліпшення основних фондів, а також аналіз документів, на підставі яких у звітах відображено поліпшення основних фондів в сумі 22196,00 грн.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що передбачено пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР.
У зв'язку з тим, що до перевірки не надано підтверджуючих документів щодо формування в рядку 04.12 Декларацій з податку на прибуток „сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р.04.5 декларації)" валових витрат, а саме: головної книги за 2010 рік, журнали -ордери та оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку №10, 63, 91, 92, 93, 94, за період з 01.01.10 по 30.12.10, договори страхування та інші документи, які б визначали наявність об»єкта страхування та правомірність віднесення таких витрат на валові витрати, то позивачем безпідставно завищено суму валових витрат у сумі 7025 грн.
Щодо завищення витрат зі страхування, то підтверджуючи правомірність декларування витрат в цій частині, судом не досліджено: розміру сформованих валових витрат на підставі даних договорів, терміну дії даних договорів, розміру понесених витрат на підставі даних договорів; наявність платіжних документів, що підтверджують факт понесення витрат; відображення даних витрат у бухгалтерському обліку позивача.
Перевіркою показників, відображених у рядку 04.9 Декларацій „від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» в сумі 62000 грн. встановлено, що згідно п.22.4. ст.22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат ТзОВ «TFC GROUP» враховано 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
Згідно п.6.1 ст.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних врахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від»ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно поданої декларації з податку на прибуток за 2009р. ТзОВ «TFC GROUP» задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік в сумі 310000 грн. Проведеною перевіркою дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01.07.09 по 31.12.09 акт №422/23-1/22407311 від 10.06.10 зменшено від»ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 310000 грн. та донараховано основного платежу з податку на прибуток в сумі 617839 грн.
Проте, ТзОВ «TFC GROUP» в деклараціях з податку на прибуток віднесено до складу валових витрат, рядок 04.9 Декларації „від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року " за 1 квартал 2010 року в сумі 340742 грн., за півріччя 2010 року в сумі 310000 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 62000 грн. та за 2010 рік в сумі 62000 грн.
Щодо повноти визначення амортизаційних відрахувань, то проведеною перевіркою не встановлено, які основні засоби ТзОВ «TFC GROUP» має в наявності, та чи використовуються основні засоби, балансова вартість яких відображена платником в деклараціях з податку на прибуток та на яку суб»єкт господарювання нараховував за перевіряємий період амортизаційні відрахування, в господарській діяльності, не надано документів щодо придбання (реалізації, поліпшення) основних фондів.
В ході проведення перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі направлено до Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації експертної оцінки щодо наявності об'єктів нерухомого майна на ТзОВ «TFC GROUP». Згідно отриманої відповіді, ТзОВ «TFC GROUP» не виступає власником об'єктів нерухомого майна.
Відповідно пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України, амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Щодо завищення податкового кредиту, то оскільки до перевірки не було надано всіх необхідних первинних та бухгалтерських документів, пов»язаних з веденням господарської діяльності, нарахуванням та сплатою податків та зборів, що є предметом перевірки, та які необхідні для перевірки правильності визначення задекларованого податку на прибуток за період, що перевір»явся, то перевіркою не підтверджено задекларовані позивачем показники податкової звітності з податку на додану вартість.
До перевірки не представлено документів, які б підтверджували використання ТМЦ в сумі 3155127 грн. в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника.
Внаслідок не підтвердження стосовно врахування реального часу здійснення операцій з придбання товарів, не встановлення виробничо - складських приміщень (місця зберігання ТМЦ), наявності технічних трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання такого постачання та здійснення господарської, економічної діяльності та не представлення до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, які б відображали наявність ТМЦ на початок та кінець звітних періодів в кількісному та вартісному виразі та використання ТМЦ на цілі пов»язані з господарською діяльність суб»єкта господарювання, які обліковувались на початку перевіреного періоду (01.01.10) в сумі 3155127 грн., в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 631025 грн., оскільки не проведено коригування податкового кредиту в сторону зменшення за придбані ТМЦ, які використані не в оподатковуваних операціях, на яких був нарахований податковий кредит в минулих податкових періодах.
Щодо податку з доходів фізичних осіб, то судом взято до уваги документи, що не були предметом перевірки, оскільки в ході перевірки позивачем було надано виключно договори лізингу. Відповідні підтверджуючі документи виконання договорів лізингу (акти прийому-передачі, видаткові накладні, рахунки-фактури та ін.), не були надані під час перевірки.
Просить скасувати постанову в частині задоволених вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, відповідно до ст.55 КАС України замінено на правонаступника Дрогобицьку об"єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Львівській області.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, представника апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «TFC GROUP», зареєстрований 09.08.1994 Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області з 15.08.1994 року і є платником ПДВ.
ДПІ у Дрогобицькому районі проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «TFC GROUP» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10 року по 31.12.10 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 року по 31.12.10 року, про що складно акт від 23.05.2010 р. №406/23-1/22407311, яким встановлено порушення: п.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР (у редакції Закону від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 679865 грн. за 2010 рік та занижено податок на прибуток на загальну суму 3045412 грн; п.1.4 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.7.1 ст.7. п.п.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3105083 грн та завищено залишок від'ємного значення ПДВ (ряд.26 Декларації) в сумі 63537 грн, в т.ч. за грудень 20010 року в сумі 63537 грн; п.п.4.2.9. п.4.2 ст.4, п.п.9.10.4. п.9.10. ст.9, п.п.19.2 «а» ст.19.3акону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого недоотримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 19158,62 грн; пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, а саме: відчужено без згоди податкового органу активи, які перебували у податковій заставі на загальну суму 204805,93 грн.
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: від 15.06.2011р. №0000762301, №0000772301, №0000782301, №0000022401 та від 30.08.2011р. №0001452301, №0000591702.
Щодо заниження підприємством у 2010 р. податку на додану вартість на загальну суму 3105083,00 грн. в тому числі: за січень 2010 р. на суму 12412,00 грн.; за лютий 2010 р. на суму 164184,00 грн.; за березень 2010 р. на суму 167604,00 грн.; за квітень 2010 р. на суму 284039,00 грн.; за травень 2010 р. на суму 581 13,00 грн.; за червень 2010 р. на суму 213643,00 грн.; за липень 2010 р. на суму 374245,00 грн.; за серпень 2010 р. на суму 297754,00 грн.; за вересень 2010 р. на суму 308804,00 грн.; за жовтень 2010 р. на суму 236208,00 грн.; за листопад 2010 р. на суму 320445,00 грн.; за грудень 2010 р. на суму 690208,00 грн. та заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 3045412,00 грн., в тому числі: за 1 квартал 2010 р. на суму 454727,00 грн.; за 2 квартал 2010 р. на суму 751580,00 грн.; за 3 квартал 2010 р. на суму 1155146,00 грн. та за 4 квартал 2010 р. на суму 683959,00 грн. (податкове повідомленням - рішенням від 15.06.2011р. №0000762301 та №0000772301), то твердження податкового органу про завищення ТзОВ «TFC GROUP» податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку із: не включенням до складу податкового зобов'язання сум податку на додану вартість від операцій з продажу у лютому та березні 2010 р. основних засобів (автомобілів BMW 530 (1999 р.в.) та MITSUBISHI PAJERO (2005 р.в.), відповідно до показників звичайної ціни на вказані об'єкти основних засобів; встановленням податковою перевіркою відсутності у ТзОВ «TFC GROUP» власних чи орендованих основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності; визнанням перевіркою нікчемним правочинів (такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства) між ТзОВ «TFC GROUP» та ТзОВ «Восток Інвес Метал», ВАТ «Укртелеком»; непредставленням підприємством до перевірки документів щодо підтвердження задекларованих у податковій звітності за період з січня по грудень 2010 р. (додатки 5 до декларацій з податку на додану вартість) показників податкового кредиту, а саме: головної книги за 2010 p. журналів-ордерів та оборо сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку №№ 10, 12, 13, 20, 28, 30, 31, 36, 37, 39, 40, 42, 44, 50, 63, 64, 65, 66, 68, 71, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 98; встановленням податковою перевіркою відсутності у ТзОВ «TFC GROUP» власних чи орендованих основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності; не представленням до перевірки документів щодо власності чи оренди транспортних засобів для підтвердження обґрунтованості списання витрат на придбання бензину марки А-95 та дизельного палива; виключенням із розрахунку показника скоригованих валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року відповідно до результатів попередньої податкової перевірки підприємства (акт від 10.06.2010 р. №422/23-1/22407311); визнанням перевіркою нікчемними правочинів (такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства) між ТзОВ «TFC GROUP» та ТзОВ «Восток Інвест Метал», ВАТ «Укртелеком»; заниження ТзОВ «TFC GROUP» валового доходу на загальну суму 239806,00 грн. у зв'язку із: невключення ТзОВ «TFC GROUP» до складу валових доходів: а) безповоротної фінансової допомоги в розмірі 35000 грн, отриманої підприємством від засновника ОСОБА_1, в якості внеску до статутного фонду, до моменту державної реєстрації змін у статуті ТзОВ «TFC GROUP» шляхом внесення відповідних змін у записах Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб; б) вартості проданих фізичним особам автомобілів BMW 530 та MITSUBISHI PAJERO на загальну суму 204806,00 грн.; завищенням ТзОВ «TFC GROUP» амортизаційних відрахувань на загальну суму 365097,00 грн., спростовується висновком суду першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів виходячи з наступного:
Згідно п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон №168/97-ВР) - податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94 (далі - Закон № 334/94 - ВР) - валовий дохід включає загальні суми доходів від продажу товарів (робіт, послуг). Датою виникнення валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу: або дата відвантаження товарів, а для робіт - дата фактичного надання результатів робіт.
Згідно пп.4.1.3 п.4.1 ст.4 згаданого Закону - валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, так і за її межами, та до валового доходу включається ... дохід від операцій, передбачених статтею 7 цього закону.
Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності - п.5.1 ст.5 Закону №334/94 - ВР
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
До складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Щодо висновків податкового органу про завищення податкового кредиту по операціях з продажу у лютому та березні 2010 р. основних засобів (автомобілів BMW 530 (1999 р.в.) та MITSUBISHI PAJERO (2005 р.в.), відповідно до показників звичайної ціни на вказані об'єкти основних засобів та щодо не включення до складу валових доходів вартості проданих фізичним особам автомобілів BMW 530 та MITSUBISHI PAJERO на загальну суму 204806,00 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем безпідставно не включено операції по відчуженню транспортних засобів до складу валового доходу та не задекларовано у податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий та березень 2010 р., а податковим органом підставно донараховано грошове зобов'язанння по операціях з відчуження транспортних засобів BMW 530 та MITSUBISHI PAJERO по податку на прибуток та по податку на додану вартість, виходячи з наступного:
Відповідно до висновків експертних досліджень, отриманих від ВРЕР ДАІ, вартість реалізованих автомобілів складала: автомобіля BMW 530 (1999) - 84096,97 грн. (висновок експертизи №245 від 27.02.10), автомобіля MITSUBISHI PAJERO (2005) - 120708,96 грн. (висновок експертизи №148 від 30.03.10) (т.2, а.с.55, 57-58)
Ринкова вартість автомобіля BMW 530, ідентифікаційний номер (VIN) WBADL81080GX30409 на дату оцінки становить 84096,97 грн., а ринкова вартість автомобіля MITSUBISHI PAJERO Sport V6 (К90. К94) на дату оцінки становить 120708,96 грн.
З пояснень ОСОБА_2 даних OB ГВПМ Луцької ОДПІ 22.06.2010 року стосовно придбання ним транспортного засобу BMW 530 (1999), вбачається, що за придбання даного автомобіля він заплатив продавцеві 80000 грн. (т.2, а.с 53).
Позивачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не представлено доказів реалізації транспортних засобів марки BMW 530 (1999) та MITSUBISHI PAJERO (2005) чи факт отримання від покупців грошових коштів у охоплений перевіркою період, то для визначення вартості реалізованих основних фондів податковим органом, підставно були взяті до уваги висновки експертних досліджень №245 від 27.02.10 та №148 від 30.03.10, на підставі яких відповідач визначив таку вартість у розмірі експертної оцінки.
Судом першої та апеляційної інстанції досліджувались представлені позивачем: видаткова накладна №TF-0000002 від 01.03.2010 року, товар - MITSUBISHI PAJERO на суму 72 853, 33 грн., в т.ч. ПДВ- 14 570, 67 грн.; видаткова накладна № TF-0000001 від 01.02.2010 року, товар - BMW 530 на суму 27 750 грн., в т.ч. ПДВ - 5 550, 67 грн.; податкова накладна №40 від 01.03.2010 року на суму 72 853, 33 грн., в т.ч. ПДВ - 14 570, 67 грн.; податкова накладна №10 від 01.02.2010 року на суму 27 750 грн., в т.ч. ПДВ- 5 550, 67 грн.; картки рахунків 361, 286; аналіз субконто на автомобілі BMW 530 та MITSUBISHI PAJERO (т.3, а.с. 118 - 127) з яких вбачається, що вартість операцій по відчуженню транспортних засобів BMW 530 та MITSUBISHI PAJERO склала 100 603,33 грн., в т.ч. ПДВ - 20 120,67 грн.
Згідно пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону №334/94-ВР звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємонезалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи послуги), а також ціни , які склалися на ринку ідентичних товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону №334/94-ВР для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг), використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи послуги ) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг товарів), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому враховуються звичайні при укладенні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.
У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи. її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду - пп.8.4.4. п.8.4. ст.8 Закону №334/94-ВР.
Колегія суддів також вважає, що податковий орган для обрахунку повинен був виходити не з суми 204806,00 грн, а з різниці між даним показником та вартістю операцій ТзОВ «TFC GROUP» по відчуженню транспортних засобів, тобто: 204806,00 - 100603,33=104202,67 грн. Відповідно і сума заниження декларування підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий, березень 2010 року повинна обчислюватися в розмірі не 40961 грн., а 20840,53 грн.
Щодо висновку судово-економічної експертизи №3739 від 11.07.2013 року по цьому епізоду (т.2 а.с.4), то колегія суддів також критично оцінює такий, оскільки вона проводилася на підставі тих документів, які були представлені позивачем, та без урахування відсутності таких у контролюючого органу на час проведення ним перевірки ТзОВ «TFC GROUP».
Щодо висновку податкового органу про відсутність у ТзОВ «TFC GROUP» власних чи орендованих основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, то таке спростовується судом першої та апеляційної інстанції наступним:
Наявність активів позивача підтверджена дослідженими судом першої та апеляційної інстанції документами: державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 283658 від 18.03.2008 р., згідно якого на праві власності ТзОВ «TFC ЛТД» належить земельна ділянка, площею 0,9419 га, яка розташована по вул. Козацькій, 63 в м. Горохові Волинської області; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5190344 від 26.10.2004 р. та №7888368 від 27.07.2005 р., №12377186 від 02.11.2006 р., згідно якого на праві власності Волинській філії ТзОВ «TFC ЛТД» належить приміщення для зберігання техніки В-1, загальною площею 450,0 кв. м. та склад запчастин Г-1 загальною площею 511,8 кв.м, приміщення контори Д-2 загальною площею 176,7 кв.м, яке знаходиться за адресою Волинська область, Горохівський р-н. м. Горохів. вул. Козацька, буд. 63 (т. 2, а.с.125 - 129); умовами договору фінансового лізингу №L091271/00-LD від 02.07.2009р., укладеного між ТзОВ «УніКредит Лізинг» (Лізингодавець) та ТзОВ «TFC ЛТД» (Лізингоодержувач), Спеціальних умов договору фінансового лізингу №L091271/00-FD від 02.07.2009р., специфікації (Додаток №1 до договору фінансового лізингу №L091271/00-LD від 02.07.2009р.), видаткової накладної №РН-000224 від 17.07.2009 p., свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та рахунків-фактур за 2009-2010 pp. щодо лізингових платежів за вказаним договором (документальне підтвердження отримання у фінансовий лізинг транспортного засобу - легкового автомобіля BMW); договором про фінансовий лізинг №00000649 від 12.06.2009 p., укладеного між ТОВ «Порше лізинг Україна» (Лізингодавець) та ТзОВ «TFC ЛТД» (Лізингоодержувач), ОСОБА_2 прийому-передачі від 19.06.2009 р. до договору №00000649, видаткової накладної, без зазначення порядкового номеру та дати, до договору №00000649 від 12.06.2009 p.. свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та рахунків-фактур за 2010 р. щодо лізингових платежів за вказаним договором (документальне підтвердження отримання у фінансовий лізинг транспортного засобу - легкового автомобіля Audi А6); договором про фінансовий лізинг №00000972 від 02.10.2009 p., укладеного між ТОВ «Порше лізинг Україна» (Лізингодавець) та ТзОВ «TFC ЛТД» (Лізингоодержувач), ОСОБА_2 прийому-передачі від 15.10.2009 р. до договору №00000972 від 02.10.2009 p., видатковою накладною №4219/0910-02002 від 07.10.2009 p., свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та рахунків-фактур за 2010 р. щодо лізингових платежів за вказаним договором (документальне підтвердження отримання у фінансовий лізинг транспортного засобу - легкового автомобіля Mitsubishi Pajero); договору №460040-283 оренди нерухомого майна від 22.10.2007 p. (т.2, а.с.130-230)
Витрати на страхування майна підтверджені наявними у справі договором серії M3 №046/005/0000001 добровільного страхування майна від 11.02.2010 р. та МКО/12 від 10.02.2010 р. №А 0150700 (т.3, а.с.34-40), а також полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1411752 від 13.10.2010 p., №19G- 0326535 від 13.10.2010 p., №19G-0365065 від 13.10.2010 p (т.2, а.с.207-211).
На підтвердження взаємозв'язку списання ТзОВ «TFC GROUP» палива (бензину, дизельного палива) із власною господарською діяльністю суду представлено копії подорожніх листів службового легкового автомобіля та вищезгаданих документів про отримання у фінансовий лізин легкових автомобілів BMW, Audi А6. Mitsubishi Pajero (т.3 а.с.236 - 250, т.4 а.с.1 - 248).
Наявність на підприємстві технічного персоналу ТзОВ «TFC GROUP» стверджена: платіжними дорученням про зарахування заробітної плати на карточки, квитанціями, виписками по рахунках, якими підтверджується здійснення платежів по сплаті страхових внесків від нещасних випадків, збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, внесків до Пенсійного фонду, податку з доходів фізичних осіб, оплатою за канцтовари, оплата послуг зв'язку, сплатою податку з власників транспортних засобів, оплатою за калімаг згідно рахунків, сплатою комунального податку, оплатою страхування майна, оплатою залізничних перевезень, оплатою водопостачання та постачання електроенергії, сплатою збору за забруднення навколишнього середовища, оплата транспортних послуг, оплатою за постачання калію хлористого, оплата за ремонт транспортних засобів, лізингові платежі, оплатою оренди приміщень, благодійна допомога, оплатою наданих юридичних послуг, оплатою охоронних послуг, сплатою внесків в фонд зайнятості тощо (т.10 а.с.117 - т.14, а.с.52).
Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів між ТзОВ «TFC GROUP» та ТзОВ «Восток Інвес Метал», ВАТ «Укртелеком», то таке спростовується дослідженими судом першої та апеляційної інстанції доказами:
Між ТзОВ «TFC GROUP» (Покупець) та ТзОВ «Восток Інвест Метал» (Продавець) 30.03.2010 p. укладено договір купівлі-продажу товарів №ВМ 255, предметом якого було здійснення Продавцем операцій з поставки Покупцю товару (калій хлористий) в кількості 500 т по ціні 3000,00 грн/т, в т. ч. ПДВ - 500,00 грн. Загальна вартість товару за договором становить 1500000,00 грн +/- 5%, в т.ч. ПДВ (20%) - 250000,00 грн (т. 2, а.с. 237-238).
Згідно укладеної сторонами до договору купівлі-продажу товарів №ВМ 255 від 30.03.2010 р. Додаткової угоди від 16.04.2010 p., проведено коригування ціни поставки товару, відповідно змінено визначену у пункту 4.1. Договору ціну товару та встановлено її на рівні 2989,80 грн/т, в т.ч. ПДВ (20%) - 498,30 грн/т, решта умов Договору залишено без змін (т. 2, а.с. 239).
У 2010 р. ТзОВ «Восток Інвест Метал» здійснило для ТзОВ «TFC GROUP» поставку товару (хлористого калію) на загальну суму 2 004 598,19 грн, в т. ч..ч. ПДВ - 334 099,70 грн.
Виконання умов вищевказаного договору стверджується видатковими та податковими накладними (т.2, а.с.240 - 250), а також реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (т.3, а.с.179-235).
Оплату вартості отриманого товару (калію хлористого) ТзОВ «TFC GROUP» здійснило шляхом перерахування ТзОВ «Восток Інвест Метал» грошових коштів на загальну суму 2004598,19 грн., в т. ч. ПДВ - 334099,71 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок (т.3, а.с.11-21).
Транспортування товару (хлористого калію) ТзОВ «TFC GROUP» здійснювало залізничним транспортом, що підтверджується копіями накладних на перевезення вантажу залізничним транспортом №42150692. 42150693, 42150688, 42150689, 42150489, 42150488,42150311,42150487. 42150310.42150304 (т.3, а.с. 1-10).
Довідкою ДП УВТК ВАТ «Прикарпатбуд» стверджено, що товар на адресу ТзОВ «TFC GROUP» та перевезення на виробничі площадки ТзОВ «Стебницький калійний завод» прибував для вивантаження на під'їзні колії ДП УВТК ВАТ «Прикарпатбуд» (т.19, а.с. 18-19).
Також, в матеріалах справи наявні акти наданих ДП УВТК ВАТ «Прикарпатбуд» послуг за квітень 2010 року по перевезенню міндобрив, загрузці, подачі та забиранні вантажу, проїзду, довідки про надані послуги та проведені розрахунки ТзОВ «TFC GROUP» з ДП УВТК ВАТ «Прикарпатбуд» при перевезенні вантажів, а також виписки з карток рахунків №№ 3711, 631 за 2010 рік (т.9, а.с. 1-7, т.5, а.с.42-109, т.19, а.с.22-39).
Всі господарські операції ТзОВ «TFC GROUP» також відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 2010 рік. (т.19 а.с.21).
Також, між ТзОВ «TFС GROUP» (Орендар) та ВАТ «Укртелеком» (Орендодавець) було укладено договір оренди нерухомого майна товариства №460040-283 від 22.10.2007 р., предметом вказаного договору було надання Орендодавцем Орендарю у строкове платне користування нежитлового приміщення, розташованого в м.Стебник на другому поверсі триповерхового будинку №1, що на майдані Шевченка, загальною площею 133.9 м. кв. - виробничих та адміністративних приміщень, із них 133.9 м. кв. - приміщення офісу Орендаря.
Пунктом 12.1 вказаного договору встановлено термін його дії з 22.10.2007р. по 21.10.2010р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним. (т. 2, а.с. 228-236).
Згідно ч.1 та 2 ст.793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Оскільки згаданий вище договір оренди укладений менше ніж на три роки, тому покликання податкового органу про нікчемність такого в силу не посвідчення нотаріально, підставно не взято до уваги судом першої інстанції і з таким висновком погоджується колегія суддів.
Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТзОВ «TFC GROUP» з ТзОВ «Восток Інвест Метал» по придбанню ТМЦ та використання їх в господарській діяльності позивача.
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Відповідачем не доведено, а судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов»язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.
Щодо висновків податкового органу про не включення до складу скоригованого доходу за 2010 рік безповоротної фінансової допомоги в розмірі 35000,00 грн., отриманої підприємством від засновника ОСОБА_1, в якості внеску до статутного фонду, до моменту державної реєстрації змін у Статуті ТзОВ «TFC GROUP» шляхом внесення відповідних змін у записах Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, то колегія суддів виходить з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «TFC GROUP» здійснювало діяльність на підставі Статуту від 09.04.09 року.
14.07.09 р. до Єдиного державного реєстру за номером 14141050008000029 внесено зміни, якими передбачено створення підприємством статутного фонду за рахунок внесків засновників в розмірі 3000000 гривень (т.3, а.с. 101-115).
Згідно п.4.1.5 Статуту ТзОВ «ТFC GROUP» ... розмір статутного фонду може бути збільшений або зменшений з врахуванням вимог чинного законодавства.
Згідно даних акту перевірки, станом на 01.01.10 р. та на 31.12.2010 р. відповідно до установчих документів статутний фонд ТзОВ «TFC GROUP» зареєстровано в сумі 3000000 грн.
З 14.07.09 р. (дати внесення до ЄДР змін) доказів про збільшення/зменшення ТзОВ «TFC GROUP» розміру статутного фонду немає.
29.01.10 року засновником ТзОВ «TFC GROUP» ОСОБА_1 було внесено на розрахунковий рахунок підприємства кошти (призначення платежу «внески в статутний фонд») в сумі 35000 грн., що підтверджується банківською випискою (т.3, а.с.43).
Відповідно до пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону №334/94-ВР не включається до складу валового доходу сума коштів або вартість майна, що надходить платнику у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.
Пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (підпункт 1.28.2 статті 1 Закону №334/94-ВР).
Корпоративне право - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи право на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації (підпункт 1.8 статті Закону №334/94-ВР)
Не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані корпоративні права в розумінні пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Водночас згідно пп.4.25. п.4.2 ст.4 вказаного Закону, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податків у звітному періоді.
Згідно пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону, безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-ХІІ збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.
Станом на 31.12.10 року не всі учасники ТзОВ «TFC GROUP» внесли повністю свої вклади: ОСОБА_6 не вніс 601568 грн., ОСОБА_7 - 178487 грн.
Вказана обставина унеможливлює державну реєстрацію змін до Статуту ТзОВ «TFC GROUP» щодо збільшення розміру його статутного фонду.
Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації - п.5 статті 89 Цивільного Кодексу України.
Таким чином, внесені засновниками на розрахунковий рахунок ТзОВ «TFC GROUP» кошти як внесок до статутного фонду у розмірі, що перевищує розмір, передбачений Статутом даного підприємства із змінами, зареєстрованими в ЄДР 14.07.09 за №14141050008000029, не вважаються прямою інвестицією, а є безповоротною фінансовою допомогою, відповідно до п.1.22.1 ст.1 Закону №334/94-ВР і дані кошти підлягають включенню до складу скоригованого валового доходу - пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, оскільки валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
Внесення ОСОБА_1 29.01.2010 р. на рахунок ТзОВ «TFC GROUP» 35000,00 грн.. призвело до одержання підприємством доходу не у розмірі 35000,00 грн., як це стверджується в акті перевірки, а у розмірі 23 783,31 грн.
Такий розмір пояснюється тим, що станом на 01.01.2010 р. статутний капітал підприємства, розмір якого за Статутом становив 3 000 000 грн., не був оплачений у повному обсязі: з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р. загальна сума внесених учасниками коштів до статутного фонду товариства становить не 3000000 грн., а 2988783,31 грн, що підтверджується журналом проводок ТзОВ «TFC GROUP» по рахунках 31,46 за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р. (2988783,31 + 35000 - 3000000 = 23783,31) (т. 3, а.с. 41-42).
Надмірне внесення в статут коштів в розмірі 23783,31 грн. підтверджено і висновком судово-економічної експертизи №3739 від 11.07.2013 року (т.2, а.с.11).
Згідно з ч.3 ст.87 ГК України, рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня їх внесення до державного реєстру.
Положення ч.3 ст.87 ГК України, з якими кореспондуються і положення Закону України «Про господарські товариства», встановлюють, що рішення товариства про зміну розміру статутного фонду набирає чинності з дня їх внесення до державного реєстру.
Тобто, закон зобов'язує господарське товариство зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов'язаних з цим, а не факту зміни статутного фонду.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що мало місце не включення ТзОВ «TFC GROUP» до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги, отриманої підприємством від засновника ОСОБА_1, яке є підставою для збільшення контролюючим органом грошових зобов'язань по податку на прибуток.
Таким чином, донарахування податковим органом грошових зобов'язань із неправильної суми призвело до неправильно визначеного розміру грошових зобов'язань за цією операцією.
Щодо завищення валових витрат за 2010 рік та завищення податкового кредиту через не представлення підприємством до перевірки документів щодо підтвердження задекларованих у податковій звітності за період з січня по грудень 2010 р. показників валових витрат та податкового кредиту, а саме - головної книги за 2010 p., журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку №№10, 12, 13, 20, 28, 30, 31, 36, 37, 39, 40, 42, 44, 50, 63, 64, 65, 66, 68, 71, 90, 91. 92, 93, 94, 95,98, а також завищення підприємством амортизаційних відрахувань за 2010 р. на загальну суму 365097,00 грн., то колегія суддів зазначає наступне:
Твердження відповідача про ненадання до перевірки документів щодо підтвердження задекларованих у податковій звітності за період з січня по грудень 2010 р. показників валових витрат та податкового кредиту спростовується актами прийому - передачі документів під час проведення документальної перевірки (т.2 а.с.63 - 71), які долучені до матеріалів справи та досліджувались судом першої та апеляційної інстанції, а тому правомірність включення до валових витрат ТзОВ «TFC GROUP» та до податкового кредиту суми витрат при здійсненні господарських операцій підприємством у періоді, охопленому перевіркою, підтверджена представленими позивачем документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій ТзОВ «TFC GROUP».
Відповідно до пп.8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
У відповідності до пп.8.2.1 п.8.2 цієї ж статті, під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.
Згідно підпункту 8.2.2. пункту 8.2 статті 8 Закону № 334/94-ВР основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Відповідно до п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 вказаної статті.
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону - до складу валових витрат належать будь-які витрати, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.
Висновки податкового органу про завищення ТзОВ «TFC GROUP» амортизаційних відрахувань за 2010 р. на загальну суму 365 097,00 грн. базуються лише на твердженнях про ненадання підприємством до перевірки документів щодо підтвердження задекларованих у податковій звітності за період з січня по грудень 2010 р. показників валових витрат та податкового кредиту і таке не заслуговує на увагу колегії суддів, з врахуванням вище наведеного та спростованого позивачем в суді першої та апеляційної інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем надавались позивачу письмові запити від 21.04.2011 року №5524/10/23-1, від 22.04.2011 року №5584/10/23-1, від 26.04.2011 року, від 27.04.2011 року №5701/10/23-1, від 28.04.2011 року №5797/10/23-1, від 29.04.2011 року №5900/10/23-1, від 05.05.2011 року №6081/10/23-1 та від 05.05.2011 року №6171/10/23-1 з вимогам про надання оригіналів документів, а не їх копій. При цьому у запитах не зазначено які саме документи свідчать про приховування (заниження) позивачем об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (т.1, а.с. 202-208).
Також, під час проведення перевірки, з метою огляду надавались документи, які містили комерційну таємницю або були конфіденційними, що стверджується підписаними сторонами актами прийому-передавання документів (т.2, а.с.63-71).
У відповідності до пп.16.1.8. п.16.1 ст.16 ПК України до обов'язків платників податків входить виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підтісувати акти (довідки) про проведення перевірки.
Пунктом 20.1.23 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, органи ДПС вправі надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що підтвердження надання підприємством документів для перевірки із зазначенням їх перелік, враховано у висновку судово-економічної експертизи №3437 від 11.07.2013 року (т.2, а.с.6).
Щодо твердження податкового органу про завищення підприємством залишку від'ємного значення ПДВ на суму 63537,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на суму 679865,00 грн. (акт від 23.05.2011 р №406/23-1/22407311), то з декларацій по податку на прибуток та декларацій по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, долучених до матеріалів справи та досліджених судом першої і апеляційної інстанції, вбачається, що ТзОВ «TFC GROUP», задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2010 року в сумі 1319981 грн., за півріччя 2010 року в сумі -579494 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 573538 грн. та за 2010 рік в сумі 679865 грн. і залишок від'ємного значення ПДВ за 12 місяць 2010 року становив 63537 грн. (т. 3, а.с. 45-90).
Відповідно до п.7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон №168/97-ВР) порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Відповідно до пункту 3.1. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592, із змінами і доповненнями, при заповненні р.04.12 «сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)» слід керуватися положеннями підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97р №283/97-ВР.
Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону № 334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року мас від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані товариством до перевірки первинні документи були достатніми для встановлення контролюючим органом підстав відображення у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та від'ємного значення податку на додану вартість за 2010 рік.
Суд звертає увагу на взаємозв'язок податкових повідомлень-рішень від 15.06.2011 року №0000762301 і №0000772301 та податкових повідомлень-рішень від 15.06.2011 року №0000782301 і від 30.08.2011 року №0001452301, підставою прийняття яких були твердження контролюючого органу про ненадання до перевірки документів щодо підтвердження задекларованих у податковій звітності за період з січня по грудень 2010 р. показників валових витрат та податкового кредиту, що було спростовано вище.
Щодо твердження податкового органу про відчуження без згоди податкового органу активів - двох транспортних засобів, які на час їх продажу перебували у податковій заставі на загальну суму 204 805,93 грн., що є порушенням підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон №2181-ІІІ), то суди першої та апеляційної інстанції виходили з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку зі зміною ДПІ у Дрогобицькому районі призначень платежів, сплачуваних TзOB «TFC GROUP», і зарахування таких в рахунок оплати податкового боргу, котрий виник за судовим рішенням у справі №13/318А, починаючи з липня 2009 року, а також у зв'язку із наявністю нарахованої 20.07.2009 року та несплаченої пені, у позивача виник податковий борг.
Станом на 09.11.2009 року у TзOB «TFC GROUP» існував податковий борг з податку на прибуток у розмірі 19381,63 грн. та пеня в розмірі 247,59 грн. по податку на додану вартість.
Відповідно до вимог статті 6 Закону № 2181-ІІІ TзOB «TFC GROUP» вручено дві податкові вимоги: податкова вимога №1/394 від 10.06.2009 року - вручена 15.06.2009 року (поштове повідомлення №16842803), податкова вимога №2/437 від 15.07.2009 року вручена 23.07.2009 року (поштове повідомлення №16901441) (т. 18, а.с. 151, 153-154).
На адресу TзOB «TFC GROUP» разом із вимогою №1/394 від 10.06.2009 року ДПІ у Дрогобицькому районі скеровано лист від 11.06.2009 №7093/10//24-0 про надання переліку активів для передачі у податкову заставу, яким зобов'язано товариство виділити активи для передачі у податкову заставу на суму двократного розміру податкового боргу та попереджено, що у випадку ненадання такої інформації податкова застава буде зареєстрована по даних органів державної реєстрації (т.18, а.с.152).
За відсутності відповіді TзOB «TFC GROUP» на запитувану інформацію, податковий орган звернувся до Дрогобицького ВРЕР ДАІ ГУ МВСУ у Львівській області.
Листом №463 від 04.08.2009 року Дрогобицьким ВРЕР ДАІ ГУ МВСУ у Львівській області надано відомості щодо зареєстрованих за ТзОВ «TFC GROUP» транспортних засобів (т.18, а.с.155-156).
25.08.2009 року ДПІ у Дрогобицькому районі винесено рішення про стягнення коштів та продаж активів в рахунок погашення податкового боргу ТзОВ «TFC GROUP».
Згідно довідки Дрогобицької ОДПІ від 09.01.2014 року № 65/10/15-30 (т.18, а.с.158) сума податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток ТзОВ «TFC GROUP» станом на 17.11.2009 року становила 19 629,22 грн, з яких: 19 381,63 грн - штрафні санкції по податку на прибуток; 247,59 грн - пеня по податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону №2181-ІІІ податковим органом передано у податкову заставу майно ТзОВ «TFC GROUP» згідно даних Дрогобицького ВРЕР ДАІ, про що 17.11.2009 року у Державному реєстрі застав рухомого майна зроблено запис за № 9254882 про перебування у податковій заставі. Термін дії застави активів ТзОВ «TFC GROUP» до 17.11.2014 року.
Вказані транспортні засоби були продані за результатами торгів на ТБ «Наша біржа» (а/м «BMW 530», (1999), що підтверджується біржовою угодою від 26.02.2010 р., та на ТБ «Столична» (а/м «MITSUBISHI PAJERO», (2005), що підтверджується біржовою угодою від 20.03.2010 р. та листом начальника РЕВ №7 при УДАІ ГУМВСУ в Одеській області від 28.05.2010р.) (т.2, а .с.45-59).
Згідно пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №2181-ІІІ платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.
Відповідно до п.8.6.4 п.8.6 ст.8 Закону №2181-ІІІ у разі здійснення операцій, зазначених у підпунктах 8.6.1 цього пункту, без отримання попередньої згоди податкового органу, посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несуть відповідальність, встановлену законодавством України за ухилення від оподаткування.
Підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону передбачено, що у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Таким чином, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0000022401 про визначення позивачу штрафу у розмірі суми відчуження активів, що перебували у податковій заставі.
Покликання позивача про відсутність податкового боргу з посиланням на судове рішення від 20.10.2010 року у справі № 2а-6906/10/1370 не заслуговує на увагу і колегії суддів, оскільки вказаним судовим рішенням встановлено відсутність у ТзОВ «TFC GROUP» податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 19381,63 грн. та пеня в розмірі 247,59 грн. по податку на додану вартість за податковим-повідомленням рішенням №0001382301/0 від 29.10.2009 року, яке було предметом оскарження у справі №13/318А, а не відсутність такого податкового боргу взагалі. Позивачем не представлено доказів наявності чи відсутності у ТзОВ «TFC GROUP» податкового боргу станом на 09.11.2009 року, як і оскарження в судовому порядку дій податкового органу щодо реєстрації 17.11.2009 року податкової застави; скасування в судовому порядку запису в Державному реєстрі застав рухомого майна за №9254882 чи внесення запису в Державному реєстрі застав рухомого майна про припинення податкової застави.
Щодо збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 18968,82 грн. за основним платежем та 4742,20 грн. за штрафними санкціями, то судом першої інстанції встановлено, що перевіркою встановлено заниження ТзОВ «TFC GROUP» податку з доходів фізичних осіб і таке відображено у акті від 23.05.2011р. №406/23-1/22407311, оскільки згідно авансових звітів підприємство відносило до валових витрат вартість придбаних працівниками та засновниками ТзОВ «TFC GROUP» паливно-мастильних матеріалів (бензину А-95 та дизельного пального) на загальну суму 92142,3 гр ( в т. ч. за 1 квартал 2010 року - 27 136,93 грн., за 2 квартал 2010 року - 20 720,78 грн., за 3 квартал 2010 року - 25 069,99 грн., за 4 квартал 2010 року - 18 891,93 грн.) за виплаченими під звіт грошовими коштами на придбання палива для автомобілів та їх обслуговування, не представивши до перевірки документів щодо підтвердження власності на такі транспортні засоби чи їх оренду.
Користування трьома транспортними засобами BMW 530 XI, AUDI A6 FSI та MITSUBISHI PAJERO WAGON у 2010 році на умовах фінансової оренди (лізингу) підтверджується наявними у справі первинним документами, які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції (т.2 а.с. 130 - 203, 217 - 227).
Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку: 10 /Места хранения; Необоротные активы/ за 2010 р., вказані транспортні засоби перебували на обліку підприємства у 2010 році, а саме: ОСОБА_7 А6 2.8 FCI, вартістю 410683,17 грн., BMW 530 XI, вартістю 43 7329,71 грн. та Міцубісі Паджеро (2005), вартістю 326293,31 грн. (т.3, а.с.116-117).
На підтвердження списання витрат на придбання бензину А-95 та дизельного пального, позивачем долучено до матеріалів справи звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції. (т.3, а.с.236-250, т. 4, а.с.1-248).
Подорожні листи службового легкового автомобіля підтверджують використання паливно-мастильних продуктів саме тими транспортними засобами, які підприємство використовувало за договорами про фінансовий лізинг (т.2, а.с.77-124).
Таким чином, позивачем доведено наявність та використання протягом 2010 року транспортних засобів, що зумовлює використання у власній господарській діяльності придбаного для цих транспортних засобів палива.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно підпункту 7.9.6 пункту 7.9. статті 7 Закону № 334/94-ВР оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У разі коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статті 8 цього Закону. У разі коли вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою вартості витрат на його придбання або спорудження, податковий орган має право провести позачергову перевірку для визначення рівня звичайної ціни; передання в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу.
Щодо твердження представника позивача на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті з посиланням на норми ПК України, хоча перевірка платника податків проводилась щодо дотримання вимог податкового законодавства за 2010 рік, тобто до набрання чинності цим Кодексом, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правове регулювання порядку застосування штрафних санкцій за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, є різним залежно від періоду, в якому застосовуються відповідні штрафні санкції.
З дати набрання чинності чинності Законом України від 7 липня 2011 року №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності ПК України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
При вирішенні питання щодо застосування передбачених ПК України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року, то Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності ПК України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним ПК України.
П.11 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що набув чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених ПК України.
Виходячи з викладеного, починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності ПК України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами ПК України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.5, 94 КАС України та Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22.05.2015р., з Дрогобицької об"єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області підлягає стягненню судовий збір в сумі 2360,60 грн. (2146,0 грн. * 110% ставки, що підлягає сплаті при подачі позовної заяви).
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014р. по справі №2а-6531/12/1370 - без змін.
Стягнути з Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на рахунок отримувача №31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 -2360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 60 коп. судового збору.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
ОСОБА_8
Повний текст виготовлено 25.12.15р.