23 грудня 2015 року Справа № 876/4354/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2015р. по справі №161/977/15а, 2а/161/90/15 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Луцьку про визнання дій неправомірними, -
23.01.2015 року позивачка звернулася з позовом до відповідача про зобов'язання здійснити обчислення розміру пенсії та її виплати як державному службовцю з 10.08.2010р. в розмірі 80 % заробітної плати, з врахуванням усіх видів оплати праці на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, як складових заробітної плати, з яких проводяться нарахування пенсії; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за весь період і виплатити їй донараховану суму пенсії.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.03.2015 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку щодо неврахування позивачці до складових заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону України «Про державне службу» матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації - неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державне службу» в розмірі 80 % середньомісячної заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань та індексації, з 23.07.2014 року, та виплатити недоотримані кошти, у зв'язку з проведеним перерахунком. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, та не встановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що для призначення пенсії позивачу враховано всі складові заробітної плати передбачені законодавством. Оскільки матеріальна допомога та індексація заробітної плати не відноситься до інших надбавок, тому зараховувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» немає підстав.
Вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії державного службовця в розмірі 80% від заробітної плати, оскільки до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014р. - зменшено відсоток від заробітної плати для обчислення пенсії з 70% до 60% з 01.01.2015р.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних міркувань.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач при призначенні пенсії до її заробітку для обчислення пенсії мала право на включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, та індексації заробітної плати, оскільки таке право передбачено чинним законодавством. Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Луцьку з 25.02.2009 року як одержувач пенсії по інвалідності, що призначена останній згідно ст.37 Закону України "Про державну службу".
07.11.2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із урахування виплаченої їй матеріальної допомоги, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати (а.с.7).
ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Луцьку №492/К-01 від 20.11.2014 року, позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії із посиланням на ст.33 Закону України "Про державну службу", оскільки допомога на оздоровлення, матеріальна допомога та індексація не належать до надбавок включених до вищевказаного закону (а.с.8).
З довідки про складові заробітної плати за період із 01.03.2007 року по 24.02.2009 року виданої Луцьким міським центром зайнятості №5946/07-45 від 03.10.2014р. вбачається, що на всі виплати включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування (а.с.19-11).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №3723), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723 передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону № 108/95).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Крім того, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховуються при обчисленні пенсій.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11, 14.05.2013 року у справі №21-125а13, у справі №21-97а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Проте, постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції допустився процесуального порушення, а саме застосовуючи ч.2 ст.99 КАС України, відмовив в позові в частині вимог за період з 10.08.2010р. по 22.07.2014р., хоча слід було в цій частині залишити позовні вимоги без розгляду, відповідно до ст.100 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог слід скасувати та постановити ухвалу, якою позов в цій частині - залишити без розгляду, а в решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
керуючись ст.100, 160, 195 - 197, п.1, 4 ч.1 ст.198, 200, п.4 ст.202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2015 року у справі №161/977/15а, 2а/161/90/15 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову та постановити ухвалу, якою позов в частині позовних вимог про визнання неправомірними та зобов»язання вчинити дії за період з 10.08.2010р. по 22.07.2014р. - залишити без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
В решті постанову суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий М.П.Кушнерик
Судді О.І.Мікула
ОСОБА_3