Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-95-51
"29" грудня 2015 р. Справа № 911/5518/15
Суддя Лопатін А.В., розглянувши матеріали
заяви Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, м. Васильків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво», Васильківський район, смт. Дослідницьке
про банкрутство
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла заява Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 10/10-07-10-18 від 25.12.2015 р. про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» в порядку статей 10, 11, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Дослідивши матеріали заяви про порушення справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що зазначена заява не може бути прийнята судом до розгляду з підстав невідповідності її вимогам VIII розділу Господарського процесуального кодексу України та статтям 10, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Частиною третьою статті 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Разом з тим, у п. 12 роз'яснень наданих Вищим господарським судом України у інформаційному листі від 28.03.2013, № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказано, що статтею 15 Закону визначено підстави для повернення та відкликання заяви про порушення справи про банкрутство. Як одну з підстав повернення заяви передбачено неподання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання у встановленому розмірі протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом. У зв'язку з цим строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження, а невиконання податкового зобов'язання - з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки списання цих коштів здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною другою статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.
Між тим, заявником не долучено до заяви, а ні судового рішення, а ні постанови ДВС або інкасових доручень для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з відміткою банку про прийняття, отже останнім не подано жодних доказів наявності безспірних вимог кредитора, які становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Згідно з частиною другою ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті.
Частиною дев'ятою ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.
Згідно з підпунктом 9 п. 2 частини другої ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (у редакції від 01.09.2015 р.) ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство встановлюється 10 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2015 року складає 1 218, 00 грн.
Проте, Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «І.С.К. Виробництво» не додано жодних доказів, що підтверджують сплату заявником судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Виходячи з вимог частини другої ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, у порушення вищезазначених норм чинного законодавства, заявником долучено до заяви про порушення справи про банкрутство лише фіскальний чек від 25.12.2015 р. № 5892, який в розумінні ст. 34 ГПК України, не може бути доказом направлення боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство стосовно останнього з долученими до неї документами, так як з фіскального чеку не можна встановити, а ні повної назви організації, якій було направлено лист, а ні адресу отримувача, а ні перелік документів,які вказаним листом було направлено заявником.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо:
заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено;
заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі;
не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;
заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом;
заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Крім того, згідно з п.п. 3, 4, 6 частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
За таких обставин, враховуючи недотримання заявником вимог чинного законодавства, суд повертає заяву Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 10/10-07-10-18 від 25.12.2015 р. про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» заявнику без розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку після усунення допущених порушень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 10/10-07-10-18 від 25.12.2015 р. про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» повернути заявнику без розгляду.
Суддя А.В. Лопатін