5.2.2
Іменем України
24 грудня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1551/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Бутенко К.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” до Луганської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
23 жовтня 2015 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Луганської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що «12» березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Євротрубпласт» та компанією постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Група «ПОЛІПЛАСТИК» (Росія) було укладено Контракт № 1203-2015, предметом якого визначена поставка позивачу поліетилену різних марок, мішків б/в (далі - Товар).
Відповідно до Розділу 3 вищезазначеного Контракту ціна на товар є договірною та зазначається у Специфікаціях, валюта контракту - ЕВРО. Ціни на товар, вказані у Специфікаціях, зміні не підлягають.
Згідно п.2.3 Контракту, Товар, зазначений у Специфікації, може поставлятися окремими партіями.
16.06.2015р. Специфікацією № 32 до вищезазначеного Контракту, сторони узгодили поставку на протязі червня 2015 року поліетилену ПЭ2НТ11-9 у кількості 42 000,00 кг за ціною 1,36 євро за 1 кг., загальною вартістю 57 120,00 євро.
На виконання умов Контракту, на адресу позивача 16 червня 2015 року було відвантажено партію товару у кількості 21 000,00 кг., на загальну суму 28 560,00 євро, відповідно до рахунку-фактури № ЭВ000620 від 16.06.2015р.
З метою митного оформлення товару, передбаченого рахунком-фактурою, позивачем була заповнена та подана до підрозділу відповідача - митного посту "Сєвєродонецьк" митна декларація від 19.06.2015 року № 702180001/2015/001377, в якій Товар задекларований у митний режим "імпорт". Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, Позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно. Фактурна вартість товару визначена на рівні 28 560,00 євро, а митна вартість - 28 971,12 євро. Визначення митної вартості товару позивач здійснив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, додавши до фактурної вартості витрати на транспортування товару за кордоном.
Разом з митною декларацією позивач надав митному органу: контракт № 1203-2015 від 12 березня 2015 року; специфікацію № 32 від 16.06.2015р. до Контракту № 1203-2015 від 12 березня 2015 року; рахунок-фактуру № ЭВ000620 від 16.06.2015р.; товарну накладну № ЭВ000620 від 16.06.2015р.; сертифікат якості № 111622/2 від 22.04.2015р.; сертифікат якості № 112323/2 від 04.06.2015р., договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 29.12.2014 р. № 25-МД; рахунок № 294 від 17.06.2015р., довідку про транспортно-експедиційні витрати від 17.06.2015р.
Окрім цього, за власним бажанням позивачем було надано відповідачу копії наступних документів: митної декларації країни відправника № 10113070/160615/0008412; міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) № 014337 від 16.06.2015р., листа продавця Товару № б/н від 24.01.2013р.; бухгалтерську довідку від 16.06.2015р. № б/н; калькуляцію № б/н від 16.06.2015 р.
Позивачем для визначення митної вартості були подані всі документи, визначені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. З огляду на вказане, на думку позивача, заявлена ним митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.
Проте, під час аналізу документів, поданих для митного оформлення за митною декларацією № 702180001/2015/001377 від 19.06.2015 року відповідачем «встановлені розбіжності та відсутність числових значень митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні у відповідності до розділу 2 ст. 58 МКУ.
Висновок відповідача про «не включення в повному обсязі до митної вартості товарів витрат на транспортування», не є обґрунтованим, оскільки ст. 58 МКУ передбачено, що при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджено та які піддаються обчисленню, зокрема: витрати на транспортування після ввезення.
На думку позивача, витрати пов'язані із транспортуванням товарів по митній території України не підлягають включенню до митної вартості товарів.
Міністерство доходів і зборів листом від 05.11.2013р. № 14693/6/99-99-24-02-04-15, надало роз'яснення, що плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань митної справи (зокрема, ч.4, 10 ст. 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 ст. 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Враховуючи викладене, плата експедитору (перевізнику), у тому числі за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів, від пункту пропуску митного кордону України до місця призначення (м. Рубіжне), яка окремо виділена у відповідній довідці про транспортні витрати та супровідних документах щодо транспортування, не підлягає включенню до митної вартості товарів.
Оскільки ТОВ «ТД «Євротрубпласт» вартість транспортно-експедиційних послуг при транспортуванні товарів по території України було фактично сплачено ПП «РОСТИМИР» з урахуванням ПДВ, то, відповідно включення вартості цих послуг до митної вартості товарів призведе до повторної сплати підприємством ПДВ вже у складі митної вартості товару. Отже, коригування митної вартості товарів по зазначеній ВМД, у частині включення до митної вартості задекларованих товарів вартості послуг по транспортуванню цих товарів по митній території України, здійснене з порушенням п.2, 3 ч. 11 ст. 58 МКУ.
Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №702180001/2015/000013/1 від 19.06.2015р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702180001/2015/00037 від 19.06.2015р.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала додаткові пояснення по справі та просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та вказав, що 19.06.2015 декларантом ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» ОСОБА_4 за митною декларацією (далі - МД) № 702180001/2015/001377 до митного оформлення та митного контролю заявлено товар «Поліетилен низького тиску марки ПЭ2НТ11-9» виробництва ОАО «Казаньоргсинтез» (Російська Федерація).
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, керуючись положеннями ст. 53 - 54 МК України та п. 2 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Держмитслужби № 362, було виявлено, то подані декларантом документи містять розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару: до митної вартості, товарів не включено у повному обсязі витрати на транспортування (безпосередньо витрати перевізника) та не надано відомостей щодо експедиційних витрат, які у даному випадку є невід'ємною частиною витрат на транспортування.
Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, ч. 10 ст. 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 ст. 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» до митного оформлення разом з митною декларацією № 702180001/2015/001377 та іншими документами було подано Декларації митної вартості № 702180001/2015/001377, Рахунок № 294 від 17.06.2015 відповідно до якого фрахт за кордоном склав 10000 грн., а транспортно-експедиційні послуги по України склали 2083,33 грн.
У графі 20 декларації митної вартості № 702180001/2015/001377 від 19.06.2015 декларантом вказано, що втрати на транспортування до кордону з України становлять 10000 грн., тобто, транспортно-експедиційні послуги не включені до митної вартості товарів.
В подальшому при здійсненні митного оформлення товарів декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Євротрубпласт» заявляється митна вартість з додаванням до ціни товару розміру фрахту за кордоном та витрат на транспортно-експедиційні послуги.
Так, при здійснені митного оформлення товарів за митною декларацією № 70218003/2015/000180 від 29.07.2015 при розрахунку митної вартості товарів декларантом самостійно враховані розмір фрахту до кордону (10000 грн.) та розмір витрат на транспортно-експедиційні послуги (2083, 33 грн.), що зазначено у графі 20 декларації митної вартості № 70218003/2015/000180 від 29.07.2015 (витрати на транспортування до місця доставки) сума 11 851, 8816 грн. за один товар та 231, 4484 грн. за другий товар, що в сумі становить 12083,33 грн.
Відбулось зниження фактурної вартості у порівняння з попереднім митним оформленням з 1,54 євро/кг (додаткова угода від 27.05.2015 №28 до контракту від 12.03.2015 №1203-2015) до 1,36 євро/кг (додаткова угода від 16.06.2015 №32 до контракту від 12.03.2015 №1203-2015). При здійсненні аналізу цінової інформації періодичного видання ІСІS, рівень котирувань на поліетилен низького тиску поступово збільшується: ІСIS від 30.04.2015 - 1280 - 1450 дол. США/т на умовах DAF Росія, ІСІS від 08.05.2015 - 1460 - 1550 дол. США/т на умовах DAF Росія, ІСІS від 22.05.2015 - 1460 - 1550 дол. США/т на умовах DAF Росія, ІСІS від 11.06.2015- 1460 - 1580 дол. США/т на умовах DAF Росія, тобто, спостерігається поступове збільшення рівня.
Враховуючи наявність пов'язаності між продавцем та покупцем, що зазначено декларантом у гр. 9а ДМВ від 19.06.2015 №702180003/2015/001377 можна вважати, що існуючий взаємозв'язок вплинув на заявлену митну вартість товарів.
У відповідності до ч. 7 ст. 55 МК України товар випущено у вільний обіг з наданням гарантії за МД від 19.06.2015 №702180001/2015/001380, тобто органом доходів і зборів надано можливість декларанту довести заявлений рівень митної вартості товару шляхом надання додаткових документів.
З листом від 08.09.2015 №08/09-01 декларантом надано комерційну пропозицію продавця на червень 2015 року, у наданні інших документів декларантом відмовлено.
Подана комерційна пропозиція не спростовує сумніви щодо включення до митної вартості всіх її складових та не відображає причини зниження ціни товару.
Просили суд у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» до Луганської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2015 №702180001/2015/000013/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.06.2015 №702180001/2015/00037 - відмовити у повному обсязі.
Другий представник відповідача позовні вимоги не визнав та підтримав першого представника відповідача. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів та оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (ідентифікаційний код 33090871), зареєстрований як юридична особа 29.07.2004, виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, з місцем знаходження в м. Рубіжне Луганської області, є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, платником податку на додану вартість ( а. с. 55-76).
Відповідач - Луганська митниця є юридичною особою, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі митної справи, який має в своєму складі структурний підрозділ - сектор митного оформлення митного поста «Сєвєродонецьк», на який відповідно до Митного кодексу України та тимчасового положення покладено безпосереднє здійснення митної справи, що не заперечують сторони по справі.
Згідно із статті 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
12 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Євротрубпласт» та компанією постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Група «ПОЛІПЛАСТИК» (Росія) було укладено Контракт № 1203-2015, предметом якого визначена поставка позивачу поліетилену різних марок, мішків б/в відповідно до Розділу 3 вищезазначеного Контракту ціна на товар є договірною та зазначається у Специфікаціях, валюта контракту - ЕВРО. Ціни на товар, вказані у Специфікаціях (а.с.21-25).
16.06.2015р. Специфікацією № 32 до вищезазначеного Контракту, сторони узгодили поставку на протязі червня 2015 року поліетилену ПЭ2НТ11-9 у кількості 42 000,00 кг за ціною 1,36 євро за 1 кг., загальною вартістю 57 120,00 євро (а.с.26).
На виконання умов Контракту № 1203-2015, на адресу позивача 16 червня 2015 року було відвантажено партію товару у кількості 21 000,00 кг., на загальну суму 28 560,00 євро, відповідно до рахунку-фактури № ЭВ000620 від 16.06.2015р. (а.с.27).
При митному оформленні товару позивачем була заповнена та подана до підрозділу відповідача - митного посту "Сєвєродонецьк" митна декларація від 19.06.2015 року № 702180001/2015/001377, в якій Товар задекларований у митний режим "імпорт" (а. с. 119).
В митній декларації позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно за ціною контракту № 1203-2015 в розмірі - 28560,00 євро.
Разом з митною декларацією позивач надав митному органу: контракт № 1203-2015 від 12 березня 2015 року; специфікацію № 32 від 16.06.2015р. до Контракту № 1203-2015 від 12 березня 2015 року; рахунок-фактуру № ЭВ000620 від 16.06.2015р.; товарну накладну № ЭВ000620 від 16.06.2015р.; сертифікат якості № 111622/2 від 22.04.2015р.; сертифікат якості № 112323/2 від 04.06.2015р., договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 29.12.2014 р. № 25-МД; рахунок № 294 від 17.06.2015р., довідку про транспортно-експедиційні витрати від 17.06.2015р. (а.с.21-34).
Позивачем додатково надано: митну декларацію країни відправника № 10113070/160615/0008412; міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) № 014337 від 16.06.2015р., листа продавця Товару № б/н від 24.01.2013р.; бухгалтерську довідку від 16.06.2015р. № б/н; калькуляцію № б/н від 16.06.2015 р. (а.с.35-40).
Наявність пов'язаності між продавцем та покупцем, що зазначено декларантом у гр. 9а ДМВ від 19.06.2015 призвели до виникнення сумнівів у відповідача стосовно включення в ціну товарів всіх необхідних складових митної вартості у відповідності до умов поставки (а.с.119).
Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатом контролю правильності визначення митної вартості товару посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2015 №702180001/2015/000013/1 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.06.2015 №702180001/2015/00037 (а.с.127-129).
При здійснені митного оформлення товарів за митною декларацією № 70218003/2015/000180 від 29.07.2015 при розрахунку митної вартості товарів декларантом самостійно враховані розмір фрахту до кордону (10000 грн.) та розмір витрат на транспортно-експедиційні послуги (2083, 33 грн.), що зазначено у графі 20 декларації митної вартості № 70218003/2015/000180 від 29.07.2015 (витрати на транспортування до місця доставки) сума 11 851, 8816 грн. за один товар та 231, 4484 грн. за другий товар, що в сумі становить 12083,33 грн. (а. с. 105-107).
Статтею 55 МК України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із пунктом 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що до виключної компетенції митних органів належить перевірка та контроль правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.
10 квітня 2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України №250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII п.2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
В статті VII п.2 “b” цієї угоди вказано, що під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
Відповідач згідно з наведеними законодавчими нормами надав позивачу можливість підтвердити заявлену митну вартість чи відкоригувати її шляхом надання додаткових документів, однак позивач не надав затребуваних додаткових документів у повному обсязі або інших документів щодо підтвердження чи узгодження з Митницею заявленої митної вартості спірного товару, не обґрунтував неможливість надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування митним органом додаткових документів та надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено. у контролюючого органу були достатні підстави для сумніву щодо правильності митної оцінки товару (інформація про те, що вартість ідентичного та подібного товару, який поставлявся також і самим Товариством протягом 2015 року, перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості), тому Митниця обґрунтовано запропонувала позивачу надати додаткові документи, які, в свою чергу, Товариство відмовилося надати, що дало підстави для визначення митної вартості відповідачем.
З пояснень відповідача, та наданих останнім документів, стосовно проведення консультацій, встановлено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, було виявлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та відсутні всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товару. Стверджував, що до митної вартості товарів не включено у повному обсязі витрати на транспортування, а саме витрати на експедиційні послуги.
Суд погоджується з твердженням відповідача про необхідність врахування під час перевірки фактичне зменшення фактурної вартості за одиницю товару у порівняння з попереднім митним оформленням з 1,54 євро/кг (додаткова угода від 27.05.2015 № 28 до контракту від 12.03.2015 №1203-2015) до 1,36 євро/кг (додаткова угода від 22.06.2015 №34 до контракту від 12.03.2015 №1203-2015) при тому, що згідно з аналізом цінової інформації періодичного видання ICIS, рівень котирувань на поліетилен низького тиску поступово збільшувався наступним чином: ІСIS від 30.04.2015 - 1280 - 1450 дол. США/т на умовах DAF Росія, ІСІS від 08.05.2015 - 1460 - 1550 дол. США/т на умовах DAF Росія, ІСІS від 22.05.2015 - 1460 - 1550 дол. США/т на умовах DAF Росія, ІСІS від 11.06.2015- 1460 - 1580 дол. США/т на умовах DAF Росія, тобто, спостерігається поступове збільшення рівня (а.с.152-158).
Приймаючи до уваги посилання сторін на періодичне видання ICIS, як на джерело інформації, та відсутність даних про спростування наведеної в ньому інформації, у суду відсутні підстави вважати неправомірним використання зазначеної інформації відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Згідно із статтею 53 МК України декларант для підтвердження заявленої митної вартості,у тому числі подає транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Таким чином, враховуючи умови поставки товару та вимоги статті 53 МК України позивач зобов'язаний був надати відповідачу документи про вартість перевезення товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною четвертою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Перелік документів наведений повністю оскільки позивач наполягав на відсутності права у відповідача вимагати додаткові документи та стверджував про фактичне надання необхідних документів.
Позивачем самостійно у графі 9а митної декларації зазначено про пов'язаність між собою продавця та покупця (а.с.119). Оскільки відповідачу засновницькі документи не надавались, відповідно він мав підстави вважати наявною пов'язаність між продавцем та покупцем.
З урахуванням викладеного при здійснені аналізу формування ціни товару та рівня котирувань на поліетилен низького тиску згідно з періодичним виданням ІСІS, посадова особа митниці мала обґрунтовані підстави вважати, що на заявлений декларантом рівень митної вартості вплинув взаємозв'язок між продавцем та покупцем. Таким чином, в даному випадку позивач зобов'язаний був надати додаткові документи.
При цьому рахунок № 294, крім витрат на транспортні послуги містить інформацію про транспортно-експедиційні послуги по Україні (мовою оригіналу) в сумі 2083,33 грн, а довідка від 17.06.2015 містить інформацію про транспортно-експедиційні послуги, від Росія (м. Клімовск) - України (м.Рубіжне) (а.с.33,34). Таким чином, зазначені документи співпадають за витратами на транспортні послуги та мають розбіжності в значеннях про транспортно-експедиційні послуги.
Законом України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
З урахуванням викладеного, при опрацюванні наданих декларантом документів у посадової особи відповідача були підстави вважати наявними розбіжності, відсутність числових значень складових митної вартості товарів та у відповідності до частин третьої та четвертої статті 53 МК України відповідачем було витребувано у позивача наступні документи:
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються, відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортеру товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) виробника.
У відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
Листом № 19/06-02 від 19.06.2015 декларантом відмовлено у наданні додаткових документів.(а.с. 41)
Суд не приймає до уваги додані у судовому засіданні документи (а.с.175-191,196-199), оскільки на виконання вищезазначених обов'язків декларанта вони не були надані позивачем уповноваженій особі відповідача при митному оформленні товару.
У відповідності до частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частини другий - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 58 МК України: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
В даному випадку позивач не надав документальне підтвердження складових митної вартості зокрема договору с третіми особами стосовно перевезення товару та документів пов'язаних з його виконанням. До зазначених документів можливо відносяться додані позивачем в судовому засіданні документи, але у зв'язку з ненаданням позивачем зазначених документів відповідачу під час митного оформлення суд не може їх оцінити та перебрати на себе функції контролюючого органу.
В питанні визначення Відповідачем митної вартості товару за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), суд вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Наданими відповідачем доказами підтверджено, що митним органом проведено консультацію з декларантом згідно з вимогами частини 4 статті 57 МК України, в процесі якої декларанту надано роз'яснення щодо причин незастосування першого методу визначення митної вартості, повідомлено про рівень цін на подібні та ідентичні товари, запропоновано здійснити коригування митної вартості оцінюваного товару за другим методом визначення митної вартості товару (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до ст.59 МК України на підставі рівня митної вартості ідентичного товару - на однакових умовах поставки із розрахунку 1,54 євро/кг (179-183).
Таким чином, судом достовірно встановлено дотримання відповідачем процедури проведення консультацій та черговості застосування методів визначення митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.3 ст.58 МК України).
Відповідно до ч.2 ст.59 МК України, при визначені митної вартості за ціною ідентичних товарів за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва; 4) виробник (ч.2 ст.59 МК України).
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.59 МК України).
В даному випадку відповідачем, як ідентичний товар був прийнята партія товару між тими самими продавцем та покупцем оформлена на підставі МД від 02.06.2015 №702180001/2015/001270 із розрахунку 1,54 євро/кг з додаванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України(а.с.192-196).
Позивачем не спростовувалась можливість застосування зазначеної партії товару як ідентичної, оскільки останній взагалі наполягав на необхідності застосування першого методу. Таким чином, у суду відсутні об'єктивні дані на спростування ідентичності товару.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням неподання декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другої та частині третій статті 53 МК України, що потягло за собою відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, судом встановлено, що Луганською митницею правомірно відмовлено декларанту у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, при складанні та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, а, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У зв'язку із відмовою в задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.
Позивачем при зверненні до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, сплачено судовий збір за немайнову вимогу у сумі 1218, 00 грн. та за майнову вимогу, також у сумі 1218,00 грн., при цьому за майнову вимогу позивач повинен був сплатити 1379,33 грн., відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Оскільки позивачем сума судового збору у розмірі 161,33 грн. доплачена не була, суд вважає за необхідне стягнути її з позивача, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” до Луганської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” (код ЄДРПОУ 33090871) судовий збір у сумі 161,33 грн. (сто шістдесят одна гривня 33 коп.) в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 29 грудня 2015 року.
Суддя ОСОБА_5