25 грудня 2015 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дьоміна О.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року та увалу апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання третейської угоди недійсною,
У травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», в якому просив визнати недійсним третейське застереження викладеного в п.12 Кредитного договору № 700006240 від 21 травня 2008 року, укладеного між сторонами по справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що укладена між сторонами третейська угода, укладена у вигляді третейського застереження в п. 12 Кредитного договору, суперечить статтям Закону України «Про третейські суди», статей 119-120 ЦПК України, оскільки фактично позбавила позивача його права на справедливий судовий захист судом, а тому відповідно до статей 203, 215, 217 ЦК України цей пункт договору має бути визнаний недійсним.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій, керуючись положеннями статті 17, 215 ЦПК України, Закону країни «Про третейські суди», дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, посилання позивача, що пункт 12 Кредитного договору суперечить вимогам Закону України «Про третейські суди» не ґрунтується на нормах закону.
Доводи, на які посилається заявник у своїй касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 335 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Зі змісту рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року та увалу апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року і доданих матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності оскаржуваних судових рішень.
Керуючись пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання третейської угоди недійсною, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року та увалу апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року.
Копію цієї ухвали та додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ О.О.Дьоміна