23 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,
ІваненкоЮ.Г., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» - Стрюкової ІриниОлександрівни - на рішення Таращанського районного суду Київської області від 17 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 09 квітня 2015 року,
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 01 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в гривнях з метою придбання автотранспортного засобу на загальну суму 198 246 грн із розрахунку 19,5 % на рік терміном до 01 червня 2012 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позивач ПАТ «КБ «Надра» уклало зі ОСОБА_4 договір поруки, за умовами якого відповідачі зобов'язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники.
Позичальник зобов'язань за кредитним договором не виконує, у зв'язку із чим станом на 03 вересня 2014 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 427 599 грн 96 коп., в тому числі непогашений кредит у розмірі 189 501 грн 68 коп., несплачені відсотки у розмірі 165 740 грн 35 коп., несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань у розмірі 54 765 грн 20 коп., несплачений штраф за прострочення строків мінімально необхідного платежу у розмірі 17 592 грн 73 коп.
Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за договором від 01 червня 2007 року № 99/МК13/2007-980 в розмірі 427 599 грн 96 коп. та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від
17 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором від 01 червня 2007 року № 99/МК13/2007-980 в розмірі 427 599 грн 96 коп., з яких: непогашений кредит в розмірі 189 501 грн 68 коп., несплачені відсотки в розмірі 165 740 грн 35 коп., несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань в розмірі 54 765 грн 20 коп., несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу в розмірі 17 592 грн 73 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 09 квітня 2015 року рішення Таращанського районного суду Київської області від 17 грудня
2014 року залишено без змін.
У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» - Стрюкова І.О. просить змінити рішення Таращанського районного суду Київської області від 17 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 09 квітня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_4 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами встановлено, що 01 червня 2007 року ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ «КБ «Надра», та відповідач ОСОБА_3 уклали кредитний договір 99/МК13/2007-980 згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в гривнях з метою придбання автотранспортного засобу на загальну суму 198 246,00 грн. із розрахунку 19,5 % на рік строком з 01 червня 2007 року по 01 червня 2012 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.
В забезпечення належного виконання ОСОБА_3 зобов'язання за даним договором між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_4 01 червня 2007 року укладено договір поруки, за умовами п. 1 якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають із кредитного договору, і відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
З договору поруки від 01 червня 2007 року вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 5.3) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Судом установлено, що у кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 01 червня 2012 року.
Протягом строку дії поруки кредитор не пред'являв претензій поручителю ОСОБА_4 щодо невиконання зобов'язань боржником.
За таких обставин у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 01 червня 2012 року протягом наступних шести місяців.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до моменту припинення дії основного договору, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання за договором поруки припинилися.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимога банку до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання за договором поруки заявлена поза межами шестимісячного строку.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Обставини справи досліджено повно, зібраним доказам надана оцінка.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування судових рішень, та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком судів щодо їх оцінки, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» - Стрюкової Ірини Олександрівни - відхилити.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 17 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 09 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді:О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік