09 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3464/14
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурія О.В, Шляхтицького О.І.,
секретаря Мамедової С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, УБНОН управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
13 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, УБНОН управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів від 21.07.2010 року №724, від 28 липня 2010 року №386 Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо звільнення його з посади старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків у контрольованій прикордонній зоні бюро оперативно-розшукової роботи при УБНОН управління МВС України в Одеській області з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; поновлення в органах ГУМВС України в Одеській області на посаді рівнозначній тій посаді яку він обіймав на час звільнення; стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з моменту постановлення наказу про звільнення по час постановлення судового рішення; допущення негайного виконання рішення у частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за один місяць з утриманням податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з 1994 року.
01 серпня 2005 року наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області № 332к/с капітана міліції ОСОБА_2 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків у контрольованій прикордонній зоні бюро оперативно-розшукової роботи при УБНОН УМВС України в Одеській області./т.2 а.с.124/
20.10.2005р. прокуратурою м.Одеси за фактом перевищення службових повноважень працівниками УБНОН УМВС України в Одеській області порушено кримінальну справу №052200500108 за ст.365 ч.2 КК України. У ході досудового слідства було встановлено, що капітани міліції ОСОБА_3 і ОСОБА_2 катували затриманих.
21 липня 2010 року наказом № 724 старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків у контрольованій прикордонн6ій зоні бюро оперативно-розшукової роботи при УБНОН УМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_2 звільнено у запас Збройних Сил України з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби, а саме за грубі порушення вимог Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника ОВС, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, що виразилося у невиході на службу з 10 червня 2010 року без поважних причин, застосування незаконних методів дізнання до громадян ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знущання над ними та катування їх з метою отримання свідчень про злочини, які нібито були скоєні ними на території України. /т.1 а.с.14-15/
Дослідивши матеріали справи суд першої інстанції дійшов до висновку, що ГУ МВС України в Одеській області у відповідності до вимог законодавства України видано накази №724 від 21 липня 2010 року та № 386 о/с від 28 липня 2010 року щодо звільнення позивача з посади старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків у контрольованій прикордонній зоні бюро оперативно-розшукової роботи при УБНОН управління МВС України в Одеській області з органів внутрішніх справу у запас Збройних Сил за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а тому позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_2 в органах ГУМВС України в Одеській області на посаді рівнозначній тій посаді яку він обіймав на час звільнення та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з моменту постановлення наказу про звільнення по час постановлення судового рішення є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з ст.5 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно з ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Згідно з ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» Міністру внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм Міністром внутрішніх справ України. Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності. Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Статтею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
Згідно ст.27 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Відповідно до статті 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Ці вимоги відображені у Кодексі честі працівника органів внутрішніх справ, Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ та інших нормативно-правових актах, що регулюють діяльність органів системи МВС України та їх особового складу.
Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав звільнення позивача за дискредитацію став саме факт порушення прокуратурою м. Одеси кримінальної справи №052200500108 за ст. 365 ч.2 КК України, завершення досудового слідства по цій кримінальній справі і передача її на розгляд в Приморський районний суд м. Одеси.
Однак, крім того підставою для звільнення позивача також є висновок службового розслідування від 20 липня 2010 року в якому зазначено, що капітан міліції ОСОБА_2 з 10 червня 2010 року по 20 липня 2010 року на службу не виходив, про причини відсутності на робочому місці керівництво УБНОН ГУМВС не інформував. /а.с. 62-64 т. 2/
Доводи позивача щодо законних підстав відсутності на робочому місці в період з 10 червня 2010 року по 20 липня 2010 року колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що судом першої інстанції ретельно досліджено матеріали справи та встановлено відсутність в матеріалах справи постанови старшого слідчого прокуратури м. Одеси про відсторонення ОСОБА_2 від посади в порядку ст.147 КПК України, на яку посилається в своїх доводах позивач. Таким чином, факт відсторонення позивача від посади у 2006 році на час розслідування кримінальної справ не підтверджений належними та допустимими доказами.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивач скоїв грубе порушення службової дисципліни, а також проявив поведінку неповаги та дискредитації звання офіцерського складу органів внутрішніх справ.
Оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: О.І. Шляхтицький