09 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3144/15-а
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,
секретаря Мамедової С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
07 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18 серпня 2015 року №0003111703.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 серпня 2015 року позивачем отримано поштою податкове повідомлення рішення №0003111703 від 18 серпня 2015 року про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 210855,60грн. Вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки, передбачений ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України, внаслідок чого прийнято неправомірний акт перевірки від 25 червня 2015 року №282/21-03-17-03/2685902096.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року позов задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0003111703 від 18 серпня 2015 року про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 211025грн., у тому числі за основним платежем в сумі 168684,48грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 42341,12грн.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12 червня 2015 року по 18 червня 2015 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 996309,95грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 168684,48грн.; п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків до ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області не надана у встановлені законодавством терміни податкова декларація про майновий стан і доходи.
За результатами даної перевірки складений акт від 25 червня 2015 року №282/21-03-17-03/2685902096. /а.с.7-12/
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003111703 від 18 серпня 2015 року про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 210855,60грн.
Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з позовом про його оскарження.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI (із змінами та доповненнями), доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з п.п.14.1.47 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно - правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Абзацом «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
З акту перевірки вбачається, що саме вказаною нормою (абз.д) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України) фактично було обґрунтоване спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ про донарахування позивачу податкових зобов'язань.
Разом з тим, вказана норма закону є складовою пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, яким передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого як додаткове благо, і фактично визначає один з видів такого додаткового блага.
Згідно п.п.5.1,5.2 ст.5 Податкового кодексу України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Відповідно до вищезазначених норми законодавства вбачається, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за споживчим кредитним договором від 18 квітня 2008 року №11336119000 укладеним з АКІБ «Укр Сиббанк», відповідно наданої до суду банківської виписки, сплачено 158789,68 дол. США, а сума наданого кредиту становить 145000 дол. США. Таким чином, позивач для виконання умов зазначеного договору переплатив 13789,68 дол. США.
Отже, в результаті реалізації договірних правовідносин між банком та позивачем, останнім було повернуто банку суму більшу, ніж була отримана ним в якості кредиту, тобто у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі, а тому у нього і відсутній об'єкт оподаткування в розумінні положень ст.14, п.163.1 ст. 163, п.164.1 ст.164 ПК України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення та задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2321,29грн.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: О.І. Шляхтицький