Ухвала
16 грудня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,
ОстапчукаД.О., Савченко В.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до приватного акціонерного товариства «Фабрика Мрія», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року, -
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2013 року задоволено позов публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (далі - ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬБАНК»). Стягнуто солідарно із приватного акціонерного товариства «Фабрика Мрія» (далі - ПрАТ «Фабрика Мрія»), ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 606 540, 98 грн. Вирішено питання про судові витрати.
07 лютого 2014 року ОСОБА_4 в особі свого представника звернувся із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2013 року у зв'язку з неповажністю причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на
ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява № 3236/03).
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Положення ч.1 ст. 294 ЦПК України визначає строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, які становлять: десять днів з дня проголошення рішення, а у разі, коли особа, яка бере участь у справі , але не була присутня у судовому засіданні при проголошенні рішення - десять днів з дня отримання копії рішення.
На підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, апеляційну скаргу на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2013 року ОСОБА_4 в особі свого представника подав 07 лютого 2014 року.
Апеляційним судом визнано неповажними наведені заявником підстави поновлення строку на апеляційне оскарження про те, що у зв'язку із хворобою довірителя ОСОБА_4 в листопаді-грудні 2013 року та в січні 2014 року представник ОСОБА_7 не мав можливості вирішити питання щодо необхідності оскарження рішення суду першої інстанції, у зв'язку із відсутністю доказів на підтвердження таких обставин.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 25 лютого 2014 року надано строк протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали для наведення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження із підтвердженням їх поважності.
На виконання вимог ухвали від 25 лютого 2014 року представник ОСОБА_4 надіслав на адресу суду заяву, у якій зазначав, що протягом хвороби в листопаді-грудні 2013 року та в січні 2014 року довіритель змушений був дотримуватися постільного режиму та під впливом ліків не міг належним чином сприймати події, пов'язані з ним, не міг приймати участь у судових засіданнях у справі. Фактично оскаржуване судове рішення отримано ОСОБА_4 як стороною спору від нього 28 січня 2014 року, а тому апеляційна скарга подана 07 лютого 2014 року у межах визначеного строку.
Про такі обставини поважності пропуску строку наголошував у своїй заяві і ОСОБА_4
Повно та всебічно перевіривши доводи заявника щодо підстав поновлення пропущеного строку із належним вмотивуванням результатів такого розгляду, апеляційний суд встановив, що копію судового рішення першої інстанції заявник ОСОБА_4 отримав особисто 24 жовтня 2013 року, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення на адресу ОСОБА_4.(Т. 1, а. с. 242). Отримання копії рішення 23 жовтня 2013 року засвідчив своїм підписом і представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 (Т. 1, а. с. 243).
У заяві до суду першої інстанції, датованій 18 жовтня 2013 року, представник ОСОБА_4 -ОСОБА_7 вказує, що копія рішення суду необхідна для оформлення та направлення апеляційної скарги на рішення суду. ОСОБА_7 представляв інтереси ОСОБА_4, маючи від останнього письмові повноваження, в суді апеляційної інстанції у межах провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, подавав в інтересах ОСОБА_4 клопотання, давав пояснення по суті спору (Т 1, а. с. 303-308). Такі обставини ОСОБА_4 не спростовані.
Апеляційна скарга ОСОБА_4 в особі його представника - ОСОБА_7 була подана наступного дня після відмови ОСОБА_5 від апеляційної скарги в судовому засіданні 6 лютого 2014 року, де був присутнім представник ОСОБА_4, і було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 Про це зазначено в апеляційній скарзі, поданій 7 лютого 2014 року( Т.1 а.с.305- 308, 310, 323).
За таких обставин, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена із дотриманням ч.3 ст. 297 ЦПК України та підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргуОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді: В.І. Амелін
Т.П.Дербенцева
Д.О. Остапчук
В.О.Савченко