22 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1226/15
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Апеляційного суду Миколаївської області та Державної судової адміністрації України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Миколаївської області, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Кабінету міністрів України та Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльність, визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до відповідачів про: визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо виконання пункту 2 частини 13 Розділу XIII (Перехідні положення) Закону України № 1697-УІІ від 14.10.2014 року «Про прокуратуру», в частині вирішення питання про збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів, у розмірі не меншому за передбачені статтею 144 Закону України № 2453-УІ від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів", в редакції чинній з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року; визнання неправомірними дій Апеляційного суду Миколаївської області щодо нарахування, в період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року, позивачу заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу, у розмірі 1218 грн.; зобов'язання Апеляційного суду Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої заробітної плати позивача відповідно до статті 144 Закону України № 2453-УІ від 07.07.2010 «Про судоустрій і статус суддів» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), тобто за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, з урахуванням підвищення посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09 березня 2006 року, щомісячної премії, а всього, з урахуванням фактично отриманих сум (без урахування відрахування податків та зборів), у розмірі 61719,07 грн., шляхом списання державних коштів з єдиного казначейського рахунку; зобов'язання Міністерства фінансів України та ДСА України профінансувати та виділити Апеляційному суду Миколаївської області кошти для проведення перерахунку заробітної плати позивача, шляхом нарахування з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року, заробітної плати з урахуванням вищевказаних складових.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року - позов задоволено частково, а саме задоволено вимогу в частині зобов'язання Міністерства фінансів України та ДСА України профінансувати та виділити апеляційному суду Миколаївської області кошти для проведення перерахунку заробітної плати позивача, шляхом нарахування з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року, заробітної плати з урахуванням посадового окладу державного службовця 4 категорії, у розмірі 30% від посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців, встановленого на законодавчому рівні та зобов'язано Апеляційний суд Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої заробітної плати позивача, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, Апеляційним судом Миколаївської області та ДСА України подано апеляційні скарги, з яких вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.
Вимоги апеляційних скарг обґрунтовано тим, що судом першої інстанції дано невірну оцінку встановленим обставинам у справі, так як апеляційним судом виплачено позивачу заробітну плату, у розмірі встановленому чинним законодавством, а саме Постановою КМУ №268 від 09.03.2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", а тому відсутні підстави для виплати заробітної плати у іншому розмірі.
Позивачем вказано про те, що новою редакцією Закону України «Про прокуратуру» встановлено нові посадові оклади працівників апарату суду, а тому всі органи державної влади повинні привести свої підзаконні акти у відповідності із вказаним законом та виплачувати кошти, у розмірі встановленому законом.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження через неявку сторін у судове засідання.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працює в Апеляційному суді Миколаївської області на посаді помічника заступника голови цього суду та має 8 ранг державного службовця, який віднесено до 4-ї категорії посад державних службовців.
26 жовтня 2014 року набрали чинності зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими посадовий оклад працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, а посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Разом з тим, у спірному періоді, позивачу нараховано заробітну плату, яка складається з посадового окладу (1218 грн.), доплати за ранг (90 грн.), надбавки за вислугу років (261,60 грн.), щомісячної премії (у певному відсотку від розміру посадового окладу), щомісячної надбавки згідно з постановою КМУ №268 (у певному відсотку від розміру посадового окладу, рангу та вислугу років), індексації доходів тощо, тобто у старому (меншому) розмірі та без урахування вищевказаних змін до закону.
Не погоджуючись з вказаним діями відповідних суб'єктів владних повноважень - позивачем оскаржено їх до суду.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, за період з 26.10.2014 року по 31.12.2014 року, оскільки у вказаному періоді позивачу протиправно виплачено заробітну плату у розмірі меншому, аніж встановлено відповідним Законом України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.33 Закону України "Про державну службу" - умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Схеми посадових окладів працівників суду, зокрема помічників суддів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09 березня 2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Видатки за цією Постановою здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.
Згідно з ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, який набрав чинності 26.10.2014 року) - розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Згідно із положеннями Закону України «Про прокуратуру» - Кабінету Міністрів України доручено у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (дата набрання чинності - 01.01.2015 року) установлено, що норми і положення частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовою колегією встановлено, що рішення суду першої інстанції оскаржено лише Апеляційним судом Миколаївської області та ДСА України та тільки в частині задоволених позовних вимог, за період з 26.10.2014 року по 31.12.2014 року, а в частині відмовлених в задоволені позовних вимог - постанову суду не оскаржено сторонами по справі, а тому колегія суддів переглядає оскаржувану постанову суду в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній судовій справі є оскарження позивачем розміру своєї заробітної плати, а саме її виплата у розмірі меншому, аніж встановлено новою редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Цією редакцією зроблено прив'язку розміру посадового окладу працівника апарату суду до розміру посадового окладу судді суду першої інстанції, а відтак і всіх складових надбавок, які залежать від розміру посадового окладу працівника.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок щодо внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо практичної реалізації нової редакції закону, тобто реалізація визначених змін, в частині зміни складової частини (окладу) розміру заробітної плати працівника апарату суду відповідної категорії, можлива лише за умови розроблення КМУ необхідних актів та подання таких на розгляд Верховної Ради України, проте Кабінетом Міністрів України не внесено відповідних пропозицій, спрямованих на збільшення видатків, та крім того не змінено свою Постанову №268 від 09 березня 2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", а тому іншими органами державної влади, зокрема Мінфіном, ДСА та відповідним судовим органом - виплачено позивачу заробітну плату, у розмірі який визначено чинними нормативно-правовими актами, а тому відсутні підстави для визнання їх бездіяльності протиправною.
Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні від 17.11.2015 року, по аналогічній справі №К/800/22940/15.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційні скарги Апеляційного суду Миколаївської області та Державної судової адміністрації України - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Апеляційного суду Миколаївської області, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Кабінету міністрів України та Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльність, визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло