73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
24 грудня 2015 р. Справа № 923/1768/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Каховка, Херсонська область,
про стягнення 23 308,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з вимогами про стягнення 23 308,80 грн. заборгованості за договором про надання овердрафту № 26 від 26.09.2014р., з яких 20 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 3 044,39 грн. заборгованості по прострочених відсотках за кредитом, 166,67 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за кредитом, 97,74 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором.
Ухвали суду від 23.10.2015р., 09.11.2015р., 15.12.2015р. по справі надіслано відповідачеві поштою, згідно з ст. 64 ГПК України, за вказаною у позовній заяві адресою відповідача, яка співпадає з зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час розгляду справи місцем проживання відповідача, згідно витягу стосовно відповідача з цього реєстру (а.с.23-24). Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, інші - рекомендованим листом. Рекомендовані листи з ухвалами суду від 23.10.2015р. та від 09.11.2015р. повернуто підприємством поштового зв'язку до суду, без вручення відповідачу, з довідкою поштового відділення (ф.20), згідно з якою причиною повернення листів вказано "за закінченням терміну зберігання" (а.с.29-35). Рекомендований лист з ухвалою суду від 15.12.2015р. не повертався до суду, без вручення відповідачу. За таких обставин, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач є належним чином повідомленим судом про місце та час розгляду справи.
Відповідач або його представник у судові засідання 09.11.2015р., 15.12.2015р. та 24.15.2015р. не прибули. Відповідач не надав відзив на позовну заяву та інші витребувані від судом від відповідача документи. Про причини цього суду не повідомлено. Від відповідача не надходили заяви та клопотання щодо судових засідань по справі.
26.10.2015р., після порушення провадження у даній справі, відповідача припинено як суб'єкта підприємницької діяльності, що слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача (а.с.23-24). Проте, згідно наданих у п.п. 4.7 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, роз'яснень, вказана обставина не перешкоджає розгляду даної справи по суті.
За клопотанням позивача (а.с.39) розгляд справи було продовжено понад двомісячний строк.
23.12.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові докази на обґрунтування позову, з супровідним листом (а.с.43-65).
24.12.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про розгляд справи в судовому засіданні 24.12.2015р. за відсутності представника позивача. За текстом цього клопотання суду повідомлено про те, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов повністю.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка відповідача та представників сторін не перешкоджає розгляду справи № 923/1768/15. Розгляд справи за відсутності відповідача та представників сторін, при тому, що сторони належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав сторін.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд -
Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (надалі - позивач) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - відповідач) уклали 26.09.2014р. між собою договір № 26 про надання овердрафту, на умовах якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві у власність грошові (кредитні) кошти, у безготівковий спосіб, в межах встановленого максимального ліміту 20 000,00 грн., для оплати наданих відповідачем розрахункових документів, в разі недостатності коштів на відкритому відповідачем у відділенні позивача поточному рахунку НОМЕР_2, з сплатою 28 % річних за користування кредитними коштами, кінцевим строком повернення кредитних коштів 25.09.2015р., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався повернути позивачу кредитні кошти у повному обсязі та сплатити позивачу відсотки за користування цими коштами, в порядку та строки, які передбачено даним договором (надалі - договір).
Згідно п. 2.1. договору максимальний ліміт заборгованості по овердрафту - це максимальна сума, в межах якої, відповідач може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на цьому рахунку. Згідно з п. 2.8. договору підставою для надання відповідачеві вказаних кредитних коштів на умовах договору (тобто, овердрафту) є подання відповідачем позивачеві (до банку) розрахункових документів на суму, що перевищує залишок коштів на поточному рахунку відповідача, який відкрито у позивача. Згідно з п. 2.9. договору датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку відповідача дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку).
Згідно з п. 3.2. договору відсотки за користування овердрафтом (кредитними коштами) нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), з урахуванням строку надання овердрафтом, з моменту надання овердрафту. Згідно з п. 3.3. договору відповідач сплачує відсотки за користування кредитними коштами при надходженні коштів на поточний рахунок відповідача, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, та в якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не встановлено нормами цього ж Кодексу щодо кредиту, не випливає з суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, яку суд застосовує до спірних відносин згідно з ч. 2 ст. 1054 цього ж Кодексу, позичальник, який своєчасно не повернув суму кредиту, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. За ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 1 ст. 230 цього ж Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 343 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2.6 та п. 6.1. договору за несвоєчасно виконання відповідачем передбачених договором грошових зобов'язань (з повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами) позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі, 0,03 % (нуль цілих три сотих відсотки) за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
За змістом ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з п. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, належністю доказів є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підтвердження факту надання позивачем відповідачеві кредитних коштів на умовах укладеного між ними 26.09.2014р. договору № 26 про надання овердрафту, позивач надав до суду два документи. Перший з них - меморіальний ордер № 39009070 від 29.09.2015р. на суму 20 000,00 грн., з відміткою (печаткою) банку від 25.11.2015р., призначенням платежу - "віднесення простроченого кредиту за договором № 26 від 26.09.2014р. за призначенням", зазначенням платника за цим ордером - ПАТ "Кредобанк" (дебет рах. № 2067901554179) та отримувача за цим ордером - ФОП ОСОБА_1 (кредит рах. НОМЕР_2) (а.с.37).
Інший - сформована 18.12.2015р. за підписом представника позивача, виписку про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_1 за період з 26.09.2014р. по 11.06.2015р, згідно з яким по цьому рахунку відображено дві операції від 26.09.2014р. на суму 20 000,00 грн. кожна, підставою для проведення операцій вказано - документи № 30475031 та № 30560564, відповідно (а.с.44).
При цьому, по першій операції вказано призначенням платежу - "збільшення зобов'язань за овердрафтом № 26 від 26.09.2014р.", з зазначенням платником за цією операцією - "НОМЕР_3 сч. 9129 для овердрафта № 26 от 26.09., код ОКПО НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер відповідача)" (дебет рах. НОМЕР_3) та отримувачем коштів за цією операцією - ПАТ "Кредобанк", Херсонське відділення Центральна філія (кредит рах. № 990061087). По іншій операції, яка відображена у виписці, вказано призначенням платежу - "зменшення зобов'язань за овердрафтом № 26 від 26.09.2014р.", з зазначенням платником за цією операцією - ПАТ "Кредобанк", Херсонське відділення Центральна філія (рах. № 990061087) та отримувачем коштів за цією операцією - "НОМЕР_3 сч. 9129 для овердрафта №26 от 26.09., код ОКПО НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер відповідача)".
Стосовно вказаних документів, в контексті їх подання позивачем як доказів факту надання позивачем відповідачеві кредитних коштів на умовах укладеного між ними 26.09.2014р. договору № 26 про надання овердрафту, суд дійшов наступних висновків.
Щодо меморіального ордеру № 39009070 від 29.09.2015р.
1. У меморіальному ордері № 39009070 від 29.09.2015р. дійсно вказаний номер поточного рахунку відповідача, на який згідно умов договору від 26.09.2014р. № 26 про надання овердрафту, відповідачеві мав бути встановлений овердрафт (кредитний ліміт). Це поточний рахунок НОМЕР_2.
2. Меморіальний ордер № 39009070 від 29.09.2015р. на суму 20 000,00 грн. складений після 25.09.2015р. - дати завершення дії вказаного договору (строк дії договору (у договорі - дата остаточного повернення овердрафту), згідно з п. 2.4. договору). Надання кредитних коштів на умовах даного договору, після закінчення терміну дії цього договору, суперечить його умовам. Доказів продовження терміну дії договору після 25.09.2015р. суду не надано.
3. У позовній заяві та згідно сформованої 18.12.2015р. за підписом представника позивача, виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 позивач наполягає на тому, що кредитні кошти було надано відповідачеві, саме, 26.09.2014р. З урахуванням таких доводів позовної заяви та даних зазначеної виписки, меморіальний ордер від 29.09.2015р., об'єктивно не може бути доказом надання кредитних коштів 26.09.2014р.: банківська операція з надання кредитних коштів передувала у часі банківській операції відображеній у цьому ордері (дата 26.09.2014р. об'єктивно передує у часі 29.09.2015р.).
4. Меморіальний ордер № 39009070 від 29.09.2015р. на суму 20 000,00 грн., згідно вказаного безпосередньо у цьому ордері призначення платежу, не відображає операцію з надання відповідачеві кредитних коштів на умовах договору, а лише відображає віднесення позивачем певної грошової суми, як суми простроченого кредиту, на рахунок простроченої заборгованості. Вказане підтверджується відсутністю доказів надання відповідачем позивачеві (банку) розрахункових документів на проведення цієї операції (цього платежу), надання яких передбачено Розділом 1 та п.2.8. договору.
З огляду на наведене, меморіальний ордер № 39009070 від 29.09.2015р. на суму 20000,00 грн. не може бути прийнятий судом як доказ надання позивачем відповідачеві кредитних коштів на умовах укладеного між ними 26.09.2014р. договору № 26 про надання овердрафту.
Щодо виписки від 18.12.2015р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_3
1. Ця виписка, фактично, є роздруківкою з невідомого джерела, та не містить будь-яких відміток банку, сформована 18.12.2015р. Тобто, ця виписка не є первинним документом, який відображає факт, надання 26.09.2014р. кредитних коштів на умовах договору від 26.09.2014р.№ 26 про надання овердрафту.
2. Рахунок, по якому надано дану виписку, має іншій номер ніж поточний рахунок відповідача, на який згідно умов договору від 26.09.2014р. № 26 про надання овердрафту, відповідачеві мав бути встановлений овердрафт: у договорі рах.НОМЕР_2, у виписці рах. НОМЕР_3.
Рахунок, по якому надано дану виписку, має іншій номер ніж рахунок відповідача, операцію по якому відображено у меморіальному ордері № 39009070 від 29.09.2015р., скріпленому відміткою (печаткою) банку від 25.11.2015р.: у ордері рах.НОМЕР_2, у виписці рах.НОМЕР_3.
При цьому, номери рахунку, який вказаний у договорі від 26.09.2014р. № 26 про надання овердрафту та у меморіальному ордері № 39009070 від 29.09.2015р., співпадають між собою, а саме: рах.НОМЕР_2.
3. Суду не надано а ні копій документів, які вказано у даній виписці, як підстави для проведення платежів, а ні будь-яких пояснень щодо природи та автора цих документів. Про будь-які об'єктивні причини для ненадання суду таких документів та/або пояснень суду не повідомлено.
Згідно умов договору кредитні кошти мали надаватися відповідачеві, на умовах договору, для виконання розрахункових документів позивача щодо здійснення платежів з поточного рахунку відповідача, на який був встановлений овердрафт.
Надана позивачем виписка, яка виходячи з предмету доказування у даній справі, має відображати рух коштів по поточному рахунку відповідача, не містить у собі відомостей щодо вказаних у цій виписці платежів, згідно з якими дані платежі можливо було б ідентифікувати, саме, як платежі на виконання розрахункових документів відповідача (відсутні відомості про контрагентів відповідача, на користь яких здійснюються платежі, про реквізити укладених між відповідачем та його контрагентами договорів тощо). При цьому, суду не надано доказів подання відповідачем позивачеві (банку) розрахункових документів на проведення вказаних у виписці операцій (платежів), надання яких передбачено Розділом 1 та п.2.8. договору.
З огляду на наведене, виписка від 18.12.2015р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 не може бути прийнята судом як доказ надання позивачем відповідачеві кредитних коштів на умовах укладеного між ними 26.09.2014р. договору №26 про надання овердрафту.
Додатково суд зазначає, що у доданому до позовній заяві письмовому повідомленні-вимозі вих.№ 26/1 від 23.04.2015р. (а.с.13) вказано про отримання відповідачем від позивача на умовах укладеного між ними 26.09.2014р. договору № 26 про надання овердрафту кредиту у сумі 10 000,01 грн., а не 20 000,00 грн.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними доказами факт надання позивачем відповідачеві кредиту, як у заявленому до стягнення розмірі, а саме, 20 000,00 грн., так і у будь-якому іншому розмірі, на умовах укладеного між ними 26.09.2014р. договору № 26 про надання овердрафту кредиту. За відсутності таких доказів позовні вимоги про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. заборгованості за кредитом не підлягають задоволенню. У задоволенні цих вимог має бути відмовлено в повному обсязі.
За висновку суду про недоведення позивачем факту надання позивачем відповідачеві кредиту, у будь-якому розмірі, на умовах укладеного між ними 26.09.2014р. договору № 26 про надання овердрафту кредиту, з урахуванням відмови позивачеві у повному обсязі в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом, не підлягають задоволенню в повному обсязі й, взаємопов'язані з вказаними позовними вимогами, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 044,39 грн. заборгованості по прострочених відсотках за кредитом, 166,67 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за кредитом, 97,74 грн. пені.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання у жовтні 2015 року до господарського суду позовної заяви з вимогами про стягнення 23 308,80 грн. позивач сплатив 1 827,00 грн. судового збору, замість належних до сплати, у відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", 1 218,00 грн. судового збору. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом. Проте, відповідне клопотання у справі відсутнє.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із відмовою в повному обсязі у задоволенні позову, судовий збір повністю, тобто, у сумі 1 218,00 грн., має бути покладений на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя К.В. Соловйов