Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"24" грудня 2015 р. Справа № 911/5473/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області
про визнання недійсними та скасування наказів
встановив:
До Господарського суду Київської області звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про втрату чинності наказів Головного управління Держземагенства у Київській області», оскільки оскаржуваними наказами Головне управління Держземагенства у Київській області визнало такими, що втратили чинність накази Головного управління Держземагенства у Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», якими Головне управління Держземагенства у Київській області затвердило позивачу - громадянину ОСОБА_1 «Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» для ведення фермерського господарства та якими надало в оренду позивачу - громадянину ОСОБА_1 відповідні земельні ділянки.
Як визначено п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі в господарському суді - позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з поданої заяви, в обгрунтування підстав звернення позивачем з даним позовом саме до господарського суду, останній посилається на Постанову Пленуму Вищого господарського суду Україн, від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", а саме справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам, відтак позивач сам зазначає, що спори, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру підвідомчі господарським судам лише за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК, а оскільки позовні вимоги заявлені громадянином ОСОБА_1, тобто фізичною особою, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, спір між сторонами стосується земельних відносин і не має ознак господарського спору.
Частиною 3 ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - громадянами, і регулюються іншими актами законодавства.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви.
До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.
Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
В той же час, суд звертає увагу заявника, що згідно зі ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).
Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.
Таким чином, заявнику необхідно звернутись до місцевого суду, процесуальним законодавством якого передбачено розгляд відповідної категорії спорів.
Враховуюче викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті позовної заяви до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про втрату чинності наказів Головного управління Держземагенства у Київській області».
Суддя Т.П. Карпечкін