Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"10" грудня 2015 р. Справа № 911/4260/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
позовом фермерського господарства “Томилівське”, Київська обл., с. Томилівка
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області
про визнання недійсними правочинів, визнання права оренди та визнання правочинів дійсними,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 03.06.2015 року;
ОСОБА_2, довіреність №б/н від 05.01.2015 року;
відповідача - ОСОБА_3, посвідчення №288;
третя особа - не з'явилися;
вільний слухач - ОСОБА_4, ОСОБА_5
Обставини справи:
Фермерського господарства “Томилівське” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсними правочинів, визнання права оренди та визнання правочинів дійсними.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.10.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2015 відкладено розгляд справи на 15.10.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2015 відкладено розгляд справи на 29.10.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2015 року здійснено заміну відповідача у справі № 911/4260/15 Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у Київській області його правонаступником - Головне управління Держгеокадастру у Київській області. Розгляд справи відкладено на 12.11.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2015 відкладено розгляд справи на 26.11.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2015 відкладено розгляд справи на 03.12.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2015 відкладено розгляд справи на 10.12.2015 року.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11 липня 2011 року між ФГ «Томилівське» та Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області було укладено:
- Договір оренди земельної ділянки №55 від 11 листопада 2011 року, який зареєстрований в управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09 листопада 2011 року за №322040004001719;
- Договір оренди земельної ділянки №56 від 11 листопада 2011 року, який зареєстрований в управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09 листопада 2011 року за №322040004001720.
26 грудня 2012 року між Білоцерківською районною адміністрацією та ФГ «Томилівське» укладено:
- Додаткова угода №87, зареєстровану в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі 27 грудня 2012 року за №322040004007651 до Договору оренди земельної ділянки від 11 липня 2011 року №55;
- Додаткова угода №88, зареєстровану в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі 27 грудня 2012 року за №322040004007652 до Договору оренди земельної ділянки від 11 липня 2011 року №56.
Відповідно до п. 2.1. Договорів, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 61,2011 га та земельна ділянка загальною площею 86,7117 га, що перебувають у державній власності і розміщені в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Відповідно до умов вищевказаних Додаткових угод договори оренди земельної ділянки поновлюються на 5 років з дати його реєстрації.
Предметом позову у справі є вимога позивача про визнання недійсним правочину Директора ФГ «Томилівське» ОСОБА_6 щодо підписання Заяви з проханням розірвати Договір оренди земельної ділянки №55 від 11 липня 2011 року, який зареєстрований в управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09 листопада 2011 року за №322040004001719 та Додаткову Угоду до такого Договору №87 від 27 грудня 2012 року за №322040004007651 та прохання розірвати Договір оренди земельної ділянки №56 від 11 липня 2011 року, який зареєстрований в управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09 листопада 2011 року за №322040004001720 та Додаткову Угоду до такого Договору №88 від 27 грудня 2012 року за №322040004007652. Визнання право оренди Фермерського господарства «Томилівське» на земельні ділянки кадастровий номер №№ 3220484600:01:013:0056, 3220484600:01:013:0057 та визнання дійсними договори оренди земельної ділянки №№ 55, 56 від 11 липня 2011 року та Додаткові угоди до таких Договорів №№ 87, 88 від 27 грудня 2012 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Представник позивача зазначає, що 23.02.2015 року о 08:30 до офісу ФГ «Томилівське» приїхав автобус з невідомими особами, які заважали роботі господарства та погрожуючи заходами фізичного впливу та здійснюючи психологічний тиск на Директора ФГ «Томилівське» ОСОБА_6, вимагали анулювати договори оренди земельних ділянок та підписати відповідні заяви про відмову від договорів.
08.07.2015 року в чергову частину 1-го МВМ Білоцерківського МВ надійшла письмова заява від директора фермерського господарства «Томилівське» ОСОБА_6 в якій він скаржиться на протиправні дії невідомих осіб.
Згідно висновку Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області від 15.07.2015 року щодо звернення за фактом вчинення протиправних дій, кримінальне провадження неможливо відкрити, з огляду на неможливість встановити місцезнаходження та опитати відповідних осіб.
Отже, відсутній факт вчинення фізичного та здійснення психологічного тиску на директора ФГ «Томилівське» ОСОБА_6 при написанні заяви про розірвання Договорів оренди земельних ділянки №№ 55, 56 від 11 липня 2011 року та Додаткові угоди до таких Договорів №№ 87, 88 від 27 грудня 2012 року для подальшої передачі земельних ділянок кадастровий номер №№ 3220484600:01:013:0057, 3220484600:01:013:0056 жителям села Острійки і села Блощенці Білоцерківського району Київської області у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частинами 1 - 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Як вбачається з приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
Однак, позивачем не надано жодних доказів того, що підписання заяви та листа стало саме наслідком застосування до нього фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони, та не доведено сам факт такого тиску.
Розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №78 від 25.02.2015 року «Про розірвання договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до договорів оренди з фермерським господарством «Томилівське» в адміністративних межах Острійківської сільської ради», розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 86,7117 га укладений Білоцерківською районною державною адміністрацією з фермерським господарством «Томилівське» в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 11 липня 2011 року №55, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області від 09 листопада 2011 року №322040004001719, та додаткову угоду до договору оренди від 26 грудня 2012 року №87, зареєстрованої в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі від 27 грудня 2012 року № 322040004007651, за взаємною згодою сторін, а також розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 61,2011 га укладений Білоцерківською районною державною адміністрацією з фермерським господарством «Томилівське» в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 11 липня 2011 року №56, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області від 09 листопада 2011 року №322040004001720, та додаткову угоду до договору оренди від 26 грудня 2012 року №87, зареєстрованої в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі від 27 грудня 2012 року № 322040004007652, за взаємною згодою сторін.
В подальшому Головним Управлінням Держземагенства у Київській області видано Наказ 10-3339/15-15сг від 06.05.2015 року про припинення права користування земельною ділянкою ФГ «Томилівське» площею 86,7117 га та Наказ 10-3340/15-15сг про припинення права користування земельною ділянко ФГ «Томилівське» площею 61,2011 га. Дані земельні ділянки було віднесено до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі вищевказаних наказів 28.05.2015 року було внесено записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про припинення оренди на земельні ділянки, що підтверджується Витягами з ДРРПНМ від 29.05.2015 року. У якості підстави внесення запису вказується Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21673578 від 28.05.2015 року та Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21673404 від 28.05.2015 року.
У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту.
Пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, передбачено, що розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що дане розпорядження №78 від 25.02.2015 року «Про розірвання договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до договорів оренди з фермерським господарством «Томилівське» в адміністративних межах Острійківської сільської ради» визнано незаконним і скасовано судом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши подані докази, зважаючи на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги предмет доказування у даній справі, враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 15.12.2015р.
Суддя Т.Д. Лилак