03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 753/21224/14 Головуючий у 1-ій інстанції - Сирбул О.Ф.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/14454/2015 Доповідач - Музичко С.Г.
18 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючого судді Музичко С.Г.
суддів Шкоріної О.І.., СаліховаВ.В. при секретарі П'ятничук В.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства Старокиївський банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» про встановлення нікчемності договору,
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року позов ПАТ «Старокиївський Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Старокиївський банк»заборгованість за кредитним договором в розмірі 548 430,31 гривень, з яких 247 313,78 грн., заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредиту - 250 024,12 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 26 052,64 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів 25 039,77 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Старокиївський банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» про встановлення нікчемності договору відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, заборгованість у повному обсязі не погашена, умови договору порушуються відповідачем в частині повернення кредитних коштів, а тому права позивача підлягають судовому захисту.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 05.12.2008 року між ПАТ «Старокиївський Банк»та відповідачем було укладено кредитний договір № 02/980/К/194, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 247 313,78 грн.зі сплатою 20 % річних.
Позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі. (а.с.12)
04 січня 2009 року на підставі заяви ОСОБА_3 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, якою термін користування кредитом продовжено до 03.12.2010 р.
03 грудня 2010 року на підставі заяви ОСОБА_3 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору, якою термін користування кредитом продовжено до 02.12.2011 року.
02 грудня 2011 року на підставі заяви ОСОБА_3 між сторонами укладено Додаткову угоду 3 до Кредитного договору, якою термін користування кредитом продовжено до 01.11.2012 р. (а.с. 9). ,
01 листопада 2012 року на підставі заяви ОСОБА_3 між сторонами укладено Додаткову угоду 4 до Кредитного договору, якою термін користування кредитом продовжено до 01.11.2012 року.
13 червня 2012 року на підставі заяви ОСОБА_3 Між сторонами укладено Додаткову угоду 5 до Кредитного договору, якою термін користування кредитом продовжено до 12.06.2013 року.
Відповідно до розрахунків наданих представником позивача, станом на 21.11.2014 р. заборгованість відповідача за кредитним договором становить 548 430,31 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 247 313,78 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 250024,12 ГРИ., пеня за несвоєчасну сплату креди1)' - 26052,64 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 25 039,77 грн.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Суд першої інстанції керуючись вимогами зазначених норм дійшов правильних висновків про підставність та обгрунтованість позовних вимог.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.
Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувавти своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Підтвердженням переривання строку позовної давності є та обставина, що 31.12.2008 року, 27.11.2009 року та звертався до позивача з заявами відповідно до яких строк користування кредитом продовжено до 12.06.2014 року.
На час звернення до суду трирічний строк позовної давності щодо вимог по поверненню кредиту та відсотків за користування кредитними коштами не сплив, заяви про застосування позовної давності щодо стягнення пені відповідачі не заявляли. а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий:
Судді: